Унаслідок російських атак та тимчасової окупації у 2022 році багато мешканців залишили домівки та не повернулися після звільнення територій, зокрема й через постійну загрозу обстрілів, зруйноване або пошкоджене житло.Про це йдеться у моніторингу гуманітарної ситуації та оцінку потреб, який у квітні 2025 року провів благодійний фонд “Схід SOS” у 12 населених пунктах Миколаївської та Херсонської областей.
Повідомляється, що на Херсонщині у населених пунктах, що моніторилися, виїхало та не повернулося близько 60% населення, як-от у селі Шевченкове, де домівки залишили майже 6 000 людей. У Березнегуватому кількість мешканців зменшилася приблизно на 5 000 осіб, а у Котляревому виїхало близько 40% населення.
Мешканці Снігурівці, що на Миколаївщині, перебували майже вісім місяців в умовах тимчасової окупації без води, газу та електрики, населення скоротилося на 30%. У Високопіллі та Архангельському демографічне скорочення перевищило 40%. Після деокупації там досі не створено необхідних умов для повернення людей, зокрема й через складну безпекову ситуацію, що унеможливлює відбудову та відновлення регіону.
Повідомляється, що у селах Правдине та Таврійське Херсонської області система водопостачання була повністю зруйнована російськими військами ще 2022 року. Доступу до технічної води немає.
Гуманітарні організації передають 24 літри води на людину щотижня, чого недостатньо для побутових потреб, гігієни та приготування їжі, а також ведення сільського господарства, що є основним джерелом доходу місцевих. У селі Калуга, що на Миколаївщині, пошкоджені водогони та водонапірні башти.
У громадах залишаються представники маломобільних груп населення та люди з інвалідністю, які потребують піклування. Їхні родичі виїхали, частина цих людей – самотні. Пенсії в розмірі близько 2 500 гривень не покривають витрат на належний догляд. Соціальних працівників немає або критично бракує.
У Снігурівці проживає близько 3 000 людей з інвалідністю, але працюють лише 25 соціальних працівників, тоді як щоденної допомоги потребують щонайменше 1 000 осіб.
Схожа ситуація спостерігається в Центральному, Шевченковому, Південноукраїнську, Березанці, Березнегуватому, Первомайську, Котляревому, Киселівці, Калузі, Високопіллі та Архангельському. Крім того, у мешканців є потреба в гігієнічних наборах і ліках.
Повідомляється, що основним джерелом зайнятості у регіоні до повномасштабного вторгнення було сільське господарство. Утім через замінування, відсутність ресурсів і нестачу працездатного населення, можливості працевлаштування обмежені. Там, де зайнятість частково збереглася, вона має сезонний характер.
Проблема замінування лишається актуальною в Центральному, Снігурівці, Березнегуватому, Котляревому, Киселівці, Високопіллі та Архангельському. У Великій Олександрівці ситуація є критичною – заміновані не лише поля та посадки, а й прилеглі території. Роботи з розмінування тривають, водночас значна частина територій досі залишається небезпечною.
У Центральному працюють лише окремі фермерські господарства, яким не вистачає робочої сили та техніки. Схожа ситуація в Снігурівці та Березнегуватому, де більшість жителів не мають стабільних джерел доходу. У селі Давидів Брід два вапнякові кар’єри працюють із суттєвими обмеженнями.
У Великій Олександрівці фермерські господарства та кар’єри не функціонують на повну потужність, знайти роботу практично неможливо.
У багатьох громадах зафіксовані значні руйнування житла, шкіл і медичних закладів. У Киселівці повністю зруйновані школа та дитсадок, а у Високопіллі та Архангельському – навчальні заклади.
На території Шевченківської громади (Шевченкове, Центральне) 50% освітніх закладів зруйновані або мають значні пошкодження. У Березнегуватому пошкоджено чотири поверхи лікарні, зокрема й стоматологічне відділення, клінічну лабораторію та адміністративний корпус.
Стан руйнування житлового фонду:
- Козирка – 10% пошкоджено або зруйновано;
- Правдине – 78% пошкоджено;
- Таврійське – 92% пошкоджено;
- Котляреве – 20% зруйновано, ще 40% пошкоджено;
- Архангельське – 80% пошкоджено;
- Первомайськ – 70% пошкоджено.
Небезпека залишається головною проблемою. У квітні 2025 року зафіксовано атаки FPV-дронів у селах Урожайне та Правдине (Бериславська та Білозерська громади Херсонщини), що за 35 кілометрів від лінії фронту. Населені пункти Центральне, Шевченкове, Калуга, Котляреве, Киселівка, Високопілля та Архангельське знаходяться на відстані приблизно 20 кілометрів від фронту та регулярно зазнають ворожих атак.
Моніторинг проводився у 12 населених пунктах Миколаївської області (Південноукраїнськ, Первомайськ, Березанка, Мішково-Погорілове, Березнегувате, Шевченкове, Центральне, Калуга, Снігурівка, Щасливе, Олександрівка, Котляреве) та 10 Херсонської області (Високопілля, Велика Олександрівка, Урожайне, Правдине, Таврійське, Козирка, Киселівка, Давидів Брід, Архангельське, Новорайськ).
У червні ZMINA повідомляла, що зросла кількість ВПО в Україні та шукачів тимчасового захисту за кордоном.
Напередодні правозахисниця “Схід SOS” Юлія Матвійчук заявила, що в системі евакуації громадян з території ведення бойових дій та прифронтової території виникла так звана невидима для держави категорія громадян, зокрема старші особи, які потребують стаціонарного догляду. Вони залишаються без належної підтримки держави.
21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.
Напередодні Коаліція організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії Росії, оприлюднила нову дорожню карту законопроєктів до 13-ї парламентської сесії. У документі правозахисники визначили перелік тих законопроєктів, що важливо ухвалити, а також тих, які не варто ухвалювати без доопрацювання або взагалі краще не ухвалювати, щоб не нашкодити потерпілим від війни громадянам.
ZMINA