Директорка школи Любов Глоба говорить, навчання у закладі поновили за місяць після звільнення села. Працюють дистанційно. Іноді діти приходять групами на консультації до школи.
"Наші жителі з дітьми почали повертатися. І уявіть собі, якщо не було дітей, майже виїхали, ну, трохи було дітей в селі, але не багато, але вже 1 грудня ми мали 170 учнів. У зв'язку з тим, що немає в нас захисної споруди, ми працюємо дистанційно", — каже вона.
Пошкоджена внаслідок російської окупації школа у селі, Херсонщина, 6 листопада 2024 року. Суспільне Херсон
Внаслідок російських обстрілів у школі пошкоджені кабінети, музей і спортивна зала. До повномасштабного вторгнення, каже директорка, тут відбувались змагання міжнародного рівня. Оскільки це найбільша шкільна спортивна зала в районі. До окупації села тут був зроблений ремонт, як і в більшості кабінетів. Зараз – зруйнований дах.
"Повністю, і ми не можемо його перекрити, тому що нам нема доступу там зараз до нього, і там аварійна ситуація, і, бачите, він відкритий, і дощ йде напряму, вікна всі, які були — теж знищені", — каже Любов Глоба.
Директорка сільської школи Любов Глоба, Херсонщина, 6 листопада 2024 року. Суспільне Херсон
Школу намагаються підтримувати у чистоті. Допомагають і учні. Вони, каже Любов Глоба, сумують за живим спілкуванням і офлайн навчанням. Відновила свою роботу в селі бібліотека. Після деокупації села, розказує завідувачка книгарні Ірина Загребельна, волонтери та друкарні почали передавати книжки. Поповнення фонду триває. Зараз бібліотека це також місце, де жителі збираються аби поспілкуватися і відпочити, каже Ірина.
"У нас близько 100 активних читачів і діти. Дітям більшість беруть батьки. Початкові класи прибігають теж. Цікавляться, бо книжки хороші", — говорить жінка.
Завідувачка сільської бібліотеки Ірина Загребельна, Херсонщина, 6 листопада 2024 року. Суспільне Херсон
Перш ніж розпочати роботу, позабивали пошкоджені після обстрілів вікна та прибрали у приміщенні.
"У бібліотеці, звичайно, залишився безлад, гармидер, бруд, все розкидано, все брудне. Зміщені шафи, столи, тут була барикада, тут усі шафи стояли як стінка, і на них були столи. Це була як барикада у них. Брудні записки й прострелені книги. Я просто придатні книги вичищаю, протираю і виставляю на доступ до читачів", — каже Ірина Загребельна.
Дитячий майданчик на території села, Херсонщина, 6 листопада 2024 року. Суспільне Херсон
Село почало відновлюватися одразу після звільнення, розказує начальниця сільської військової адміністрації Альона Охрімовська. Запрацювали магазини, аптека, перукарні. На території громади є амбулаторія і чотири ФАПи. Через повномасштабну війну, каже чиновниця, майже 50 житлових будинків зруйновані, 500 – пошкоджені. Ще школа, клуб та інші адміністративні будівлі. Село відновлюють завдяки благодійним проєктам та державним програмам.
"На сьогодні у нас працюють проєкти по лікарні, і по укриттю в закладі освіти. І також працюємо для того, щоб покращити життя не тільки інфраструктури, і комунального підприємства, водопостачання. Виготовляємо проєкти і встановлюємо разом із благодійними організаціями за підтримки ОВА, які також нам цьому допомагають. Встановлюємо нові водонапірні башти для того, щоб покращити якість води, і щоб була подача в нас цілодобова", — говорить начальниця СВА.
Квіти на одній з вулиць у селі, Херсонщина, 6 листопада 2024 року. Суспільне Херсон
Після деокупації та відновлення інфраструктурних об’єктів люди стали повертатися до села, каже Альона Охрімовська.
"Під час окупації майже 70% населення виїхало, тому що всім є з дітьми, ми це все розуміємо. На 1 січня 2022 року населення, згідно зі статистичними даними, 3, 617 людей. На сьогодні разом із ВПО у нас 2, 521 людина проживає на території громади. 409 — це внутрішньо переміщені особи", — каже Альона Охрімовська.
Суспільне Херсон