У підпіллі також зазначили, що ці «добровольці» почали їздити на захоплені території України відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії. Священників активно відправляють на окуповані території для поширення наративів пропаганди серед місцевого населення та для підтримки морального стану російських військових, додають в Центрі нацспротиву.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» зібрав більше інформації про те, як Росія використовує церкву на окупованих територіях.
Що відбувається з церквами Херсонщини і Запоріжжя після ухвалення закону про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою?
Чи долучаються до Православної церкви України громади УПЦ (Московського патріархату)?
- Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров раніше заявляв, що «російська церква – це зброя російської пропаганди», оскільки підтримує окупацію і ведення бойових дій.
- Призначений Кремлем керувати захопленою частиною Запорізької області Євген Балицький відмічав «тісну взаємодію органів окупаційної влади з російськими релігійними діячами» і дякував їм за підтримку військових, які беруть участь у війні на боці Росії. Окупаційний керівник захопленої частини Херсонщини Володимир Сальдо, своєю чергою, вважає, що «саме Російська православна церква має об'єднати Росію та Україну».
«Утиски с перших днів окупації»
Директор департаменту релігійної свободи Місії «Євразія», священник з Мелітополя Михайло Брицин розповів, що відразу після окупації частини південних територій російські військові почали тиснути на священнослужителів. Зараз в окупації немає жодного священника Православної церкви України.
«Коли вони зрозуміли, який авторитет мають церкви, вони почали утиски. Спочатку шантаж, потім підкупити, потім просто залякати. Звичайно, що священники православної церкви (ПЦУ) зрозуміли одразу, що тут життя їм не буде, і більшість виїжджали. Хоча деякі залишалися і дехто поплатився життям за це, зокрема Степан Подольчак (священник ПЦУ у Каланчаку, якого закатували та розстріляли військові РФ взимку 2024 року). А більшість священників Московського патріархату, звичайно, що вони прийняли, росіян як «освободітєлєй» і співпрацювали з ними. В Мелітополі, Енергодарі не знайшлося тих, хто захотів би лягати так швидко під РПЦ. Мало хто пішов на співпрацю, мало хто почав радіти цьому «звільненню». Росіяни зрозуміли, що церкви — це все ж потужні осередки українськості», – розповів він.
«Вплив РПЦ на дітей та молодь»
На окупованих територіях в церквах просувають наративи російської пропаганди, каже священнослужитель. Також через релігію намагаються впливати на дітей і молодь.
«Пропагують одне – «руський мир». Тобто, є єдина Російська православна церква, вона сама канонічна, вона сама скрепна, Йде повний захват оцієї території, на якій розповідають, що «Росія тут назавжди». Великий вплив православних зараз на дітей, підлітків і молодь. Усі ці мілітарні організації, які там організовуються, вони під патронатом або під впливом православ'я все ж-таки. І священники там в «октябрята» приймають або в піонери, це відомі факти. Усі ці мілітарні організації, які затягують дітей, вони порядно оздоблені ще «російським миром» через саме служителів Російської православної церкви», – додав він.
В окупації йде повна зачистка простору від усіх релігійних організацій, які не пов'язані з російською православною церквою, додав Брицин.
«Неугодних священників там кудись дівають або вони самі виїжджають. Вони підтримували все ж-таки українськість і все. А коли привозять ставлеників з Росії, звичайно, що ці люди приносять повністю кремлівський наратив у свою службу, у свої проповіді, у своє ставлення до людей», – наголосив він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Публічно порвати з РПЦ»
- Верховна Рада України у серпні схвалила законопроєкт, який забороняє діяльність в Україні Російської православної церкви і релігійних організацій, афілійованих з нею. Закон вже підписаний президентом України Володимиром Зеленським. Він, серед іншого, передбачає, що РПЦ не може бути власником, учасником юридичних осіб, зареєстрованих в Україні.
- Нагадаємо, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у травні 2022 року УПЦ (МП) оголосила курс на незалежність від Московського патріархату, заявивши про самостійність і незалежність від Москви. Проте після цього у Російській православній церкві сказали, що єдність із УПЦ (МП) зберігається. Українські правоохоронні органи неодноразово повідомляли про затримання чи повідомлення підозри священникам цієї організації.
«У законі прописано, що це обмеження впливу релігійних організацій з Росії на українські церкви, тобто обмеження зв'язків з країною-агресоркою. Ясна річ, що ніхто не буде забороняти молитися, ходити до церкви, сповідувати таїнства, сповідувати віру в Ісуса Христа. Ні, річ йде про те, щоб ті єпископи, ієрархи Української православної церкви, які входять до керівних органів РПЦ, вийшли з цих керівних органів РПЦ. Щоб вони офіційно звернулися, як церква до РПЦ, з заявою про вихід зі структури цієї організації. І далі вони можуть існувати собі так, як існували раніше. Тобто мова йде виключно про те, щоб публічно порвати ці зв'язки з РПЦ», – пояснив він.
«Девʼять місяців на розрив»
Горєвой зазначив, що предстоятель Української православної церкви (Московського патріархату) митрополит Онуфрій на початку повномасштабного вторгнення засудив війну та дії Російської Федерації. Також зі статуту УПЦ (МП) частково були викреслені згадки про Російську православну церкву, але не відбулося виходу з її складу. Зокрема, йдеться про собор єпископів і синод РПЦ.
Згідно з новим законом Українська православна церква (Московського патріархату) має 9 місяців на розрив зв’язків із РПЦ. Потім на парафії чекає експертиза.
«Якщо знайдуть афілійованість з Росією, то будуть видавати припис про те, щоб його прибрати. Якщо церква не прибере цю афілійованість, то через суд буде ліквідовано релігійну організацію. Але релігійна організація мається на увазі одну конкретну, бо у нас церква ж не є юридичною особою. Церква фактично є таким конгломератом з тисяч юридичних осіб. І кожна парафія в кожному селі – це окрема юридична особа, проти якої теж треба буде проводити ці позови. Це відповідно до закону. Хоча, наприклад, виконавець закону держполітики, її очільник Віктор Єленський каже, що вони спочатку будуть розглядати статут київської митрополії – керівного органу і єпархіальних управлінь. Якщо там будуть знаходити такі рішення, то вони будуть, перш за все, видавати приписи щодо цих релігійних організацій. Якщо вони будуть ліквідовані, то парафії тоді просто будуть у такому канонічному вакуумі, канонічному лімбі, тому що вони перестануть належати до будь-якої єпархії і перетворяться фактично на автономні парафії. А от уже до автономних парафій не так багато може бути претензії саме з точки зору закону», – зауважив фахівець.
Що дасть обʼєднання вірян?
Релігієзнавець пояснив, що в разі розриву зв’язків з Росією, в Української православної церкви (Московського патріархату) є кілька варіантів:- бути самостійною, але не канонічною церквою;
- об’єднатися з Православною церквою України, яка отримала томос від Константинопольського патріархату.
«Є, звичайно, такий суто гіпотетичний сценарій, хоча він теж, на мою думку, може бути застосований, якщо УПЦ (МП) рве стосунки та починає об'єднання з ПЦУ, створення кардинально іншої церкви вже в патріаршому статусі. Тому що зараз ПЦУ, наприклад, так, це автокефальна церква, так, вона рівна з усіма іншими церквами, але її статус – це статус митрополичий. І звичайно, що українцям би хотілося мати патріарший статус, бо це є вищий статус церкви. І такий статус можливий, коли православні українці об'єднаються і не буде тут розділення між різними церквами», – зазначив Горєвой.
Херсонщина: «безпека в приорітеті»
Херсонська обласна військова адміністрація у січні цього року повідомила, що п’ять релігійних громад області вирішили перейти від УПЦ (МП) до ПЦУ. Таке рішення ухвалили 4 релігійні організації в Осокорівці, Миролюбівці, Високому та Антонівці, а також громада Хрещенівки Бериславського району.Керуючий Херсонською єпархією ПЦУ, єпископ Херсонський і Таврійський Никодим розповів «Новинам Приазов’я», що на правобережній Херсонщині процес переходу парафій УПЦ (МП) до ПЦУ зараз майже не відбувається. Він пов’язує це з безпековою ситуацією в регіоні.
«Переходи були, зараз взагалі тут ситуація дуже страшна. Навіть говорити про якісь збори важко, люди бояться, що їм прилетить. Буквально нещодавно біля дніпровського ринку з дронів по машинах, по людях кидали снаряди. Тому у людей зараз трошки інше переживають, за безпеку. Тому я б сказав, це не пасивність, знаєте, а просто є якісь пріоритети у людей. Коли на голову падає, то вони напевно в першу чергу думають за свою безпеку. А потім вже, коли прийде більш такий сприятливий час за щось інше», – пояснив він.
«Визнати томос»
Отець Никодим запевнив, що Православна церква України відкрита до приєднання. Він розповів на яких умовах це можливо.«Визнання томосу. Ті, хто сповідує «руський мир», вони і так не прийдуть. Що стосується інших людей, це просто бажання єдності. І визнання цього томосу про автокефалію Православної церкви України. Тобто ми з вами говоримо не про об'єднання, не про перехід до ПЦУ, а про приєднання до ПЦУ, до томосу. Взагалі той томос був даний для того, щоб православні об'єдналися навколо нього, у свою церкву і самоврядну, автокефальну, щоб вони вели своє церковне життя», – підкреслив священник.
«У Православній церкві України немає такого правила, от тільки українською і більше ніяк. Взагалі як людям зручно. Я скажу, що українською, напевно, основній масі українців зручніше, тому що вона зрозуміла. Що стосується календаря, знаєте, в ПЦУ досі є громади, які вирішили чомусь бути на старому календарі. Їхня воля приймається, вони служать за старим календарем, за старим стилем. Основна маса з задоволенням перейшла на новий стиль», – додав він.
Олена Бадюк, Юлія Щетина
