Часто вони оформлюють свої фірми та підприємства на родичів. І не через те, що соромляться своїх інколи величезних статків, а для приховування конфлікту інтересів. Окрім того, часто вони голосують за виділення земельних ділянок або передачі в оренду комунального майна фізичним чи юридичним особам, які пов’язані з обранцями. Звісно, «скинувши» бізнес на родича, у якого інше прізвище, депутат конфлікту інтересів не уникає, але, принаймні, може приховати його.
У багатьох випадках у депутатів є спільний бізнес з родичами. Наприклад, чоловік та дружина можуть бути співзасновниками акціонерного товариства, або хтось із подружжя є керівником, а інший його заступником. Родинний бізнес депутатки Ірини Ценкер ілюструє обидва випадки.
Королева харчування
Ірина Ценкер – депутатка сьомого скликання Херсонської міської ради, позафракційна. Автор фото «Херсонські вісті».
Депутатка Ірина Ценкер має дохід від низки підприємств, щоразу у різних іпостасях: як засновниця, як директор, як кінцевий бенефіціар або ж як заступник директора.
Наприклад, жінка є співзасновницею компанії «Таврія Фуд» (50%), інші 50% має її чоловік Андрій Животовський. ТОВ «Таврія Фуд» за період свого існування уклало 797 угод на суму 20,9 млн. гривень. Компанія спеціалізується на оптовій та роздрібній торгівлі продуктами харчування. Головними замовниками послуг цього постачальника є Комунальний заклад «Херсонська обласна психіатрична лікарня» та Управління освіти Херсонської міської ради.
В іншому родинному підприємстві - «Південна комерційна продовольча компанія» Андрій Животовський значиться як керівник. Своїм заступником та контактною особою бізнесмен призначив дружину. Згідно з деклараціями, депутатка є стовідсотковим власником підприємствап. Ця фірма, як і попередні, спеціалізується на роздрібній торгівлі продуктами харчування та напоями. Варто зазначити, за період існування фірма уклала 964 угоди на суму 28 млн. грн. Головні замовники ті ж самі - КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня» та місцеве Управління освіти.
Також пані Ірина відома, як колишня директорка ТОВ «Сервіс Гранд», однак з 23-ого жовтня 2018 року цю посаду обіймає вже інша людина –Віталій Скороход, він же значиться беніфіціаром. Цікаво, що в деклараціях за 2016, 2017 роки, коли «Сервіс Гранд» ще належав пані Ценкер, вона мала лише 4% від загального капіталу, решта 96 % належали її чоловікові. ТОВ «Сервіс Гранд» займається організацією харчування в шкільних їдальнях та пришкільних оздоровчих таборах. Товариство працює з 2012 року та уклало 267 договорів, отримавши з бюджету таким чином 184,3 млн. грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Екстраторг» повністю належить Андрію Животовському. За кількістю зароблених коштів (84, 7 млн. грн.) воно поступається «Сервіс Гранду», але за кількістю укладених угод «Південь Екстраторг» є лідером серед фірм родини Ценкер-Животовський. З часу свого заснування (2016 рік) підприємство уклало 1977 угод на постачання своїх послуг.
Якщо порахувати виторг на тендерах від усіх компаній, де Ірина Ценкер є бенефіціаром, загальна сума становить більше ніж 113 млн. грн.
ТОВ «Таврія Фуд», «Південна комерційна продовольча компанія» та «Південь Екстраторг» у судових справах не фігурують. Проте ТОВ «Сервіс Гранд» наразі звинувачують у несплаті податків майже на півмільйона гривень.
Автор інфографіки студія дизайну Remarker.
Торік, коли пані Ценкер вже пішла з посади, товариство подавало декілька позовів проти міського Управління освіти і виграло їх - стягнувши гроші за послуги, надані у 2017 році. Всі справи міськрада програла і не оскаржувала, та ще сплатила чималий судовий збір. Можливо, пані Ценкер “злила” свою посаду та кампанію, щоб її не турбували позовами.
Ще цікавим фактом є те, що пані Ірина у квітні 2019 отримала кредит від Херсонської міської ради на придбання ділянки за адресою Бериславське шосе, 44. Саме за цією адресою у відкритих даних записані всі «бізнеси» Ценкер та Животовського, окрім ТОВ «Сервіс Гранд», яке «переїхало» до Антонівки, відколи Ірина Ценкер залишила посаду.
Мабуть, підприємцям набридло орендувати цю ділянку і щомісяця сплачувати кошти за користування нею. Але чому, маючи такі статки, пані Ірина звертається за фінансовою допомогою до Херсонської міської ради - невідомо. Коштують зазначені квадратні метри 2 млн 434 тис. грн. (площа 0,6667 га) із першим внеском у 50% від зазначеної вартості та із розстроченням платежу строком на 5 років.
Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» ми звернулися до міського голови Херсона Володимира Миколаєнка з проханням надати копію документу, яким регулюється надання комерційного кредиту виконкомом Херсонської міської ради Ірині Іванівні Ценкер. На запит відповів директор Департаменту бюджету та фінансів Роман Підперигора. Чиновник повідомив, що його департамент не є розпорядником даної інформації. Але ж стривайте - міський голова одразу повинен був переадресувати запит на те управління або на той департамент, у якого є зазначений документ. Тобто тут можна говорити про ухиляння від відповіді.
Що приховує родина Сальдо
Володимир Сальдо, екс-мер Херсона, нині депутат сьомого скликання Херсонської міської ради, депутатська фракція партії «Наш край».
Дружина Володимира Сальдо - депутата міськради від партії «Наш край» Любов Сальдо теж є бенефіціаром та засновницею кількох підприємств. Бізнесвумен володіє «Житомирським гранітом» та ТОВ «Міжнародна адвокатська компанія ІЛОН-С.П.С.-88». Ці кампанії не фігурують у кримінальних, адміністративних або господарчих справах. Чого не скажеш про інші підприємства Любові Сальдо.
Наприклад, вона є власницею 98 % акцій у компанії в Житомирській області, а саме приватного акціонерного товариства «Каштан», яке спеціалізується на видобутку декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю. Ця кампанія судилася з Державною службою геології та надр України щодо скасування проведення державною експертизи оцінки запасів корисних копалин у ПрАТ «Каштан» і виграла справу.
Також Любов Сальдо - співвласниця приватного акціонерного товариства «Дельта-Сервіс», іншими власниками є Леонід Гірін (ймовірно родич Владлена та Геннадія Гіріних - депутатів міської та обласної ради) та громадянин Туреччини. ПрАТ фігурує в кримінальній справі «за фактом можливого підроблення службовими особами ПрАТ «Дельта-Сервіс» протоколу річних загальних зборів товариства від 20.04.2018 року та протоколу № 1 засідання наглядової ради товариства від 21.04.2018 року; надання вищевказаних підроблених документів для зміни керівника ПрАТ «Дельта-Сервіс».
Окрім цього через суд ПрАТ «Дельта-Сервіс» домігся права на користування земельною ділянкою, яка фактично перебувала в користуванні ТОВ «Еліта Дніпра», тобто можна припускати, що йдеться про «віджим» бізнесу.
Також підприємство мало борги перед Державною фіскальною службою, дочірнім підприємством «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» ВАТ «ЕК ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» та ТОВ «Адамант».
Раніше ПрАТ «Дельта-Сервіс» називалося ЗАТ (Закритим акціонерним підприємством). За дивним збігом, коли Володимир Сальдо був міським головою, для бізнесу ЗАТ «Дельта-Сервіс» створювалися особливо сприятливі умови. Наприклад, у 2002, за розпорядженням мера, «Дельта-Сервіс» отримав дозвіл на проектування та реконструкцію складів під приміщення для прийому та відвантаження зерна на Карантинному острові. (підтвердження в скріншоті)
Колишній очільник міста, а нині депутат Володимир Сальдо в цьому році декларації ще не подавав. Тобто, скоїв адміністративне корупційне правопорушення. А у минулорічній він вказав, що має акції у підприємстві-боржника ПАТ «Херсонбуд» (де Ірина Сальдо, родичка депутата, є членом наглядової ради) та вексель ПП «Банс», яке ухвалою суду оголошено банкрутом (заборгованість 5,5 млн. грн.)
Злиденні багатії
Взагалі, борги - розповсюджене явище для депутатів-підприємців. Наприклад, дружина депутата Юрія Климентенка, пані Ганна, є засновницею багатьох підприємств - ТРЦ «Таврійський», ТОВ «Агронатс», «Претендент-Медіа», ТОВ «Максимус-2009» та ПП «Магнолія Люкс». З останнього підприємство тричі, починаючи з 2016 року, виконавчі служби примусово стягували заборгованість перед бюджетом.Депутат Олег Романюк разом із дружиною Тетяною започаткували алкогольно-тютюновий бізнес (ТОВ «Ізумруд»). Ще у Романюка є дві фірми, одну з них, а саме Виробничий Кооператив «Дніпровець», депутат заснував разом з сином. Фірма заборгувала кошти Акціонерному Товариству «ХЕРСОНСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ».
Наразі триває судова справа між ТОВ «Автопланета плюс», яким керує депутат Іванов Дмитро та Державною Фіскальною Службою. Податківці оштрафували компанію більш ніж на 2,6 млн.грн. (2631314,20 грн) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків. ТОВ «Автопланета плюс» намагалося через суд визнати протиправним та скасувати штраф, але в першій інстанції справу програло.
Сімейний бізнес у сфері обслуговування має і депутат Херсонської міськради від фракції «Наш край» Віктор Шевчук. Він і його дружина Тетяна Краліч-Шевчук володіють відомими кафе-ресторанами «Літо» та «Александр Шанц» у парку «Херсонська Фортеця». На думку багатьох херсонців та історика Сергія Дяченка, наслідками такого бізнесу є занепад історичної пам’ятки міста, а саме фортечного порохового льоху, де розташовано ресторанний комплекс «Александр Шанц».
Виняток з «правила»
Однак сімейний бізнес депутата це не обов’язково борги, конфлікт інтересів та судова тяганина. Депутатка Катерина Марківна Пушкарьова разом із чоловіком мають дохід від перукарні «Стиль» по вулиці Університетській, кожен із подружжя має по 33% права власності на цей об’єкт та значаться як бенефіціари. Також окрім Пушкарьових серед власників цього закладу є подружжя Костроміних, судячи з однакового ім’я та по-батькові, Костроміна Любов Марківна - це рідна сестра депутатки. Сімейний бізнес Пушкарьових проходить «тест на законність», оскільки на перукарню «Стиль» не відкрито жодної судової справи.Втім, деякі депутати Херсонської міської ради 7 скликання взагалі не займаються підприємницькою діяльністю. Деякі хоч і мають свою частку в тій чи іншій компанії, але з партнерами по бізнесу у родинних зв’язках не перебувають.
У наступній статті мова піде про бізнесові оборудки депутата Андрія Дмитрієва та його дружини Гульнари, а також про секретаря Новокаховської міської ради Олександра Лук’яненка, який віддав керівну посаду в комунальному підприємстві родичці.
Юлія Данилевська, "Вгору"