- Чому фермери зазнали збитків та чи вплинула на це війна?
- Які посіви пошкоджені найбільше?
- Чи зможе держава сплатити компенсації фермерам?
- Та як зміна клімату повʼязана з руйнацією Каховської ГЕС?
«Такого року на моїй пам'яті або не було, або було щось подібне у 2007 році. Херсонщина взагалі зона ризикованого землеробства у зв’язку з погодними умовами. І кожні 15-20 років бувають такі дуже форс-мажорні роки, жорсткі або по температурах, або з відсутності опадів. І цього року так сталося, що не стільки були температури впливали на наш форс-мажор, на наш критичний стан рослин, а те, що практично не було опадів.
Опадів дуже було мало. Восени практично не було, взимку – не було, не було і весною. Рослин на тих запасах, що були розвивались нормально, але потім все ж нестача вологи відзначилася і в квітні вже більшість посівів зупинили свій розвиток і почали сохнути», – пояснив він.
Втрата пшениці та гороху
Аграрій Деркач передбачає втрату врожаю на двох третинах площ, де посіяли пшеницю. Пояснює: зараз його співробітники обстежують поля і намагаються зрозуміти, де вціліло хоча б стільки зерна, щоб окупити роботу комбайна. Також сильної шкоди зазнали посіви гороху. Причому на них позначилася не тільки посуха, але й весняні заморозки, додає Деркач.
«Горох постраждав дуже значно, навіть від приморозків, тому що в нас двічі були квітневі приморозки, нестандартні – до 7-8 градусів морозу, пошкодили колос на зернових і пошкодили квітки гороху. І сьогодні дійсно ми будемо мати втрату врожаю гороху теж відсотків 70-80, а деякі ділянки повністю загинули.
Ми зараз подали заявку до обласного Гідрометцентру. Виїжджають фахівці, фотографують, констатують стан полів, що вони загинули. Плануємо зараз оформити форс-мажор та ведемо перемовини з урядом, щоб хоч якусь допомогу отримати, щоб виїжджати в цьому році і провести осінню посівну кампанію», – розповів він.
«Втрата врожаю на 55 тис. гектарів»
Ситуацію на Херсонщині вивчає Всеукраїнська аграрна рада. Це спілка малих і середніх агровиробників, до якої входить 1300 підприємств. Заступник голови організації Денис Марчук посилається на результати опитування: цього року фермери Херсонщини втратять врожай приблизно на пʼятій частині від усіх засіяних площ підконтрольної Україні частини регіону.
«По Херсонщині 55 тисяч гектарів – це те, що ми на сьогодні фіксуємо. Це понад мільярд гривень втрат. По Запорізькій області, на жаль, ще немає точної інформації. Але вже цього достатньо для того, щоб були якісь дії з боку Кабміну і прораховувати можливості компенсацій», – зазначив він.
Всеукраїнська аграрна рада звернулася до Кабінету міністрів України – попросила компенсувати збитки аграріїв. Схоже звернення до Мінагрополітики та продовольства України надіслала Херсонська обласна військова адміністрація. Профільний заступник голови ОВА Дмитро Бутрій каже: місцева влада допомогти фермерам не може.
«Херсонська область дотаційна і надходження в бюджет скоротилися просто в рази. Тому сьогодні дуже обмежений бюджетний ресурс в Херсонській області, і він більше направлений саме на питання оборони, відновлення критичної інфраструктури. Тобто ми потребуємо допомоги держави. Але ми активно працюємо з міжнародними донорами», – сказав чиновник.
Вплив відсутності Каховського водосховища
Бутрій припускає, що площа земель із втраченими посівами може збільшитися до 80 тисяч гектарів. Адже посуха триває.Опитані «Новинами Приазовʼя» експерти пояснюють, що раніше аграрії могли розраховувати на систему зрошення. Але після руйнації греблі Каховської ГЕС вона майже повністю знищена.
Обласна влада просить міжнародних донорів допомогти з відновленням системи меліорації. Минулого року повернули полив на 3 тисячах гектарів і цього року ще на п'ятистах гектарах.
Фермер Віктор Деркач додає: без Каховського водосховища клімат на Херсонщині став ще сухішим.
«Через те, що знищено Каховське водосховище, був дуже відчутний крок на погіршення нашого клімату. Були в Радянському Союзі на Херсонщині плани вирощувати бавовну, які зараз ми знову намагаємось відроджувати – вирощувати бавовну. Почали її сіяти, і коли побудували Каховське водосховище, то середня температура річна впала на 4 градуси, стало прохолодніше, пішло більше влітку опадів. Тема посіву бавовни тоді зникла з порядку денного. І це говорить про те, що сьогодні за кілька років знову температура підніметься + 4 градуси. Якщо у нас влітку було +35 ...+38, до 40, то можемо дійти тепер до 42 градусів кілька місяців влітку», – зауважив він.
2 роки тому, на світанку 6 червня 2023 року, стало відомо про руйнування Каховської ГЕС. Українська влада тоді звинуватила у підриві греблі російських військових, які захопили, замінували і контролювали станцію з 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це начебто Збройні сили України вночі обстріляли і пошкодили об’єкт.
«Без допомоги держави буде складно»
Минулого року для фермерів, які обробляли землі в прифронтових районах, передбачалась допомогу від держави. Господарства в зоні бойових дій могли отримали 2000 гривень на гектар засіяних площ, а підприємства в зоні можливих бойових дій – 1000 гривень на гектар.Віктор Деркач згадує: за ці гроші восени вдалося завершити посівну. Зараз без допомоги держави буде складно повернути вкладення та сплатити податки.
«Як мінімум 10-15 тисяч гривень в кожен гектар вклав фермер. Це насіння, засоби захисту, добрива, це платна праці, це ми ще не проговоримо про податки і орендну плату. Як будемо говорити про орендну плату, ще не знаємо. Люди на це зараховують – наші пайовики, вони з цього живуть. Якщо в Україні десь в багатьох регіонах орендна плата становить 4-6 тисяч гривень за гектар, то у нас – 2000 грн, які ми з трудом виплачували. Цього року я не знаю, чи ми зможемо їх виплатити людям – нашим пайовикам», – зазначив він.
За словами фермера, окрім витрат у вигляді виплат за паї, додаються податки – 250-300 гривень на гектар.
«Але в кінці року це буде мінімальне податкове зобов'язання. А це вже 5,7 відсотка від нормативки, це вже буде 1700 гривень на гектар. Ще зверху лягають на нас. Крім того, що ми втратили десятки тисяч на кожному гектарі. Ось тисяча гектар – це 10 мільйонів гривень просто в нікуди», – зауважив Деркач.
Фермер нагадує, що й без того аграрії Херсонщини працюють в зоні ризику. Відстань від полів, які обробляє його підприємство, до лінії фронту становить від 5 до 15 кілометрів.
Що вдалося розмінувати?
Про вплив війни говорить і перший заступник голови Херсонської ОВА Дмитро Бутрій. Перш ніж засіяти площі, їх треба було спочатку розмінувати.
«Деокупована частина Херсонської області – це десь 508 тисяч гектар сільських угідь. З них розміновано 430 га. Цього року саме з таким масштабним результатом розмінування фермери засіяли 250 тисяч гектарів, тобто посівів. Звичайно, сьогодні велика частина фермерів не має можливості обробляти землю, тому що після деокупації Херсонської області жодного фермерського господарства не вціліло.
Техніка була вкрадена, спалена, навіть нова техніка, яку закупляли, була втрачена через нові прильоти. Тому, звичайно, весь бізнес не може працювати в повному обсязі. Але, я думаю, що для Херсонщини робота в таких умовах під постійними обстрілами – це героїзм наших фермерів – те, що вони працюють, відновлюють економіку Херсонщини», – підкреслив він.
Продовольча безпека України
17 червня Верховна Рада підтримала в першому читанні створення Виплатної агенції замість Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Ця агенція буде інформувати фермерів, приймати та перевіряти заявки, вираховувати розмір підтримки і платити гроші. Також співробітники відомства контролюватимуть використання коштів.Міністр агрополітики та продовольства України Віталій Коваль пояснює реформу потребою інтегруватися до Спільної аграрної політики ЄС.
Щодо теперішніх збитків – уряд поки не відповів на звернення Всеукраїнської аграрної ради, каже заступник голови спілки Денис Марчук. Також, на його думку, потрібна державна програма для страхування ризиків фермерів.
«Насправді в нас проблематика не тільки на півдні України, в нас є ризикові області в цілому, і якщо ми будемо більше уваги приділяти саме в цьому контексті, то ми, в принципі, будемо тоді зберігати продовольчу безпеку як для країни, так і формувати експорт на зовнішні ринки.
Тому що, якщо так буде відбуватися з погодними кліматичними змінами, то, на жаль, ми скоро будемо ставити питання, чи достатньо буде нам власно вирощених зернових для забезпечення продовольчої безпеки всередині», – наголосив він.
- USDA опублікувало звіт з прогнозами врожаю пшениці на новий 2025/26 роки. Зазначається, що оцінка прогнозу врожаю пшениці в Україні знизилась порівняно з урожаєм 2024/25 МР на 0,4 млн тонн – до 23 млн тонн, експорт буде на рівні 16,5 млн тонн (+0,5 млн тонн). Кінцеві запаси без змін – 1,49 млн тонн.
- Міністр аграрної політики України Віталій Коваль повідомив, що у 2025 році врожай зернових в Україні може зменшитися на 10%. У міністерстві очікують врожай приблизно 51 млн тонн у порівнянні з 2024 роком, коли українські аграрії зібрали понад 56 млн тонн.