Григорій Янченко збирає пожертви для українських військових. Вихідних не буває, каже чоловік, тільки під час самої поїздки на схід або, коли робить закупи.За словами Григорія, перша поїздка на схід була в Єлизаветовку, 20 кілометрів від Донецька.
"Повезли тоді 600 банок тушонки та теплі речі – светри, спортивний одяг тощо. Також берці, скільки змогли закупити", - каже Григорій.
Тепер, коли мають більшу машину та можливість відвезти більше необхідних речей – на Донеччину їздять щомісяця.
"Їдеш дорогою і бачиш якийсь підрозділ стоїть, заїхали до них, їм щось відвантажили, потім поїхали далі, там відвантажили. Зараз машина в нас 2,5 тонни та ми їздимо один раз по всьому периметру, тобто охоплюємо усю Донецьку область", - розповідає Григорій.
Раніше Григорій Янченко, якого у Херсоні та Україні знають, як дядю Гришу, працював на ринку. Там продавав газети. Але це було до 2014-го."У 2014 році мені хотілося самому бути на "передку", але за станом свого здоров’я не міг і не знав, як допомагати нашим бійцям. Одного разу мені підказали, ти, кажуть, збирай кошти, пожертви, а потім на ці пожертви будеш возити на "передок" для бійців те, що їм потрібно. Ну і з цього почалося", - розказує чоловік.
Спочатку, говорить волонтер, збирати пожертви було соромно."Мене знає пів Херсона і всі думають, дожився, що збираю собі на життя. Я навіть вішав табличку, що це допомога нашим бійцям на сході. Почував себе не у своїй тарілці, люди йдуть знайомі, я схиляю голову, мені дуже соромно було. З роками вже звикся і на цей момент зібрав близько 4 мільйонів. Всі вони пішли на допомогу нашій армії", - розповідає Григорій.
Кілька разів, розказує, волонтери потрапляли під обстріли. На власні очі бачили вибухи снарядів. Найважче, говорить Григорій, втрачати бійців.
"Все це підштовхує нас – волонтерів для того, щоб ми допомагали нашим бійцям для захисту нашої країни. Розумієте, як себе почуває людина, коли в минулу поїздку ти спілкувався з бійцем, а на цю поїздку його вже немає. Дуже-дуже тяжко. Мене часто запитують бійці на "передку", дідусю, до яких ти пір будеш кататися? А я кажу, поки ви тут стоїте, до тих пір я буду кататися, до тих пір я допомагатиму вам.", - розповідає Григорій.
За словами чоловіка, кожна поїздка на схід займає 2-2,5 доби. За ці дві доби волонтери проїжджають 1,5 тисячі кілометрів. А коли повертаються, дядя Гриша починає готуватися до наступної поїздки.
Суспільне Херсон