Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики ISW звернули увагу, що російські пропагандистські державні ЗМІ поширили й посилили заклики окупаційного гауляйтера Херсонської області Володимира Сальдо щодо додаткових територіальних поступок з боку України в тих областях, на які Росія не претендувала ще навіть формально.
21 квітня Сальдо заявив кремлівській агенції ТАСС, що «повернення» [окупація] правобережжя берега Дніпра є «принципово важливим» і залишається «безумовним пріоритетом» для Росії. Сальдо стверджував, що доки Україна має «доступ до східної частини Дніпра, противник [українська сторона] не залишить спроб використати його як важіль тиску» на РФ [хоча і правобережжя, і лівобережжя Дніпра є суверенною територією України].
Сальдо також заявив, що присутність українських сил на західному березі Дніпра нібито перешкоджає відновленню судноплавства річкою. «Тому частина Дніпра, яка проходить через Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську області, повністю має бути під нашим [російським окупаційним] контролем — це єдина гарантія для розвитку пов’язаної з річкою інфраструктури», — заявив нелегітимний російський призначенець на окупованих територіях Херсонщини.
В ISW нагадують, що наразі російські війська займають позиції лише на лівому (східному) березі Дніпра в Херсонській та Запорізькій областях, але Володимир Путін з червня 2024 року постійно вимагає від України поступитися, з-поміж іншого, територіями всієї Запорізької та всієї Херсонської областей Росії. Водночас Сальдо, схоже, озвучив додаткові територіальні претензії Росії вздовж Дніпра ще в центральній частині Дніпропетровської області — регіону, на який Росія формально досі не претендувала та не оголошувала про його юридично нікчемну анексію (як у випадку Херсонської та Запорізької областей).
Наразі залишається незрозумілим, яку саме територію вздовж берегів Дніпра в Дніпропетровській області має на увазі Сальдо, стверджуючи, що вона нібито має бути під контролем Росії. Також незрозуміло, чи має Сальдо на увазі, що російські війська також мають захопити значну територію на схід і північний схід від річки, щоб Росія «повністю контролювала» Дніпро та прилеглі до нього території України. В ISW припускають, що російські війська можуть прагнути контролювати щонайменше 25 кілометрів української території на обох берегах Дніпра, щоб запобігти українським силам проводити артилерійські удари у відповідних районах.
Саме таку умовну 25-кілометрову зону від Дніпра (по обидва береги) у Херсонській, Запорізькій і Дніпропетровській областях фахівці ISW позначили на мапі нижче:
Інфографіка: ISW
Володимир Путін знову використав термін «Новоросія» 21 квітня на церемонії вручення Всеросійської муніципальної премії Заслуга, заявивши, що муніципальні працівники нібито працюють «у дуже важких» умовах «в регіонах Донбасу та Новоросії». Раніше Путін дав вказівку російським військам створити «буферні зони» в тих районах України, на які Росія формально не претендувала раніше, зокрема в Харківській та Сумській областях. Тож заклик Володимира Сальдо до російського контролю над територіями в Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях вздовж Дніпра, нібито заради мети «гарантувати розвиток інфраструктури», відповідав би попереднього заявленим цілям Путіна щодо створення подібних «буферних зон» [цього разу вже на півдні України], наголошують в ISW.
Нижче на мапі позначені ті області України, які РФ вважає неіснуючою «Новоросією».
Області України, які РФ вважає "Новросією" / Інфографіка: ISW
Крім того, 21 квітня офіційні чиновники Кремля знову повторили довоєнні вимоги Росії щодо України. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що потенційне членство України в НАТО нібито загрожуватиме національним інтересам Росії і що це одна з «першопричин» війни. Російські чиновники раніше неодноразово заявляли, що будь-яке мирне врегулювання в Україні має усунути т.зв. «першопричини» війни, включаючи нібито порушення зобов’язань з боку НАТО не розширюватися на схід. Нові заяви Сальдо та Пєскова демонструють, як високопосадовці РФ продовжують стверджувати, що довоєнні вимоги Росії не підлягають обговоренню, водночас висуваючи дедалі більші територіальні претензії до України.
НВ