«Кілька разів фіксувалося застосування фізичної сили вчителями до дітей, які говорили на суржику: «Чому ти розмовляєш українською? Досить! Розмовляй російською».
«Дотисли майже всіх пенсіонерів. Погрожуючи депортацією, терором та шантажем, відбувається російська паспортизація».
Як окупаційна влада русифікує захоплені території? Чим це небезпечно для місцевого населення і для України в майбутньому? До чого призвела тривала російська політика у Чечні, і чи може подібний сценарій загрожувати окупованим територіям України, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Про те, що примусова русифікація на окупованих територіях набирає критичних обертів повідомляв Центр національного спротиву. У підпіллі зазначили, що до кінця цього року Кремль планує «паспортизувати» усе місцеве населення віком від 14 років. Серед працівників підприємств, установ, організацій, які опинилися в окупації, розпочалася жорстка інформаційна кампанія. Людей залякують позбавленням практично будь-яких прав.
«Таким чином місцеві жителі опиняються перед складним вибором: або підкорятися і втратити свою ідентичність, або відмовитися і бути ізольованими від суспільства, на своїй рідній землі. Така політика Кремля є черговим кроком у напрямку насильницької русифікації та асиміляції українців», – вважають у Центрі спротиву.
Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров наголошував, що особливу увагу Росія приділяє русифікації української молоді.
На окуповані території приїжджають вчителі з Росії, які викладають історію за російськими наративами, поширюють пропаганду та схиляють дітей до вступу до молодіжних мілітарних організацій. Федоров також розповідав, що тиск і переслідування в окупації лише зростають.
«Триває постановка чоловіків на військовий облік до російських військкоматів. Натомість способів захистити себе від свавілля окупантів – немає. Незахищеними є й ті, хто отримали російські паспорти», – сказав голова Запорізької ОВА в ефірі телемарафону.
Підконтрольні окупаційній владі ЗМІ та телеграм-канали стверджують, що паспортизація населення є начебто не примусовою, а добровільною. Водночас визнають, що люди, які не отримали російських документів, мають «деякі складнощі» з оформленням на роботу, отриманням медичної допомоги та іншими правами.
«Все на російський лад»
Начальник Софіївської сільської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області Станіслав Захаревич розповів «Новинам Приазов’я», що російські сили відразу після початку окупації зайнялися перейменуванням населених пунктів і вулиць у регіоні. В такий спосіб вони повернули старі назви, які були чинними до процесу декомунізації.
«Окупанти почали застосовувати різноманітні заходи стосовно перероблення всього місцевого на російський лад. Вони з самого початку окупації, навіть без формалізації, називали наше центральне село лише за старою назвою – Коларівка, яка була до 2016 року. Хоча формально цю назву вони висунули лише у 2023 році, перейменувавши Софіївку назад у Коларівку. Аналогічно по сільських вулицях. Тобто вулицям поверталися старі назви, формально це зроблено у 2023 році, неформально використовували старі назви з початку окупації», – каже він.
Забороняють розмовляти українською
Також у регіоні відомо про численні факти тиску на місцеве населення через використання ними української мови, стверджує посадовець. Це стосується як освітньої сфери, так і побутового спілкування.«Влітку 2024 року батькам прямо сказали, що не рекомендують писати заяви на вивчення української мови, батьків змушували писати заяви про те, що «рідною мовою є російська», а українську мову вчити не потрібно. Тому у більшості шкіл українська мова зараз взагалі не вивчається. Кілька разів фіксувалося застосування фізичної сили до дітей, які говорили на суржику (український в перемішку з російською). У кількох школах вчителі давали дітям потиличники зі словами: «Чого розмовляєш українською? Досить! Розмовляй російською», – переповів свідчення мешканців громади Захаревич.
Він каже, що жителі сіл багатомовні, там розмовляють і українською, і російською і навіть болгарською. Через це з початком окупації також трапляються інциденти.
«Є ті, які розмовляють одразу кількома мовами. Були інциденти, наприклад, коли під час облав жінки або чоловіки відповідали українською мовою, або переважно суржиком, тобто південноукраїнським діалектом, то окупанти їм казали: «Чого ти розмовляєш телячою мовою, розмовляй по-нормальному». Неодноразово були випадки й в магазинах також, коли приходили місцеві жителі та починали говорити на суржику, то окупанти робили зауваження з погрозами, що треба розмовляти російською», – розповів посадовець.
«Примусова паспортизація»
Захаревич наголошує, що паспортизація на захоплених територіях є примусовою. У селах, де проживає менше населення, ніж у містах, окупаційна влада проводить цей процес під жорстким тиском.
«Коли відбувається облава, вони перекривають в'їзди та виїзди з села. А села у нас невеличкі, тобто від 40 до 850 жителів – це було до вторгнення. Зараз найбільше село – це близько 500 жителів. Вони повністю перекривають село, ходять з будинку в будинок і перевіряють документи в кожної особи. Тобто фактично уникнути цієї перевірки в селі нереально. При цьому застосовували дуже жорсткі заходи стосовно паспортизації – погрожують депортацією, терором. Навіть пенсіонери, які до останнього не брали ці паспорти, їх дотисли фактично шантажем – їм відмовляли в наданні медичних послуг, швидка допомога відмовлялася приїжджати на виклик. Відповідно майже всіх у селах вони паспортизували насильницьким шляхом», – додав співрозмовник.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Акцент – на радянський період»
На окупованій частині Херсонщини також триває примусова паспортизація населення. Призначений Росією так званий губернатор регіону Володимир Сальдо нещодавно нагадав місцевим жителям, що потрібно підтверджувати свої права на житло, якщо воно опинилося у списку безхазяйного. Зробити це можна лише за наявності російського паспорта. Інакше окупаційна адміністрація може розпоряджатися майном на власний розсуд.Перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський зазначив, що спочатку окупаційна влада намагалася здобути лояльність місцевого населення у більш «лагідний» спосіб. Але зараз ситуація вже інакша.
У першу чергу на окупованих територіях знищують все, що пов'язано з українською мовою, історією і культурою, каже політик. Українську мову офіційно не заборонили, але люди вже бояться її використовувати через постійний тиск і переслідування.
«Вся освіта викладається російською мовою, виключно. Медична система так само – лікарі, які приїхали з Росії, які працюють вахтовим методом, звичайно, вони спілкуються виключно російською мовою. Вони вимагають так само, щоб люди, які звертаються за медичними послугами, використовували виключно російську мову. Є випадки, коли взагалі відмовлялися спілкуватися, коли людина каже, що не може російською розмовляти, відповідають: «Вчіть російську мову, потім приходьте». Так само це стосується повністю сфери культури. Велику кількість таких псевдокультурних заходів окупанти зараз проводять російською для того, щоби втягувати людей в ці процеси. Акцент – на радянський період. Наведу приклад – пересувний кінотеатр час від часу їздить по селах, збирають людей, і показують радянські фільми російською мовою. Тобто люди постійно навколо себе чують тільки російську мову», – наголосив він.
Тривала окупація призведе до необхідності реінтеграції жителів окупованих територій до українського інформаційного і соціального простору, додав Соболевський.
«На жаль, вже тривалий час люди знаходяться в умовах тимчасової окупації. Неможливо бути під частковим впливом постійної пропаганди, постійної промивки мозку. Хоча, я впевнений, що більшість населення дуже швидко повернеться до нормального життя після звільнення цих територій», – сказав Соболевський.
«Культ вождя Путіна»
Директор громадської організації «Архі-Місто» з Маріуполя Андрій Марусов розповів «Новинам Приазов'я», що окупаційна влада проводить русифікацію системно і професійно. І вкладає в цей процес великі ресурси.«Ця політика, передусім фокусується на дітях та юнацтві, починаючи з дитячих садків, потім школа, університети, інститути. В навчальній програмі гуманітарна частина повністю змінюється програмою, яка діє у РФ з культом вождя Путіна, з культом «визвольницької місії руського народу» на території України й взагалі у світі. Буквально вже восени 2022 року почалися тренінги перепідготовки тих самих вчителів, які залишилися в окупації, саме вчителів гуманітарних дисциплін, тобто історії. Їх відправляли до Ростова або в Пітер чи Москву на перепідготовку, на тренінги, щоб вони добре і правильно розуміли акценти нової гуманітарної політики РФ», – зазначив громадський діяч.
У Маріуполі окупаційна влада, так само як і в інших окупованих містах, змінює назви вулиць на російські або радянські, каже краєзнавець. Є випадки, коли маріупольці протестували проти таких рішень. Так, за його словами вулиці Пилипа Орлика повернули назву більшовика Урицького, який взагалі ніякого відношення до міста не мав. Втім, найбільший скандал спалахнув навколо вулиці перейменування вулиці Азовстальської.
«Повстали публічно маріупольці, які залишилися в місті. Ця вулиця проходить поруч з заводом «Азовсталь». Окупанти запропонували перейменувати її в Тульську. Хоча до окупації в Маріуполі були, і Тульський провулок, і Тульська вулиця. Але вони вирішили зробити ще й Тульський проспект. Обґрунтували це тим, що начебто Тула дуже допомагала у відновленні вщент зруйнованого міста. Маріупольці організувалися в групу та публічно виступили з петицією проти перейменування. Але це вже стосується, скоріше, такої історичної політики окупантів. В цій історичній політиці пункт номер один – це повне знищення будь-яких згадок про героїчний опір українців, «Азову», морських піхотинців, десантників на «Азовсталі», – зауважив він.
«Змусити забути про тисячі вбитих»
Росія проводить у Маріуполі таку саму політику, як у Криму і на окупованій частині Донеччини та Луганщини, каже Марусов. Якщо місто і надалі перебуватиме в окупації, його майбутнє – невтішне, вважає він.
«Нічого там спеціального для Маріуполя вони не винаходять. Єдина для них проблема, це як змусити маріупольців, які залишилися, забути про ту бійню масову – десятки тисяч вбитих людей, мирних. Як їх змусити забути про це? І тут вони докладають неймовірних зусиль. Постійно в них цап-відбувайло і винуватець у всьому – це там полк «Азов», які нібито там повбивали всіх. Але з іншого боку зрозуміло, що всі, хто там вижив – свідки, які пам'ятають, хто запускав ракети. Бомбардування, крім обстрілу з артилерії, це був перший жах для всіх містян. А подальша доля міста – це максимум 100 тисяч населення, яке буде обслуговувати крадіжку українського зерна і служити військовою базою (для РФ)», – вважає експерт.
Маріуполь був окупований російськими військами навесні 2022 року після тривалої облоги, безперевних бомбардувань та вуличних боїв. Цілі квартали міста вигоріли, а під зруйнованими багатоповерхівками залишилися їхні мешканці. Людей ховали просто у дворах. Після окупації міста, російська влада почала зносити зруйновані російською армією будинки і на їхньому місці будувати нові.
Досвід Чечні
Голова уряду Чеченської Республіки Ічкерія в екзилі Ахмед Закаєв розповів про тривалу російську політику на території Чечні. Він зазначив, що головна мета Росії – це асимілювати корінне населення на захоплених територіях. Тобто змінити їхню ідентичність. Росія має такий досвід на прикладі низки завойованих народів.
Також Росія зацікавлена в тому, щоб дедалі більше жителів окупованих територій долучалися до лав її армії і брали участь у війнах, каже політик.
«Ось чому Путіну необхідне сьогодні перемир'я. Нехай не на 8 років, як це було після Мінських угод, але на 5 років, чи на 3 роки. Йому необхідно, по-перше, зробити так, щоб на завойованих територіях створити потужні п'яті колони з вже окупованих народів, у даному випадку з українського етносу. Щоб надалі використовувати це як військову силу проти самих українців.
Ось, що було використано на прикладі Чечні. Після так званого трирічного перемир'я, угоди з Росією – договір про мир з 1997-1999 вже Росія розпочала великомасштабну війну. А з 2010 року офіційно закінчивши так звану контртерористичну операцію, вона вже використала молоде покоління чеченців у боротьбі із самим національно-визвольним рухом. Ось ці методи Росія і будь-яка інша імперія використовує проти корінних або проти підкорених народів», – пояснив політик.
Ахмед Закаєв зазначив, що українці через власну історичну пам’ять мають дуже потужний стимул до боротьби. На його думку, від результатів війни в Україні може залежати й доля Чечні.
«Я впевнений у тому, що депутинізація та деколонізація у Чечні станеться набагато безболісніше і швидше, ніж навіть декомунізація. Ну і в українців сьогодні, звичайно, дуже потужний стимул. Це історична пам'ять українського народу. Ситуація 2014 року і те, як Росія повелася стосовно українців, привела до того, що сьогодні українці не поділяють країну на західну Україну – бандерівців та радянських українців. Нині вони всі стали бандерівцями. Сьогодні українці стоять перед вибором – чи існуватиме нація? Чи існуватимуть вони як етнічна група? Чи вони повинні зникнути? Чи буде українська держава? Або вони стануть частиною цієї Росії, яка сьогодні веде агресивну війну? Тому я думаю, що українці мають дуже серйозну самосвідомість того, що їм потрібно продовжувати боротьбу для того, щоб зберегтися як етнос і нація», – додав Закаєв.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечують, що ведуть проти України загарбницьку війну і називають це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
Олена Бадюк, Юлія Щетина