Із 1 січня в Україні запроваджують нову систему визначення інвалідності, в якій здоров’я людини оцінюватимуть за Міжнародною класифікацію функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ).Як працюватиме нова модель, у коментарі ZMINA пояснив юрист адвокаційного напряму громадської спілки “Ліга сильних” Ігор Бевх.
Верховна Рада 19 грудня 2024 прийняла закон №12178 щодо реформування МСЕК і впровадження оцінювання повсякденного функціонування, а 30 грудня його підписав президент.
Документ передбачає ліквідацію медико-соціальної експертизи (МСЕК) для дорослих та запровадження оцінювання повсякденного функціонування, яке будуть проводити експертні команди лікарів. Стан і потреби людини оцінюватимуть на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ).
“Ця класифікація – набір кодів. Наприклад, коли у людини не функціонує рука, ліва чи права, раніше йшлося про надання інвалідності 1–2 групи на основі діагнозу. Але це не давало розуміння того, яка у людини проблема і як їй можна допомогти. Зараз ці всі порушення будуть позначатися окремими кодами. Держава отримає інформацію про перелік станів і порушень, статистику, скільки таких людей. У зв’язку із цим буде простіше планувати якусь допомогу”, – пояснює Ігор Бевх.
Раніше під час встановлення групи інвалідності основну увагу приділяли діагнозу, не враховуючи, як він впливає на звичайний спосіб життя людини та її здатність до повсякденних дій, зазначає фахівець. Наприклад, визначення інвалідності 1–2 групи при порушенні функцій руки не давало уявлення про те, наскільки це ускладнює виконання щоденних завдань.
“МКФ дозволяє точніше описати стан людини, враховуючи його вплив на її активність. Зокрема, можна оцінити, як функціонування руки впливає на такі звичайні дії, як користування столовими приладами чи тримання зубної щітки. Це дає змогу чітко визначити потреби людини у створенні умов для комфортного життя, наприклад, надаючи адаптивні столові прилади чи інші необхідні засоби”, – додає Бевх.
Ілюстраційне зображення. Фото: hromadske.ua
Такий перехід до деталізованої оцінки дає державі можливість бачити детальніші потреби громадян та планувати систему допомоги, де у центрі буде людина.
За словами експерта, МКФ в Україні вже тривалий час використовують мультидисциплінарні реабілітаційні команди. Коли людина потрапляє на реабілітацію у сфері охорони здоров’я, повний опис по кодах дає можливість відстежувати прогрес реабілітації.
З 1 січня починається “перехідний період” реформи, коли все ще медики будуть встановлювати інвалідність. Надалі оцінка потреб має бути запроваджена у кожній сфері, включаючи освіту, соціальні послуги, працевлаштування.
“Зараз так: людина прийшла, їй встановили групу інвалідності. І все – вона отримала цей папірець і йде з ним оформляти, наприклад, пенсію, та з’являється право на якісь послуги. Вона на них має право, але чи відповідають вони її потребам? Для того, щоб система запрацювала повноцінно, кожна сфера має зробити свою оцінку, що саме людині потрібно”, – зауважує юрист адвокаційного напряму “Ліги сильних”.
Наприклад, що треба зробити для людини, щоб нівелювати її порушення в освітній сфері, що перешкоджає людині з інвалідністю бути на вільному ринку праці.
“Можливо, потрібна буде адаптація робочого місця чи ще щось. Оце і буде перехід поступово – від папірця про інвалідність до системи, коли кожна сфера буде визначати, що людині потрібно, і надавати це безпосередньо при виявленні потреби”, – зазначає він.
Очікується, що такі зміни реалізують з середини 2026 року.
“В ухваленому законі є норма, на якій ми наполягали, що до середини 2025 року всі інші міністерства – освіти, соціальної політики – мають подати свої законопроєкти з визначення ступеня втрати функціонування в кожній сфері. Тобто Міносвіти має до 2025 року подати законопроєкт, як вони будуть використовувати МКФ у своїй освітній сфері, Мінсоцполітики – як вони будуть проводити оцінку відповідно до МКФ у потребі у соціальних послугах і так далі. Ця норма набула чинності”, – звертає увагу Бевх.
У “Лізі сильних” раніше закликали уряд розробити комплексну стратегію реформи ідентифікації інвалідності та інших порушень.
Зазначається, що дороговказом при реформуванні мають стати і надані у 2024 році рекомендації Комітету ООН щодо виконання Конвенції про права осіб з інвалідністю. У цьому контексті йдеться й про те, щоб вилучити підхід, який зосереджується виключно на медичних аспектах, і перейти до моделі, заснованої на правах людини.
“Такої стратегії ще не існує. Потрібно, щоб була єдина модель, який результат ми будемо мати. Зараз виходить так, що підхід Мінсоцполітики не дуже узгоджується із законопроектом, прийнятим МОЗ. Це відбувається тому, що немає єдиної окресленої цілі, кожне міністерство робить, як воно це бачить”, – пояснює експерт.
Зміни в системі встановлення інвалідності, медичних, реабілітаційних і соціальних послуг, пенсійних виплат і пільг, інституті опіки (визнання особи недієздатною), в нормативному регулюванні працевлаштування є обов’язковими для викорінення інституційних закладів в Україні, зазначається у Тіньовому звіті до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році. Про необхідність деінституціалізації зауважила Європейська комісія в Рекомендаціях щодо статусу України на членство в ЄС.
При підготовці змін до закону про реформування МСЕК враховували пропозиції людей з інвалідністю та громадських організацій. Документи та дії будуть зацифровані, а саме оцінювання можна буде пройти дистанційно чи заочно.
Нагадаємо, що уряд пообіцяв не допустити голів комісії, які дискредитували себе, до інших адмінпосад у сфері охорони здоров’я та передати їхні функції кластерним і надкластерним лікарням.