Зображення: Херсонська ОДА
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими розробив рекомендації для ЗМІ, а також родичів захисників, які перебувають у полоні, зникли безвісти, або вже звільнені. Ці правила допоможуть уникнути загроз для тих, хто тимчасово утримується ворогом, під час публічних комунікацій.
Публікація чутливих матеріалів часто порушує принцип приватності військових та розголошує дані, що можуть створити пряму загрозу для життів оборонців, які досі перебувають у російському полоні.
Що не варто робити родичам полонених та ЗМІ
Родичам захисників та журналістам варто уникати:
- передачі персональних даних військових до ЗМІ;
- свідомої чи несвідомої участі у психологічних операціях ворога, наприклад, дзвінків із в’язниць родичам: «Ваш у нас, почему не забираете? Делайте что-то, протестуйте»;
- надмірної медійності полонених, які не були широко відомими до полону, оскільки це може ускладнити процес повернення.
Як діяти в таких ситуаціях
Бажано звертатися до міжнародних організацій (ПАРЄ, ОБСЄ, Генасамблея ООН, Комісія ООН з прав людини, урядів держав) із вимогами тиснути на росію щодо виконання Женевської Конвенції. Також варто звертатися до МКЧХ та Робочої групи ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень. Необхідно підтримувати регулярний контакт з Координаційним штабом і повідомляти нову інформацію про полонених до Національного інформаційного бюро (НІБ) та матеріали кримінального провадження через слідчого.
У разі, коли хтось намагається особисто або через онлайн-інструменти на неофіційних ресурсах дізнатися будь-які дані про військовослужбовців або вимагати гроші за нібито повернення чи включення до списків на обмін, слід негайно повідомляти Координаційний штаб та правоохоронні органи.
Рекомендації для звільнених з полону та їхніх родичів
Звільненим захисникам та їхнім родинам, а також ЗМІ, варто уникати:
- повідомлень на кшталт «він швидко відновиться і повернеться на фронт», що може негативно вплинути на переговори;
- розкриття у ЗМІ персональних даних та інформації про побратимів, які ще перебувають у полоні;
- надмірної конкретики про порушення прав (тортури, умови утримання) під час публічних висловлювань, використовуючи загальні наративи про подібні випадки. Детальна інформація може зашкодити тим, хто залишається в полоні;
- поширення фото- чи відеоматеріалів із зображеннями ще не звільнених побратимів.
У розмовах зі ЗМІ бажано наголошувати на необхідності дотримання Росією норм Женевських конвенцій. Також слід підтримувати родичів тих, хто залишається в полоні, усвідомлюючи, що кожне сказане слово може вплинути на умови їхнього утримання, зокрема і на «правову» класифікацію дій оборонців у рф.
За матеріалами: Херсонська ОДА
