Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ізраїльський військовий оглядач Давид Шарп.
– Яка ваша думка щодо загроз для обласних центрів України? Насамперед це Харків, розташований лише за 20 кілометрів від лінії бойового зіткнення. На жаль, Суми також розташовані дуже близько до Росії, хоча на ситуацію, безумовно, впливає операція ЗСУ в Курській області. Як ви оцінюєте рівень небезпеки для цих міст?
– Через відсутність точних розвідувальних зведень – а це виключено, – спираючись на відкриту інформацію, складно припустити якусь небезпеку на цей момент. Наголошую: додаткову небезпеку до тієї, про яку ми вже знаємо.
Ці міста розташовані поблизу лінії фронту, зазнають обстрілів із далекобійних засобів ураження та ударів авіації. І ця небезпека буде для них актуальною і далі, найближчим часом.
З погляду можливостей противника наступати, то тут жодних новин немає. Для того щоб наступати на Харків, потрібно зібрати величезне угруповання. Якщо ми не бачимо ознак такого роду накопичення, то говорити про якийсь великий наступ на Харків, м'яко кажучи, складно.Щодо Сум, то зараз йдуть активні бойові дії в Курській області. Зусилля російського та північнокорейського угруповань зосереджені саме на цьому. Їм не до наступу на Суми, як можна судити, а окреме угруповання для цього не створюється.
Але ситуацію потрібно відстежувати, вона динамічна, і через місяць прогноз може змінитись. Але поки що можна говорити про вплив на ці міста практично на щоденній основі, але не про наступальну операцію.
– Наскільки великим має бути угруповання, щоб захопити обласний центр?
– Можна поставити таке питання, але відповісти на нього неможливо. Насамперед Харків – величезне місто-мільйонник, величезне за площею. Тому щоб оточити його чи захопити, навіть якщо його обороняють незначні сили, потрібно дуже і дуже багато. Йдеться про угруповання чисельністю в десятки тисяч, і все одно багато залежить від того, яким є угруповання, що обороняється. Тому що, якщо воно теж буде великим, наступальне угруповання теж має бути набагато більшим. Отже, тут потрібні особливі сили, які не помітити не можна.
Наприклад, коли готувалося вторгнення в Україну і великі сили накопичувалися вздовж кордону, це було помітно. Про це знали із відкритих джерел. Але коли українці розпочали наступ у Курській області, там була дуже рідка оборона росіян. Там і близько не було угруповання, яке готувалося до наступу. А якби хтось готувався, то на цьому місці мали б бути багато тисяч, якщо не сказати десятки тисяч людей.
І сьогодні в Курській області російське угруповання, згідно з офіційними даними, становить багато десятків, 50-60 тисяч осіб. На мій погляд, це дещо сумнівні та перебільшені цифри. Але я наводжу це як приклад, як ілюстрацію.
– Питання щодо міста Дніпро. Чому воно виникло? Тому що, за оцінками деяких експертів, російська окупаційна армія, яка веде наступ на Покровському напрямку, може зайти в Дніпропетровську область і теоретично може розвивати наступ у бік обласного центру. На вашу думку, наскільки це є реальним завданням для ворога?
– Це теоретичні завдання, які дуже довгострокові. Вони можуть бути різними. Спочатку взагалі ставилося завдання підпорядкування України та захоплення більшої частини її території. Сьогодні на короткострокову перспективу вони не мислять такими категоріями. Їхня короткострокова перспектива – це пошук слабких місць, просування, спроби подекуди досягти оперативного оточення та захопити важливі населені пункти та важливі території, у тому числі Покровськ. Це пріоритетний напрямок.
Можливо, вони спробують рушити в бік Дніпропетровської області. Але навіть коли вони просуваються постійно, ці темпи є досить невисокими і супроводжуються важкими втратами. Тому говорити про прямий наступ на Дніпро, як на мене, було б зарано.
Так, адміністративні межі області вже тут, але загалом росіяни мають тут пріоритетніші цілі. Можливо, це і просування на Дніпропетровщині. Але головним чином це захоплення всієї Донецької області з усіма наслідками – Покровська агломерація, Костянтинівка, Дружківка, Слов'янськ, Краматорськ.
– Останнє питання – з приводу півдня. Херсон, Запоріжжя, Одеса, Миколаїв. Відомо, що ворог сконцентрував досить велике угруповання на півдні України. Чи вважаєте ви, що теоретично небезпека може загрожувати цим обласним центрам?
– Теоретично все може бути. Тут розвідка повинна відстежувати масштаби угруповання та засоби, які має угруповання. Наприклад, коли говорять про плани форсувати велику водну перешкоду, річку Дніпро, то певні сумніви та підозри мають виникати. Звісно, щоб спробувати захопити Херсон, потрібне масштабне форсування Дніпра та наведення переправ. Але на цей момент це виглядає завданням, яке не під силу російській армії.
А ось наступ на лівому березі Дніпра, у бік Запоріжжя чи просто на північ, теоретично можливий. Інша річ, що досі вони утримувалися від цього наступу через брак сил. Тому що пріоритетними були інші напрями, зокрема в Харківській, Донецькій та Луганській областях.
Вони можуть додати ще одну ділянку або спробувати розширити фронт активних дій – це можливо. Але, на мій погляд, може йтися про Запорізьку область, але не про спроби форсувати Дніпро. Тому Херсон, Миколаїв, Одеса – це з іншої опери.