Росія змусила понад 3,2 мільйона жителів тимчасово окупованих територій (ТОТ) України отримувати російські поліси медичного страхування, пише ZMINA.Це створило проблему з визнанням медичних “документів”, виданих в окупації, та доступом до медичних послуг на підконтрольній території. Наразі не існує жодного механізму “обміну” медичних “документів”, виданих в окупації, на аналогічні документи українського зразка.
Щоб усунути проблеми у цій сфері, відповідні рекомендації в аналітичній записці “Якими можуть бути підходи щодо “документів”, виданих в окупації?” Міністерству охорони здоров’я надала Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України.
Правозахисники пояснюють, що з початку тимчасової окупації частини території України та незаконного поширення на цю територію російського законодавства жителі ТОТ України вимушені отримувати “документи” медичного характеру відповідно до вимог окупаційних органів влади.
Система обов’язкового медичного страхування у ТОТ Автономної Республіки Крим і міста Севастополя почала діяти з 16 квітня 2014 року, на інших тимчасово окупованих територіях – з 1 січня 2024 року.
За даними окупаційних органів влади, поліс обов’язкового медичного страхування – так званий СНІЛС – на ТОТ Луганської, Донецької, Херсонської, Запорізької областей оформили 3,2 мільйона людей, із яких:
- Херсонська область — 231 158;
- Запорізька область — 395 309;
- Донецька область — 2 192 300;
- Луганська область — 505 178.
Крім того, за даними, опублікованими 30 червня 2024 року тим же Федеральним фондом обов’язкового медичного страхування РФ, понад 330 тисяч дітей з листопада 2022 року пройшли профілактичні огляди у тимчасово окупованих частинах Луганської, Донецької, Херсонської і Запорізької областей.
За результатами диспансеризації у 120 дітей виявили серйозні захворювання, зокрема лейкози, захворювання крові, наслідки травм, невротичні синдроми, хронічні хвороби нирок, доброякісні новоутворення, порушення обміну речовин, хвороби центральної нервової системи, спінальну м’язову атрофію (СМА).
На диспансерному спостереженні за результатами поглибленого профілактичного огляду перебувають 38 % дітей. За результатами оглядів понад 12,4 тисячі дітей потребують лікування в умовах стаціонару, зокрема 7,6 тисячі дітей показано хірургічне лікування.
Правозахисники пояснюють, що в умовах тимчасової окупації територій України питання визнання медичних “документів” постає доволі гостро. Адже з одного боку держава Україна має забезпечувати захист державних інтересів щодо недопущення легітимізації рішень окупаційної влади та її квазіутворень, а з іншого – повинна забезпечити дотримання прав і свобод громадян, які залишилися в окупації.
У Коаліції вказують, що “невизнання медичних документів, виданих окупаційними органами влади, може мати кілька негативних наслідків”.
По-перше, відсутність статистичних даних, оскільки невизнання медичних “документів” ускладнює збір і аналіз медичної статистики, що важливо для планування охорони здоров’я та епідеміологічного моніторингу в країні.
По-друге, люди, які проживають на ТОТ України та які перемістились із неї, можуть втратити можливість отримувати своєчасну медичну допомогу на підконтрольній уряду України території, адже їхні медичні “документи” не будуть визнані. Відтак для отримання медичної допомоги такі люди будуть змушені проходити додаткові обстеження, витрачати кошти й час для встановлення лікарських діагнозів, що може мати негативний вплив на процес лікування.
По-третє, медичні працівники на підконтрольній уряду України території можуть не мати доступу до повної медичної історії пацієнтів, а також даних про динаміку стану людини. Це ускладнює діагностику й ефективне лікування.
По-четверте, пацієнти можуть мати труднощі під час отримання державних послуг, таких як соціальні виплати, соціальні послуги або медичне страхування, через невизнання їхніх медичних “документів”.
Крім того, можуть виникати проблеми із доступом до ліків за державними програмами, до прикладу, зокрема, отримання ліків при діабеті, ВІЛ/СНІД, туберкульозі.
Правозахисники нагадують, що за загальним правилом, “документи”, видані на ТОТ України, не визнаються і не створюють жодних правових наслідків. Водночас не існує жодного механізму “обміну” медичних “документів”, виданих в окупації, на аналогічні документи українського зразка.
Коаліція наголошує, що вироблення підходів до поводження з інформацією, яка міститься у медичних “документах”, виданих на ТОТ України, є складовою підготовки України до деокупації своїх територій і підтримки тих, хто залишається в окупації чи виїхав звідти.
Правозахисні організації припускають, що, ймовірно, частину медичних “документів” можна приймати без жодної додаткової верифікації з боку органів державної влади України. Передусім ідеться про медичні карти пацієнтів і виписки з медичних закладів, які містять детальну інформацію про стан здоров’я, діагнози й проведене лікування та обстеження. Ці “документи” можна використовувати без додаткових процедур підтвердження, кажуть представники коаліції.
“Лікарі повинні мати можливість використовувати ці документи для надання пацієнтам належної медичної допомоги, без необхідності дублювання обстежень. Такий підхід дозволить забезпечити безперервність лікування, особливо для пацієнтів із хронічними захворюваннями та тими, хто потребує тривалого медичного спостереження”, – обґрунтовують автори аналітичної записки.
Також, вони вказують, що сертифікати про вакцинацію, особливо щодо дитячих щеплень, потребують окремого підходу. Оскільки для дітей щеплення є обов’язковими для доступу до освітніх і соціальних послуг, необхідно розробити медичні протоколи для підтвердження факту вакцинації особи на ТОТ України, зокрема, через проведення додаткових обстежень. У коаліції наполягають, що важливо уникати повторних вакцинацій, якщо немає підстав для сумнівів у достовірності даних і якості вакцин.
Правозахисні організації переконані, що висновки МСЕК і “документи”, які підтверджують інвалідність, видані в окупації, повинні бути ретельно перевірені.
“Важливо визначити підхід держави Україна до людей з інвалідністю, яка була отримана внаслідок участі осіб, які є громадянами України, у бойових діях проти України та розробити механізм виявлення таких випадків”, – підкреслюється в аналітичній записці.
У квітні 2022 року в Україні ухвалили Національний класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, який є адаптацією Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ).
15 листопада 2024 року Кабмін ухвалив постанову “Про деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування”, якою вже з 1 січня 2025 року уряд змінив процедуру встановлення інвалідності медико-соціальною експертною комісією і запровадив систему оцінювання повсякденного функціонування людини експертними командами лікарів на базі багатопрофільних лікарень.
Ця постанова також затвердила нові критерії встановлення груп інвалідності. Проте ні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” №12178, ні ця урядова постанова не пропонують підходів до підтвердження інвалідності, встановленої на ТОТ України.
Правозахисники вказують, оскільки за російським законодавством критерії присвоєння груп інвалідності можуть відрізнятись, необхідно проаналізувати ці підходи і розробити процедури для перегляду й підтвердження статусу осіб з інвалідністю після деокупації.
Правозахисні організації надали низку рекомендацій Міністерству охорони здоров’я України, зокрема:
- створити в межах діяльності міністерства спеціальні комісії із залученням медичних експертів, представників державних органів і громадських організацій, які проведуть оцінювання медичних “документів” з ТОТ України й ухвалять рішення щодо особливостей урахування інформації з них, а також поділу їх на ті, які можна використовувати без додаткової верифікації, та ті, що потребують додаткової верифікації;
- розробити протокол використання окремих медичних “документів” без їхнього додаткового підтвердження. Це можуть бути медичні картки, виписки з лікарень, що містять детальну інформацію про стан здоров’я, діагнози, лікування та обстеження;
- розробити протокол перевірки вакцинації, щоб уникнути повторних щеплень без необхідності й запобігти обмеженню прав та свобод, зокрема дітей;
- проаналізувати і створити протокол підтвердження інвалідності, встановленої в окупації, а також в межах чинних медичних реєстрів;
- напрацювати механізм інтеграції інформації з медичних “документів”, виданих на ТОТ України, до електронної системи охорони здоров’я.
Нагадаємо, 21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.Правозахисна спільнота в Україні закликала владу, зокрема, розбудувати систему підтримки зв’язків зі своїми громадянами в окупації, які країна-агресор систематично намагається розірвати. Серед інших рекомендацій у документі також міститься пункт про запровадження програм підтримки для дітей та молоді задля сприяння їхній адаптації та інтеграції після виїзду з окупації, зокрема для проходження навчання.
Крім того, напередодні коаліція оприлюднила до 13-ї сесії Верховної Ради чергову дорожню карту законопроєктів щодо постраждалого населення з метою консолідації зусиль, формування послідовної законодавчої політики та забезпечення ефективної допомоги.
За підсумками аналізу законопроєктів, представлених у дорожній карті, правозахисники вважають важливим звернути увагу народних депутатів України на окремі питання, які виникають у процесі підготовки та розгляду законодавчих ініціатив із цієї тематики.