Театральна лабораторія 18+, яка працює при театрі імені Миколи Куліша презентувала глядачу соціальне фентезі з віковим обмеженням. Прем'єра вистави «Good Game» пройшла 13 квітня на сцені під дахом.Різні за віком та фахом люди стали учасниками унікального, в нашому регіоні, експерименту. Спілкування звичайних херсонців, які в березні минулого року зустрілися на театральній лабораторії 18+, призвело до створення справжньої сучасної п'єси.
Під керівництвом херсонської драматургеси Наталки Блок 10 різних текстів стали одним цілим. П'єса отримала назву «Good Game».
Перша читка п'єси відбулася під час ХХ Міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії» у Урбан саду.
З того часу автори і виконавці продовжували працювати над постановкою. Режисер Катерина Слажнева, допомогла учасникам реалізувати своє творіння на справжній сцені театру. І глядачі, нарешті, побачили прем'єру «Good Game».
Завдяки подружжю геймерів сімейне життя, яких «з'їдає» комп, та парочці, яка в недрах інтернету шукає споріднену душу глядачі із зали під дахом телепортуються у справжню комп'ютерну гру під назвою «Щаслива родина». Перед херсонцями створюється картина звичайної комп'ютерезованої сім'ї.
Вероніка – жінка, яка не змогла реалізувати себе не тільки у суспільстві, а й у власній родині. Саме тому вона швидко піддається новим абсолютно безглуздим тенденціям та віянням. Відносини з дітьми вона вибудувати так і не змогла. Смаки та вподобання сина для неї вселенська загадка, материнський вплив на старшу доньку нездійснена мрія, а доля молодшої доньки взагалі смутно витає в її пам'яті.
Григорій – син Вероніки, молодий хлопець, якому не вистачає родинного тепла. Він шукає материнське тепло у Вероніки, але не знаходить його. Єдиний герой, який зрозумів, що хтось ним керує. Любить своїх рідних, але не може вплинути на їх життєвий вибір. Через імпульсивність та певну наївність втрапляє в халепу, з якої не може вибратись.
Тетяна – старша донька Вероніки. На початку вистави здається єдиною зрілою та адекватною людиною в цій родинні. Мати для неї не авторитет. Родину любить, але не показує цього. Один з найяскравіших образів адже має неабияку трансформацію.
Спочатку глядач бачить в ній дівчину, якій начхати на все, що відбувається навколо, не виходить з зони свого комфорту. Потім перетворюється в сексуальну стервозну особу для якої близькі пустий звук, здатну на підступні та хитрі вчинки задля власного комфорту.
Адже з легкістю повідомляє матері, що одружилася з її колишнім та по сумісництву батьком молодшої сестри задля квартири. Лише в кінці, коли розповідає про те що ніякого заміжжя не було, скидає маску показуючи глядачу вразливу люблячу дівчину, яка загубилася в лабіринті під назвою «життя».
Аліса – молодша донька Вероніки. Маленька наївна дівчинка, яка мріє про справжню родину. Ображена на матір за те, що вона кинула її на батька та не цікавилась її життям. Образа стосувалася не тільки матері, а й сестри та брата.
Почуття любові до рідних змагаються з почуттям образи. Перше домінує, тому вона намагається відкрити очі своїм рідним та врятувати їх, але їй це не вдається.
Родина гине на поприщі образ, залежності нерозуміння проблем, нереалізованості та знищення сімейних цінностей. Безкомпромісність, в певній мірі егоїзм, втрата поняття сім'ї, закомплексованість геймерів буквально вбиває цю родину.
Адже подружжя Аріни та Артема теж не можна назвати ідеальним. Емоційні почуття вони проявляють лише тоді, коли борються за комп'ютер. Невдоволеність Артема сучасним світом занурює його у віртуальний. Він не тільки не пам'ятає, щасливі моменти подружнього життя, а й навіть забуває про те, як виглядає його дитина.
Аріну теж не можна назвати зразковою дружиною. Її любов до гри перемагає любов до чоловіка. З уст Артема та Аріни лунають претензії, образи та лайка. Самі того не помічаючи, вони знищують своїх героїв.
Мішель та Костя мають теж певні соціальні проблеми. Мішель самотня, позбавлена любові та розуміння дівчина-трансгендер. Батьки не лише соромляться її, а й яскраво показують обурення її поведінкою. Вона хоче жити, як повноцінна людина мати дітей та коханого чоловіка поруч.
В одну мить завдяки Інтернету вона отримує надію на нормальне життя, коли в переписці знайомиться з Костею. Лише з ним вона може бути собою не цуратися своєї жіночої сторони, але зустріч наживо руйнує всі її надії.
Костя – звичайний користувач інтернету, не володіє особливими розумовими здібностями. Хлопець, який ніяк не може влаштувати особисте життя, тому швидко зацікавлюється своєю новою знайомою Мішель. Той факт, що вона трансгендер не просто шокує його, а викликає огиду та обурення.
Однією з фішок вистави стали вставки формату ток-шоу, на якому геймери піднімали важливі людські проблеми, з якими ми стикаємось у сучасному світі. Прийом досить сучасний та зручний для розуміння глядача у ХХІ столітті.
Фінальна сцена змусила глядачів нервувати та хвилюватись за героїв. Загибель родини виглядала дуже реалістично та емоційно. А кінцевий підсумок від геймерів був, як вишня на торті, дуже влучним да яскравим. Це вистава, яка змушує задуматись над важлими проблемами сучасного світу. Сподіваємося, що творчий порив лаби 18+ на цьому не закінчиться, адже вистава вийшла дійсно крутою.
Фото: Костянтин Капошилін
Херсонцы
