Маріано Гарсія Калатаюда заарештували у 2022 році агенти Кремля у Херсоні, де він брав участь у вуличних протестах і родина не має жодних звісток про його місцеперебування ще з 2022 рокуМаріано Гарсія Калатаюд — пенсіонер із Карлету, невеликого містечка у середземноморському регіоні Валенсія в Іспанії, який вирішив переїхати до України у 2014 році. 19 березня 2022 року, через три тижні після початку російського вторгнення, російські служби безпеки заарештували його в окупованому місті Херсон. Майже 40 місяців потому його родина та друзі не знають, що з ним сталося. Про це йдеться у спецрепортажі іспанського видання EL PAÍS, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
У розірваній війною Україні є безліч іноземців зі специфічними життєвими обставинами. Є найманці, є чоловіки та жінки, які шукають кохання, є ідеалісти, шукачі пригод, а є люди, які втікають від непоправних проблем у своїх рідних країнах. Гарсію Калатаюда важко класифікувати. У 2014 році, у віці 66 років, нещодавно вийшовши на пенсію та розлучившись зі своєю дружиною, він вирішив переїхати до Києва. До того часу він був службовцем у місті Карлет. Того року на Донбасі спалахнула війна між проросійськими сепаратистами та українськими збройними силами. Також тоді Росія анексувала Кримський півострів.
Гарсія Калатаюд не мав прямих зв’язків з Україною. Він також не розмовляв ані російською, ані українською мовами. Тетяна Марина Олександрівна, його партнерка, та Франсіско Сантіестебан, друг і колега з профспілки UGT, до якої він належав, розповідають, що Маріо був ідеалістом, бо його батько чи дід — вони не пам’ятають, хто саме — був республіканським активістом, який після Громадянської війни в Іспанії шукав притулку у Радянському Союзі, в Одесі. Один з його синів, Давид Гарсія, стверджує, що батько Маріано ніколи не бував у Херсоні, але він не знає, чи не могли його туди заслати.
«Маріано — переконаний соціаліст, і в його голові усе було дуже заплутано, у нього був образ СРСР, який не був реальним. Він швидко зрозумів, що Росія — це імперіалістична держава, і вирішив допомогти Україні», — зазначає Олена Лаштова, одна з його найближчих подруг в Україні.
Давід Гарсія вважає, що головною причиною переїзду його батька до України було вічне прагнення надавати допомогу.
«Він переважно допомагав дітям і школам. Звичайно, ми намагалися переконати його повернутися до Іспанії, особливо коли війна загострилася [перед вторгненням], але він почувався добре в Україні», – додає він.
Лаштова познайомилася з Маріано у 2016 році під час численних поїздок, які вони обоє здійснили як волонтери, доставляючи необхідну допомогу населенню Донецької області. Він відкрив для себе Херсон, ключовий центр українського опору поблизу Криму на півдні країни, через друга.
«Він закохався у це місто, бо прожив у Києві рік, і він був для нього занадто великим. У Херсоні його всі знали, і він жив сімейним життям», – додає Лаштова.
За словами його партнерки, у Херсоні нікого з іспанської громади не залишилося. Сама вона переїхала до Шотландії, де проходить лікування та намагається знайти роботу. Місто було звільнено від російської окупації у листопаді 2022 року, але розташування прямо на передовій війни піддає його щоденним нападам загарбників. Сьогодні, за даними місцевої влади, у Херсоні залишилося лише 20% довоєнного населення.
Гарсія Калатаюд познайомився з Олександрівною за шість тижнів до початку російського вторгнення у лютому 2022 року. Незважаючи на різницю у віці (вона на 30 років молодша за нього), вони налагодили стосунки, які тривали недовго.
У перші дні війни росіяни швидко та легко окупували Херсон, завдяки розгалуженій мережі колаборантів.
Маріано був відомий тим, що брав участь у всіх місцевих протестах проти окупації. Його друзі згадують, як він завжди був на передовій, викриваючи російських військових. Олександрівна, Сантіестебан та Лаштова погоджуються, що протягом кількох днів вони попереджали іспанського добровольця залишити місто, адже окупанти точно тримали його на прицілі.
Маріано Гарсія Калатаюд (ліворуч) на акціх протесту у Херсоні«За день до арешту я сказала йому бути обережним, і на День Святого Йосипа у Валенсії [19 березня] він зник. Я попросила його покинути Херсон, оскільки це погано закінчиться, але він був дуже впертим. Ми розмовляли щодня, і коли він не відповів на мій телефонний дзвінок 19 березня [2022 року], я подумала, щось сталося», – згадує Лаштова.
Його перше ув’язнення відбулося у камерах слідчого ізолятора на вулиці Теплоенергетиків у Херсоні, відомих своїми катуваннями та допитами. Опинившись там, його слід загубився на рік.
Значну частину пошуків Гарсії Калатаюда проводили Сантістебан в Іспанії та Олександрівна в Україні. Вона та її родина зв’язалися з командою російських адвокатів, які були посередниками із владою країни-агресора. Перше офіційне підтвердження від окупантів щодо місцезнаходження Маріано надійшло у квітні 2023 року, через рік після його арешту: російська військова прокуратура заявила, що іспанець перебуває в СІЗО-2 у Сімферополі, під слідством «для з’ясування його участі у вчиненні дій, що загрожують безпеці Російської Федерації».
Громадяни України, які зустрічалися з ним у СІЗО-2, повідомляли, що Гарсію Калатаюда катували електричним струмом, нападами сторожових собак та видаленням зубів. Про це повідомлялося у рамках кампанії Amnesty International, яка вимагала його звільнення. Сантіестебан та Олександрівна песимістично налаштовані щодо того, як він міг оговтатися від цього досвіду, оскільки страждає від проблем із серцем. Сьогодні, якщо він ще живий, йому 77 років.
Окупаційна влада Криму восени 2023 року повідомила, що Гарсія Калатаюд виїхав з півострова до Херсонської області (східна половина цього регіону окупована). У військовому документі не уточнювалося, чи виїхав він самостійно, або ж його перевели до іншої в’язниці. Також не уточнювалося, чи було висунуто йому якісь звинувачення.
Відтоді з’явилося мало підказок щодо його можливого місцезнаходження і усі вони нечіткі. Олена Таранова, речниця юридичної групи, яка займається його справою, пояснює, що на численні запити, надіслані російській владі, вони отримали нечіткі відповіді від окупаційних військових адміністрацій у Чорноморську, Херсоні, Донецьку, а також від центральних офісів у Москві.
«Усі перекладають відповідальність між собою; єдиними конкретними відповідями були ті, що надійшли з Криму у 2023 році», – каже Таранова.
Давід Гарсія розповів, що Національна поліція Іспанії повідомила у лютому 2024 року, що його батька також могли ув’язнити у Московській області.
Таранова пояснює, що це можливо, але без будь-яких конкретних доказів, які б це підтверджували. 1 липня 2025 року родина провела відеоконференцію з Московським Червоним Хрестом, який пообіцяв знайти іспанця у російській столиці.
Російський уряд ніколи не відповідав на запити щодо інформації від іспанського уряду та Червоного Хреста. Олександрівна стверджує, що під час обміну військовополоненими Головне управління розвідки Міноборони України показує понад 80 фотографій зниклих безвісти цивільних іноземців, зокрема Гарсії Калатаюда.
«Він зараз точно дуже змінився; просто подивіться, якими повертаються звільнені солдати, вони такі виснажені», – наголошує Олександрівна.
Артур Добросердов, урядовий уповноважений України з питань осіб, зниклих безвісти під час війни, заявив на прес-конференції 1 липня 2025 року, що 300 іноземців зникли безвісти в Україні, як у статусі військовослужбовців, так і у статусі цивільних осіб. Багато з них є латиноамериканськими найманцями.
Станом на травень 2025 року, Міністерство внутрішніх справ України оцінює загальну кількість зниклих безвісти осіб у 70 000, переважна більшість з яких – солдати. Це такі люди, як інший іспанець, Мігель Ортіс, солдат, який начебто загинув у бою у 2023 році, але його тіло не знайдено, тому смерть не може бути підтверджена.
На прес-конференції 1 липня 2025 року Міністерство внутрішніх справ України презентувало новий веб-сайт, який вперше об’єднує усю доступну документацію та дані про зниклих безвісти осіб. Очікується, що він буде доступний англійською та іспанською мовами найближчим часом.
foreignukraines.com
