Зображення: Мост
FPV-дрони відіграють ключову роль у бойових діях, і журналістам вдалося зафіксувати тренування одного з екіпажів 426 окремого полку безпілотних систем 30 корпусу морської піхоти, який захищає херсонський напрямок. Ця поїздка принесла не лише репортаж, а й незвичайний журналістський стендап, знятий українським дроном.
Тренувальний полігон під Херсоном
Польовий тренувальний полігон розгорнули в полі обабіч посадки з рівчаком. Шість військових у повному спорядженні встановлювали металеві біло-червоні рамки, щоглу для антени ретранслятора та готували дрони до польотів. Екіпаж 426 полку безпілотних систем відомий своїми здобутками на Херсонщині, знищуючи техніку, плавзасоби та живу силу противника.
Завдання FPV-пілотів: від артилерії до човнів
Командир екіпажу FPV за позивним «Кавіст» розповів про їхні завдання. «Ми працюємо по всьому, що несе загрозу нашим військовим і цивільним — від пілотів дронів до артилерії. Заходимо в тил, шукаємо замасковані позиції та засідки. Артилерію намагаємося знищувати одразу після першого пострілу, а інколи — ще до того, як її встигають розгорнути. Буває, виявляємо гармату ще на етапі, коли її тільки копають і готують до роботи», — поділився він. «Кавіст» – це експерт з елітного алкоголю та вин. Він розповів, що до війни працював за цією спеціальністю, поки вправно керував дроном. Підрозділ особливо пишається нещодавньою історією ураження швидкісного катера, що рухався між островами в дельті Дніпра. Відео з результатами їхньої роботи публікуються у мережі.
Важливість постійних тренувань
Під час тренувань у квітневому полі, де повітря тремтіло від реву кількох FPV, оператор дронів за позивним «Барс» наголосив на важливості постійної практики для вдосконалення навичок. «Для того, щоб справді вдосконалювати навички, потрібна постійна практика», — сказав він. Дрони маневрували між конструкціями, вздовж рівчака та між деревами посадки, демонструючи точність та досвід пілотів. Такі тренування проходять майже постійно, коли екіпаж не виконує бойові виїзди. «За одне чергування я роблю близько сотні вильотів. У середньому один політ триває приблизно пів години, тож це вже саме по собі дає величезну практику. Коли постійно літаєш — питання тренувань фактично закривається», — додав «Барс», пояснюючи, що це допомагає підтримувати навички та «відчуття польоту».
Особливості боїв на Херсонському напрямку
Військовий зазначив, що хороший рівень підготовки пілота значно збільшує кількість влучань, проте цілі бувають різними – укріпленими, броньованими, добре захищеними, тому іноді для ураження однієї позиції використовують кілька дронів. На херсонській ділянці фронту бронетехніка противника з’являється рідко. «По-перше, у нашій зоні для неї немає особливого застосування. По-друге, якщо щось броньоване з’являється в полі зору — туди летить буквально все», — пояснив «Барс». Через це російські військові все частіше використовують цивільні автомобілі та маскуються під місцевих жителів. Робота FPV-пілота вимагає розвиненої дрібної моторики рук, швидкої реакції та точного мікроконтролю, особливо під час польотів у будівлях чи щільній забудові, де потрібно швидко виконувати маневри в обмеженому просторі.
Журналістський стендап з дрона
Наприкінці розмови з військовими, пресофіцерка Тетяна підтримала ідею записати стендап на один із дронів, і один з пілотів погодився її реалізувати. Відчуття небезпеки, пов’язане з дронами, за ці роки стало рефлексом через дії росіян. Проте, на вільному херсонському полі, серед українських військових, вдалося подолати ці думки. Бути в полі зору українського дрона значно приємніше, ніж російського, адже цей дрон ніс не вибухівку, а лише камеру, знімаючи найнеочікуваніший журналістський стендап.
За матеріалами: Мост
Коментарів ще немає