Зображення: ШІ
Створення справді безбар’єрного суспільства виходить далеко за межі фізичної доступності. Це про формування простору, де кожна людина, незалежно від віку, стану здоров’я, статі чи життєвих обставин, має рівні можливості для навчання, роботи, спілкування та самореалізації. У Херсоні, як і в інших регіонах, ця мета починається з щоденної поваги у спілкуванні, адже саме мова формує ставлення до людей та визначає їхнє відчуття комфорту в соціумі.
Безбар’єрність: що це означає для кожного
Безбар’єрність охоплює широкий спектр аспектів життя. Це включає можливість вільно пересуватися містом, мати доступ до цифрових послуг та інтернету, отримувати рівний доступ до освіти, мати право на працевлаштування незалежно від віку чи статі, а також можливість займатися спортом, творчістю та громадською діяльністю. Важливою складовою цієї концепції є також культура комунікації — коректне, поважне та недискримінаційне спілкування.
Чому вибір слів має значення
Слова здатні як підтримати людину, так і створити додаткові психологічні перешкоди. Іноді люди використовують вислови, не усвідомлюючи, що вони можуть знецінювати чужий досвід, формувати стереотипи, підсилювати упередження або створювати відчуття відчуження. Безбар’єрна мова є ключовим інструментом для побудови середовища взаємоповаги та рівності.
Шість правил для безбар’єрного спілкування
- Дотримуйтеся принципу «спочатку людина». Важливо пам’ятати, що людина — це насамперед особистість, а не діагноз чи особливість. Коректно казати «людина з інвалідністю», «людина з порушенням слуху» або «людина з синдромом Дауна». Некоректні формулювання зводять особистість до її стану.
- Уникайте маскувальних слів та евфемізмів. Намагання «пом’якшити» вислови може призвести до непорозумінь. Замість «сонячні діти» або «люди дощу» краще використовувати чіткі та нейтральні формулювання, такі як «діти з синдромом Дауна» або «люди з розладом аутистичного спектра». Правильна термінологія допомагає уникнути стигматизації.
- Поважайте право людини на самоідентифікацію. Фемінітиви є частиною сучасної української мови та відображають повагу до професійної ролі жінок (наприклад, директорка, журналістка, лікарка, міністерка). Водночас важливо враховувати особисті побажання людини щодо звертання.
- Не драматизуйте та не перебільшуйте. Деякі вислови створюють надмірно негативне або жалісливе забарвлення. Наприклад, замість «прикутий до візка» краще сказати «людина, яка користується колісним кріслом», адже колісне крісло є засобом мобільності, а не символом безпорадності. Також варто обережно використовувати вислови на кшталт «смертельний діагноз» чи «страшна хвороба».
- Уникайте узагальнень та стереотипів. Люди не є однаковими лише через вік, стать, етнічне походження чи стан здоров’я. Некоректно робити узагальнення типу «усі люди з інвалідністю», «кожна жінка» або «усі літні люди», оскільки кожна людина має власний досвід, погляди та особливості.
- Використовуйте нейтральну та точну термінологію. Нейтральна мова допомагає уникнути надмірного емоційного забарвлення. Наприклад, «постраждала від домашнього насильства» замість «жертва домашнього насильства», «людина, яка живе з ВІЛ» замість «хворий на ВІЛ», або «людина, яка має психічний розлад» замість «страждає».
Де дізнатися більше про безбар’єрність
Для поглиблення знань про безбар’єрність можна скористатися матеріалами «Довідника безбар’єрності», освітніми серіалами на платформі Дія.Освіта, а також рекомендаціями громадських організацій та експертних спільнот. Створення комфортного та відкритого середовища залежить від щоденних дій кожного з нас. Коректне спілкування, уважність до потреб інших та взаємна повага допомагають формувати суспільство, у якому кожна людина почувається прийнятою та цінною.
За матеріалами: Херсонська ОДА
Коментарів ще немає