Кандидат в народні депутати по 185-му виборчому округу, фермер і волонтер Микола Ніколенко, який мешкає в прикордонному з анексованим Кримом Генічеському районі Херсонської області вважає, що одним із завдань новообраного парламенту має стати підтримання обороноздатності та боєздатності українського війська «Події останніх років в Україні змусили кожного з нас взяти відповідальність за Збройні сили нашої держави, – розповідає Микола Ніколенко. – Жителям Херсонщини, як мешканцям прикордонної з анексованим Кримом області першими довелося забезпечувати армію за рахунок добровільних пожертвувань».
Для Миколи Валентиновича волонтерська діяльність почалася практично зразу після анексії Криму Росією. Українські військові, які переходили на материкову частину потребували допомоги з ремонтом техніки і обладнання. Також потрібно було терміново облаштовувати місця бойового чергування на Чонгарі і в Сальково.
«Допомагали найнеобхіднішим, – згадує Ніколенко. – Облаштовували на трасі блокпост з бетонних плит і мішків, аби якнайшвидше налагодити процедуру перевірки тих, хто в’їжджає на територію Криму».
Далі Микола Ніколенко разом з однодумцями починає опікуватися і надавати допомогу військовим чатинам, які дислокують в Генічеському та сусідніх – Новотроїцькому й Іванівському районах, а також прибувають сюди на ротацію. Також він неодноразово виїздить у прифронтову зону з гуманітарним вантажем.
«Везли все: військове спорядження, предмети для облаштування побутових умов, продукти харчування, одяг, запчастини, обігрівачі та інше. Для моральної підтримки передавали дитячі малюнки, вітальні листівки, художні вироби», – розповідає кандидат в народні депутати. – Адже, як показало життя, у перші дні збройного протистояння з агресором, все довелося брати в свої руки волонтерам, адже офіційні структури виявилися занадто неповороткими в питанні закупівель».
Микола Ніколенко взяв шефство над 95-ю окре?мою Житомирською десантно-штурмовою брига?дою та 34-м окремим мотопіхотним батальйоном Збройних сил України. Хоча можна назвати ще кілька військових частин яким він допомагав. І хоч війна за словами Ніколенка принесла велике горе, але вона й об’єднала та згуртувала людей та показала, чого вартий кожен з нас.
«Війна стала лакмусовим папірцем на патріотизм і порядність, – зауважує Микола Валентинович. Та й сам Ніколенко достойно пройшов цю перевірку. Те, що Миколу Валентиновича Ніколенка висувають кандидатом у депутати Верховної Ради України – є високою оцінкою його роботи, спрямованої на користь Збройних сил та народу України. Це достойний кандидат, якого варто підтримати, так, як він підтримує наших бійців на передовій!