То що чекає на Херсонську і Запорізьку області, які частково окуповані РФ у разі припинення вогню, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Політолог і голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементій Білий сказав «Новинам Приазов’я», що у випадку 30-денного припинення вогню, перш за все, це відчують херсонці. Втім, немає жодних гарантій, що Росія не порушить домовленості.
«Це тепер залежить від бажання Росії – припинити вогонь. Якщо припинення вогню відбудеться на 30 днів, то це означає для херсонців припинення безжальних обстрілів, які тривають щодня цілодобово, припинення полювання дронів на цивільних людей. Це означає припинення знищення інфраструктури, будинків, гибель людей, поранення людей. У нас щодня люди гинуть, щодня у нас десятки поранених, більше сотні на місяць поранених. Це величезний терор, який влаштувала Росія. Якщо буде припинення вогню, ми будемо сподіватися, що припиняться ці обстріли й цей терор. Але ми повинні також розуміти, що жодних гарантій на припинення вогню росіяни зазвичай не дають. Ми пам'ятаємо, як це було на Донбасі з 2014 року, коли там також домовлялися про припинення вогню і вони тривали дуже короткий час», – зауважив він.
- За результатами перемовин, які відбулися 11 березня у Саудівській Аравії, Україна погодилася з пропозицією США про запровадження режиму припинення вогню на 30 днів.
- Президент Росії Володимир Путін 13 березня заявив, що РФ погоджується з пропозицією США про припинення вогню з Україною, але «є нюанси», і будь-яка угода має привести до довгострокового миру. Президент США Дональд Трамп назвав коментарі Путіна «обнадійливими», але неповними.
«Удар для всієї України»
Короткострокове припинення вогню і замороження конфлікту на тривалий час – це різні сценарії, зазначив Білий. За його словами, якщо лівобережна Херсонщина залишиться під окупацією Росії, це буде страшний удар як для місцевих жителів, так і для всієї України.
«Там постійний тиск, там пропаганда мілітаризму величі російського світу, намагання перекодувати нашу свідомість, свідомість наших мешканців і різні форми терору, які влаштовують окупанти. Я спілкуюся з тими, хто виїхав з лівого берега, і вони в розпачі, розумієте. Вони сподівалися, що можливо, буде успішний наступ – у 2023 році. Зараз вони сподівалися, що шляхом мирних перемовин США зможуть відстояти наш лівий берег і він повернеться до нас. Але ми зараз бачимо, що це все стає більш фантастичним, неймовірним і люди просто у розпачі перебувають. Вони сподівалися повернутися до України, а цього не відбувається», – каже політолог.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Життя на паузі»
Заступник голови Бердянської районної ради, військовослужбовець ЗСУ Віктор Дудукалов розповів «Новинам Приазов'я», що припинення вогню для жителів Запорізької області, які живуть на підконтрольній Україні території, має різне значення, ніж для тих, хто перебуває в окупації.«Я б розмежовував припинення вогню і жителів, які перебувають в окупації, бо на них не так впливає наявність або відсутність вогню. Є прильоти і в Бердянську, і в Мелітополі, і в Маріуполі. Вони реально часто відбуваються, але люди там не перебувають в такому страху від цих прильотів, як, наприклад, у Харкові або в Запоріжжі. Припинення вогню для жителів Запоріжжя і для жителів Бердянська або Токмака – це абсолютно різні розуміння і різні відчуття. Тому що у і Запоріжжі люди розуміють, що інколи в них залишається кілька секунд, коли летить балістика, або навіть і немає тих секунд після сигналу повітряної тривоги. Вони розуміють, що припинення вогню реально врятує життя», – пояснив він.
Жителі територій, які зараз контролює Росія, на сьогодні переважно не змирилися з окупацією і все одно сприймають її як тимчасове явище, стверджує політик.
«Це все одно для них відбувається в режимі паузи. Паузи, після якої повинно щось відбутися і тільки в напрямку деокупації, тому що, попри внесення РФ у свою Конституцію територій Запорізької, Херсонської, Донецької областей, люди не відчули себе росіянами, люди не відчули себе такими, що мешкають на території Росії, по законах Росії. Тому що навіть ті, хто приїжджає з РФ на нашу територію в окупацію, вони самі кажуть, що тут не діють російські закони, тут не діють російські соціальні стандарти, тут взагалі не відчувається, що це Росія», – каже він.
Більшість жителів окупованих територій сподіваються, що з часом будуть реалізовані кроки, які призведуть до звільнення цих регіонів з-під контролю Росії, додав Дудукалов.
«Заморожування конфлікту значить, що вони перетворюються на Донецьк зразка 2015 – 2017 років. Ніхто нікуди не стріляє, і лінія фронту не рухається, і про деокупацію не йде мова. Це людям не піднімає настрій щонайменше. Але коли почалася операція на Курщині, відповідно, я неодноразово чув від наших місцевих жителів, що в Бердянську у людей настрій з'явився, вони посміхаються на вулиці та вітаються один з одним. Люди зрозуміли, що щось рухається, щось буде. В людей все одно це незагоєна рана, вона загоїться тільки тоді, коли буде деокупація. Більш-менш всі розуміють, що це питання часу, так само, як свого часу з Німеччиною», – розповів він.
Українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня 2024 року. З того дня у регіоні тривають бої.
«Кремль буде тиснути»
Політичний консультант, військовослужбовець Олександр Антонюк вважає, що Кремль надалі у перемовинах буде просувати наративи, які неможливо виконати. Це його звична тактика, каже експерт.
«Нам зараз почнуть навʼязувати, що перемир’я потрібно для того, щоби в Україні провели вибори і що у виборах мають брати участь проросійські політики. Ці моменти ми теж повинні чітко усвідомлювати, що зараз вони будуть виходити в Кремлі з позиції, що їм вигідніше. Вони будуть йти на умовний заморожений конфлікт, наприклад, на 30-денний формат з тим, щоб потім тиснути на те, щоб зняли з російської економіки частково санкції, щоб запустити певний кисень в їхню економіку. В них зараз емоційний підйом насправді і вони вважають, що можуть зараз більше дотиснути, формуючи певну і політичну кон’юнктуру, і протестні настрої не тільки в Україні, а і в європейських країнах», – зазначив він.
«Перемир’я це для РФ – це перегрупування»
Крім того, припинення вогню не означає встановлення миру, зауважив політичний консультант. На його думку, розраховувати на те, що Росія буде поводитися інакше, ніж у межах Мінського переговорного процесу, не доводиться.«Треба зупинити бойові дії й буде мир. Ні, воно сьогодні так не працює, тому що війна Росії і України запустила багато глибші, глобальніші процеси. Україна – це тільки епізод і в цьому контексті для Кремля, який сьогодні оцінює суттєво прорив своїх можливостей, – те, що з ними починають спілкуватися в Білому домі, з ними починають торгуватися, тобто їх виводять на інформаційний і політичний порядок денний. У Кремлі це оцінюють як успіх. У будь-якому випадку ми повинні усвідомлювати наступне, що перемир’я це для РФ – перегрупування. І в будь-якому випадку вони будуть використовувати дуже багато блефу. Вони будуть також використовувати можливості зірвати будь-які переговори, будь-яке перемир’я. Зрештою, ми з вами пригадуємо мінський процес. Нічого нового в їхніх діях не буде», – переконаний Антонюк.
«Готуватися до продовження боїв»
Фахівець-міжнародник, експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара розповів «Новинам Приазов’я», що, на його думку, повернення окупованих територій під контроль України дипломатичним способом малоймовірне.
«Перше і найголовніше, що має відбутись, – це посилення Сил оборони, щоб ми були здатні звільнити ці території силою зброї. Поки що цього немає, оскільки наші партнери вагалися у 2022-2023 роках, у 2024 році ситуація ускладнилася. І звичайно, що поки що у нас таких спроможностей немає. Друге – це дипломатичне врегулювання, в яке я як колишній дипломат не дуже вірю із Російською Федерацією. Є яскравий приклад. Я вже не кажу про окуповані території Грузії, Абхазію, Південну Осетію чи Придністров’я. Я хочу згадати, що з 1945 року є неврегульоване питання з Японією. Японські острови в північній території Росія не бажає віддавати, хоча вони вели перемовини і сподівалися на це. До речі, між Японією і Російською Федерацією діє режим припинення вогню всі ці 80 років. Тому сподіватися на дипломатію годі», – зазначив Хара.
Навіть якщо вдасться досягнути тимчасового припинення вогню, то Україні все одно потрібно готуватися до продовження бойових дій, вважає експерт.
«Це може бути ще за каденції Трампа. Або якщо Трамп буде потужно погрожувати і щось вчиняти для того, щоб стримувати Путіна відновлювати бойові дії, то, звичайно, ситуація відкладається до кінця його каденції. Я абсолютно не маю жодних сумнівів, що навіть якщо не Путін буде очолювати РФ, а хтось інший, це не правова демократична держава і сподіватися, що якісь опозиційні та ліберальні сили прийдуть до влади годі. Тим паче більшість російського населення бачить цю війну як «справедливу», як «захисну» для себе. Тому, звичайно, що війна, скоріше за все, буде продовжуватися», – пояснив він.
Ще один можливий варіант для України повернути свої території – це скористатися ситуацією, якщо в Росії буде політичний колапс. Однак наразі це складно спрогнозувати, додав Хара.
«Третій варіант – це тривалі дипломатичні перемовини і практичне повторення, умовно кажучи, розділеної Німеччини чи щось таке. Не зовсім вдалий приклад, але приблизно так. Ну далі це, звичайно, вірогідність таких проблем в Російській Федерації, можливого колапсу, можливого заколоту, приходу до влади когось іншого. І, власне, це буде вікном можливостей для України – повернути ці території. Зараз складно щось прогнозувати, оскільки вся міжнародна система перебуває у турбулентному стані. Це не через цю війну, а ця війна просто є маркером цього процесу, поки не владнається нова міжнародна система, де будуть якісь потужні гравці встановлювати певні правила. В Європі це складно Росії зробити, оскільки навіть за великого бажання Трампа європейці не погодяться полишити Україну, бо вони розуміють, що якісь інші східноєвропейські країни будуть наступними жертвами агресії, і тому вони нас будуть підтримувати», – переконаний він.
- Президент США Дональд Трамп 12 березня висловив упевненість у тому, що припинення вогню вдасться досягнути, а його спецпредставник Стів Віткофф прибув до Москви 13 березня, щоб поговорити з Кремлем про ситуацію. «Якщо буде потрібно, ми запровадимо санкції, але, сподіваюся, це не знадобиться. У фінансовому сенсі ми можемо зробити дуже неприємні, погані речі, руйнівні для Росії, але я цього не хочу, тому що я хочу побачити мир», – зазначив Трамп 12 березня.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечують, що ведуть проти України загарбницьку війну і називають це «спеціальною операцією». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
