Якою була діяльність іспанського волонтера у Херсоні? Коли і за яких обставин він зник? За що іспанця утримують у російських в’язницях, та які зусилля докладаються для його звільнення, проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповіла цивільна дружина волонтера Тетяна Маріна.
Жінка каже, що волонтер добре розумів українську, але певні побутові труднощі через мовний барʼєр все ж були. Вона розповіла, за яких обставин познайомилась з іноземцем, а також про те, що її вразило в історії перебування Маріано в Україні.
– Ми познайомилися у Херсоні, в супермаркеті. Я допомогла йому поповнити рахунок, бо він був іноземець і не розумів, що написано на наших автоматах. Ми з ним якось розговорилися. До речі, він чудово розуміє українську мову. Але спілкувалися ми з ним таким українсько-іспанським суржиком.
Якось сказав, що він волонтер в Україні з 2014 року. Я йому спочатку не повірила. Потім, коли він показав своє посвідчення волонтера, у мене був шок, тому що я знаю багато українських чоловіків, які уникають захисту нашої держави. А тут людина приїхала із забезпеченого життя в Іспанії. Мене тоді це дуже розчулило.
Причиною приїзду в Україну для волонтера була «особиста історія», каже Тетяна.
– Він розповідав, що за часів диктатури Франко (у квітні 1939 року, після перемоги у громадянській війні в Іспанії встановився правий авторитарний режим диктатора Франсіско Франко, який правив 36 років – ред.) дуже багато іспанських дітей, дітей репресованих іспанців, були переправлені в Україну, в Одесу. Це особиста історія його матері, її сім'я зазнала репресій. Тому ще у 2014 році він поїхав в Україну і, як він висловлювався, «віддавати борг Україні».
У нього велика сім'я. Кожного дня, особливо напередодні повномасштабного вторгнення, я чула, як вони просили: «Маріано, будь ласка, повертайся. Маріано, приїдь, будь ласка, хоч на якийсь короткий час в Іспанію». Тобто в них дуже боліло і серце, і душа за те, що він батько, він дідусь, він рідна людина для своєї сестри. І разом всі його рідні просили його повернутися. Вони ставилися з розумінням. Не думайте, що вони вважали, що він робить якусь малозначущу справу. Ні. Але від того часу, коли він приїхав в Україну в 2014 році, він в Іспанії не був. Тому його просили, особливо напередодні [масштабної] війни, приїхати. Але він не послухав.
Волонтерство з 2014 року
За словами Тетяни, до повномасштабного вторгнення Маріано разом з криворізькими волонтерами їздив у прифронтові міста України – у Мар'їнку, Красногорівку. Це були його улюблені напрямки волонтерства, каже жінка. Волонтери відвозили туди все, що необхідно було для малозабезпечених сімей, для дитячих будинків.
– Іноді він просто знімав гроші зі свого рахунку – вони закуповували весь необхідний товар. Наскільки я знаю, одному дитячому будинку він допоміг закупити засоби обігріву. Також він допомагав нашим військовим. Він допомагав тим, що закуповував для них звичайні харчі – цибулю, картоплю і все це відвозив на передову. Потім він переїхав у Херсон. Наше місто чудове, тут клімат дуже схожий на іспанський. І у 2014 році, як ми всі пам'ятаємо, Херсон несподівано став прикордонним містом, бо до нас виїжджало дуже багато військових з Криму. Зокрема і Херсонський прикордонний загін таким чином утворився. Ось і Маріано приїхав сюди, бо побачив, що потрібна допомога тут.
Українка каже, що у Маріано дуже багато друзів по всьому світу і дуже багато зв'язків, які допомагали його волонтерству – надсилали одяг, медичні засоби, які він відправляв або у прифронтові міста, або у госпіталі, де лікували українських військових, або ж безпосередньо самим військовим.
Перший спротив окупації
Тетяна розповіла, що їхній будинок розташований близько біля річки Дніпро, тому вибухи у Чорнобаївці на початку повномасштабного вторгнення РФ почули одразу. В початок великої війни не хотілося вірити, каже жінка.– Маріано сприйняв цю новину легше, бо в нього дуже багато зв'язків із прифронтовими територіями. І в нього була найсвіжіша інформація, що готується щось дуже небезпечне. Вже 2 березня Херсон був окупований, а 5 березня відбувся перший і найбільший мітинг у нашому місті – мітинг спротиву російської окупації.
Багато херсонців вирішила залишитися саме тому, що хтось мав чинити спротив. Я була проти того, щоб Маріано залишався, дуже проти. Я просила його виїхати. В нього в Херсоні була, як він гадав, важлива місія. Тому що йому дуже багато як очевидцю, як іноземцю дзвонили іноземні журналісти. Вони питали, що ж, відбувається в Херсоні? Маріано давав дуже сміливі коментарі на іспанське телебачення. Він казав, що ми не боїмося росіян, що якщо треба, то він зі зброєю в руках піде захищати Херсон. Разом з тим, хочу наголосити, що він ніколи ні в Херсоні, ні взагалі в Україні не тримав зброю в руках.
«Почали слідкувати і викрали»
Маріано брав участь в усіх херсонських мітингах спротиву окупації, каже Тетяна. Вона згадує, що на початку весни 2022 року події на Херсонщині щодня показували по всіх телеканалах.
– 15 березня він перший раз помітив, що за ним слідкують росіяни. І тоді, відверто кажучи, він злякався, він спробував комунікувати з волонтерами з Кривого Рогу, з яким він здійснював останні місії волонтерські, і попросив, щоб ті організували якимось чином виїзд йому з Херсону. Тобто це було дуже небезпечно. Багато пунктів пропуску росіяни просто перекрили вже на той час. І шляхів відходу вже майже не було.
Він не встиг виїхати. 19 березня його вже викрали. Він до кінця не вірив, що може статися з ним щось погане. Він був упевнений, що його іноземне громадянство його захистить. Тому він взагалі не звертав увагу на жодні серйозні моменти. Він до останнього не говорив мені, що за ним слідкують.
Викрадення іспанського волонтера відбулося без свідків, каже херсонка. Хоча сталося це прямо під будинком.
– Маріано, прийшовши з мітингу, мені подзвонив і сказав: «Тетяно, відкрий мені, будь ласка, двері». Дві хвилини в мене зайняло для того, щоб вийти на вулицю і відкрити йому двері. Я відкрила двері, а під дверима вже нікого не було. Я одразу збагнула, що трапилося із Маріано. І це був, відверто кажучи, найбільший шок для мене за повномасштабне вторгнення. Навіть більший шок, ніж коли почалося безпосередньо це вторгнення. Тому що я знала, що в Херсоні вже пропадають люди. Я постійно його попереджала.
У нас був абсолютно дикий випадок, коли вкрали херсонського підприємця, який займав чітку проукраїнську позицію. Окупанти його закатували до такого стану, що потім втопили в Дніпрі. Прив'язали камінь до ніг, втопило його в Дніпрі, і якби мотузка ця не обірвалася, ніхто б не знав, де він подівся і що з ним відбувається.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Російська дезінформація про звільнення»
Жінка каже, що оперативно повідомити про зникнення волонтера вона не могла через поганий телефонний звʼязок та відсутність інтернету – окупанти тотально глушили цей звʼязок.– Я попросила своїх знайомих зв'язатися з іспанським посольством. Найефективніший крок, який я зробила, я думаю, що це було сповіщення на сторінці Маріано під його дописами через фейсбук. Я писала двома мовами – українською, і іспанською. Розрахунок був на те, що його друзі, можливо, побачать новини у своїй стрічці про те, що його викрали. І в принципі, цей розрахунок був правильний, тому що таким чином інформація дійшла до Іспанії.
Російська сторона підтвердила, що Маріано в них у полоні тільки після того, як почався активний розголос про зникнення волонтера в Іспанії, розповіла Тетяна.
– 23 березня Маріано мали відпустити. Я думаю, що в РФ таким чином організували велику дезінформаційну кампанію, передусім на іспанський інфопростір. Тому що інформація про його звільнення пройшла по дуже серйозних іспанських телеканалах, які дивляться дуже багато людей. Цю інформацію подало також дуже багато іспанських інтернет-видань. Казали, що його відпустили унаслідок офіційних обмінів, але його ж не звільнили.
За словами жінки, іспанська сторона надсилала офіційні запити на російську сторону з вимогою відпустити їхнього громадянина.
– Але російська влада ігнорує не лише наші запити, вона ігнорує всіх підряд. Російське міністерство закордонних справ давало відверто брехливі відповіді, суть яких зводилась до того, що «в нас немає такої людини, шукайте самі».
Коли ми отримали довідку від військової прокуратури Чорноморського флоту РФ, де було сказано, що Маріано Гарсія Калатаюд утримується в одному з виправних закладів на території Криму, тоді іспанський уряд почав більш активні дії. Декілька місяців назад він наполегливо співпрацював з українською і з російською сторонами для того, щоб Маріано був включений у список до обмінів.
«Місце перебування невідоме»
За словами цивільної дружини іспанського волонтера, остання інформація про його долю їй надходила від людини, яка пів року перебувала з ним в одній камері у полоні. Ця інформація обірвалась 19 квітня 2023 року.– З того часу навколо імені Маріано просто інформаційна тиша. Росіяни удають, що вони його не викрадали. Відносно нього не заведено карної справи (у РФ), що було б дуже великим плюсом. Бо тоді б він перестав бути формально людиною-невидимкою. До речі, він не один такий – мер Голої Пристані Олександр Бабич, який також потрапив у полон, таким самим чином утримується росіянами. Його дружина досі не знає, де він перебуває. Їх з Маріано утримували в одній камері.
Олександр Бабич мав можливість вивчити іспанську мову, і вони досить гарно спілкуються. Щодо саме місця, де утримували Маріано – це Сімферопольське СІЗО №2 у Криму. Там є спеціальний відсік для, так би мовити, політичних ув'язнених. Тобто є СІЗО-2, всередині якого є СІЗО-8. Як мені розказував адвокат, воно ніде не зареєстровано, там просто на цих дверях броньованих висить лист формату А4, на якому написано СІЗО-8.
Президент України Володимир Зеленський минулого року заявляв, що в російському полоні перебувають щонайменше шість мерів і голів громад. Серед них – міський голова Голої Пристані Олександр Бабич, якого, як розповіли свідки, викрали з власного будинку у березні 2022 року, на початку російської окупації.
За інформацією, яку надали адвокату волонтера, станом на 1 червня 2023 року Маріано вивезли з Криму назад у Херсонську область.
– В інформації було написано, що він начебто «перетнув кордон міжнародного автомобільного пропуску «Джанкой» у напрямку Херсонської області». При тому лист дуже хитро сформульований, складається враження, що Маріано сам взяв, вийшов з вʼязниці й поїхав у напрямку Херсонської області. Але ж ні. Ми мали такий невеличкий, негласний канал із ФСБ, який повідомив нам, що на Маріано оформлювались документи і його вивезли у напрямку Чонгара. У чонгарській вʼязниці він зараз не утримається – це 100%. Тобто наші канали не сповіщають нам про це. На сьогодні місце утримання Маріано мені особисто невідоме.
Тетяна Маріна зазначає, що Україна не має важелів впливу на РФ і зокрема стосовно долі саме цивільних полонених. Вона вважає, що для того, щоб змінити цю ситуацію, потрібно більш активна взаємодія із міжнародною спільнотою та запровадження персональних санкцій проти російських суддів, які виносять «вироки» українським заручникам, в тому числі цивільним.
- Російські окупанти продовжують утримувати 895 цивільних жителів, захоплених у Херсонській області. 46 людей, яких викрали російські військові, померли від тортур або через погану медичну допомогу, повідомили у Херсонській обласній прокуратурі.
- За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з російського полону вдалося повернути 4131 людину: це як військовослужбовці, так і цивільні.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечують, що ведуть проти України загарбницьку війну і називають це «спеціальною операцією». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.