У перші дні липня 2025 року в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» на тимчасово окупованій території Херсонщини сталась масштабна пожежа. За даними керівництва заповідника, загоряння тривало 1–2 липня.Раніше редакція «Першого Криворізького» писала, що територія біосферного заповідника на півдні Херсонської області перебуває в окупації. Ми тоді спілкувались із директором заповідника Віктором Шаповалом, який зміг евакуюватись.
Зазначимо, що супутникові знімки Sentinel-2 зафіксували понад 900 гектарів вигорілої території в межах природоохоронної зони.
На офіційній сторінці заповідника «Асканія-Нова» пишуть, що 4 липня супутник Sentinel-2 зафіксував наслідки пожежі в степовому масиві «Південний». Загальна площа згарища в межах заповідника становила 942 гектари. Ще близько 104 гектарів вигоріло на суміжних агроландшафтах. Разом знищено понад тисячу гектарів цінної екосистеми.
На фото чітко видно характерне почорніння ґрунту — типовий маркер масштабної пожежі. Дані супутника збігаються з польовими оцінками співробітників заповідника.«Ситуація обтяжується тим, що поточна пожежа наклалась на попереднє згарище від 1 вересня 2023 року, у межах постраждалої ділянки “Успенівка”», — пишуть на офіційній сторінці заповідника.
Керівництво заповідника звинувачує в пожежі російську армію. За його інформацією, вогонь спричинила робота системи протиповітряної оборони (ППО) РФ, розміщеної безпосередньо на території «Асканії-Нова».
Що говорять у Херсонській обласній військовій адміністрації
За даними Херсонської обласної військової адміністрації, з початку повномасштабного вторгнення і до червня 2024 року вогнем було охоплено понад 5,5 тисяч гектарів території «Асканії-Нова». Це приблизно п’ята частина всієї площі біосферного заповідника. А найбільших збитків зазнали агроландшафти: рілля, перелоги, лісосмуги. Тобто з урахуванням пожежі 1–2 липня 2025 року загальна площа вигорілих ділянок сягнула близько 6 500 гектарів.Що згоріло: флора і фауна заповідника під загрозою
Пожежа знищила частину степових угідь, де зростають рослини, занесені до Зеленої книги України. Серед них — ковила українська та ковила волосиста. Обидва види належать до ендемічних і рідкісних для Європи.Зазначимо, що українські науковці та екоактивісти неабияк занепокоєні можливістю знищення заповідних земель і повного зникнення деяких видів тварин. Раніше наша редакція писала, що після Другої світової війни на Поліссі практично зникла популяціях бурого ведмедя, зникли зубри. А сьогодні під загрозою практично всі степові види на території Донеччини, Луганщини, Харківщини та Херсонщини.
Екологи й правозахисники наполягають, що такі дії мають ознаки воєнних екологічних злочинів. Вони не лише порушують міжнародне гуманітарне право, а й завдають шкоди унікальним екосистемам, які формувалися століттями.
Перший Криворізький
