Війна показала: відкладати мрії не варто
Херсонець Сергій Якущенко на станції "Академік Вернадський" з 21 березня 2024 року. Потрапити в експедицію, говорить, вдалося з першої спроби. Підготовка тривала п'ять місяців, ще кілька тижнів знадобилося на подорож до "Академіка Вернадського". У складі 29-ї Української антарктичної експедиції Сергій буде рік. Він – доцент кафедри судноводіння Херсонської державної морської академії. Стати полярником, каже, мріяв близько п’яти років."Я виріс у селі Воскресенка, Іванівського району. Виїхати кудись за межі населеного пункту хоча б раз на рік було подією. Так поступово з’явилося бажання подорожувати, побачити та пізнати світ. З роками цей потяг не зник. Коли побачив оголошення про відкритий конкурс до складу антарктичної експедиції та дізнався, що документи може подати кожен охочий. Захотілося просто спробувати свої сили, наскільки я підхожу під вимоги «зимівника». Дав собі час на певну підготовку і планував зробити це у 2021 році, але тоді з певних причин не склалося. Тому заплановане переніс на наступний 2022 рік", — розповідає Сергій Якущенко.
Сергій Якущенко на ІІ Всеукраїнському форумі рад молодих вчених, Київ, 29 вересня 2021 року. Сергій Якущенко
Та повномасштабне вторгнення змінило плани Сергія. Разом з рідними він евакуювався з Херсона до Коростеня, Житомирської області. Не приховує, саме життя в окупації, коли не міг планувати довше ніж на три дні, й зумовило переоцінку цінностей — більше не відкладати мрії.
"Відверто кажучи не очікував, що зможу з першого разу потрапити до складу експедиції. Тому собі, коли подавав документи, за ціль ставив пройти в другий етап відбору — коли безпосередньо йдуть співбесіди, спілкування з конкурсною комісією, з психологом. Аби зрозуміти, як відбувається відбір, які вміння і навички потрібні. Все одно, чесно кажучи, хвилювався", — говорить Сергій Якущенко.
Очікування було довготривалим. За час відбору та підготовки, з вересня 2023 року по лютий 2024 року, Сергій до останнього не знав до якого складу команди потрапить: перший (основний) чи другий (запасний). Шанси були 50 на 50, адже після другого етапу кандидатів на метеорологів було шість, а місць в кожному складі експедицій останніх років по три. Вирішальним чинником стали двотижневі збори. 11 березня 2024 року команда з 14 людей вирушила з України до Антарктики.
"Українські експедиції в Антарктиці важливі не лише для світової наукової спільноти, а й для геополітики. Особливо під час повномасштабної війни. Лише 29 країн наразі мають у системі договору про Антарктику право голосу та право вето, і Україна якраз одна із них", — додає полярник.
Учасники 29-ї УАЕ, станція "Академік Вернадський", Антарктика, квітень 2024 року. Олександр Мацібура
Унікальний світ Антарктики
На станції "Академік Вернадський" херсонець п’ятий місяць. Розповідає, до холодного клімату пристосувався. В середньому показники температури в районі станції наразі становлять від -5 до -10 °C. Однак через опади та вітри відчувається значно прохолодніше. Пощастило експедиції й з природними явищами.Сергій Якущенко, святкування Мідвінтер, станція "Академік Вернадський", Антарктика, 21 червня 2024 року. Сергій Якущенко
"Природа постійно дивує та захоплює. На початку зимівлі, у травні, ми бачили багато веселок. Зараз ще, за останні два місяці, було вже декілька разів перламутрові хмари. Хоча ці явища є доволі рідкими для нашої станції і як кажуть досвідчені зимівники, що не кожної зимівлі вони взагалі є, і не кожної зимівлі вони можуть бути в такій кількості. Тому, скажемо так, 29-та Українська антарктична експедиція унікальна в цьому плані", – говорить Сергій Якущенко.
Перламутрові хмари, станція "Академік Вернадський", Антарктика, 21 червня 2024 року. Сергій Якущенко
Не менш захопливим та цікавим для Сергія стало знайомство зі світом фауни: "Постійно щось відбувається. То, наприклад, як вчора з'являються, хоча ще не мали, пінгвіни на острові. Вони зграйками бігають, метушаться, не сидять на місці. При цьому, вони на тебе фактично не звертають увагу. Максимум вони можуть трішки відійти в сторону, якщо їм не подобається, що ти надто близько йдеш біля них по своїх справах. То інші якісь птахи чи ті ж самі тюлені-крилеїди, чи морські котики в акваторії з'являються. Дика природа, це – дика природа. Вона живе своїм життям. Навіть якщо людина захоче наблизитися, хоча це заборонено, а тварині це не подобається, то не вийде. Натомість вони самі можуть ініціювати наближення. І кожного разу це дивовижно".
Субантарктичні пінгвіни, ранок на станції "Академік Вернадський", Антарктика, 18 квітня 2024 року. Сергій Якущенко
На відстані, однак з Україною
В експедиції Сергій Якущенко відповідає за метеорологічні дослідження, спеціалізується на моніторингу "озонової діри". Основним напрямом роботи є вимірювання рівня озону в атмосфері за допомогою спектрофотометра "Добсон". Стандартно за день вчений робить п'ять вимірювань: два сеанси перед місцевим полуднем, один поблизу, два після. Та іноді ця кількість сягає за добу до 60 вимірів, залежно від погодних умов."Якщо буде хмарно, то вимірювань буде менше. Якщо буде ясна погода, то вимірювань може бути більше. Наприклад, в листопаді-грудні, коли світловий день в цих широтах найдовший – поспати озонометристу майже не вдається. Адже в цей період сонце опускається за горизонт лише на кілька годин і вимірювань дуже багато. Натомість з 21 травня по 21 липня тривають озонові канікули. В цей період сонце знаходиться дуже низько і вимірювання рівня озону в атмосфері за допомогою "Добсона" неможливі. Крім цього, я залучений в інших вимірюваннях згідно з технічними завданнями експедиції. Роботи вистачає", – пояснює херсонець.
Метеорологи 29-ї УАЕ (Сергій Якущенко, Артем Матвєєв, Валентина Гарбарчук), запуск радіозонду, станція "Академік Вернадський", Антарктика, березень 2024 року. Сергій Якущенко
Зимівля на станції, говорить Сергій, це окреме життя: зі своїм побутом та дозвіллям. Слідкують полярники й за подіями в Україні та світі. Олімпійські ігри у Парижі підтримали фотосесією. Також влаштували спортивні змагання, присвячені святу Мідвінтер. Його полярники святкують 21 червня, у найкоротший день у цій частині світу. Зважаючи на різні графіки роботи безпосередньо самі ігри проводилися без певного графіку, тільки у складі української команди.
29-а УАЕ, святкування Мідвінтер, станція "Академік Вернадський", Антарктика, 21 червня 2024 року. Сергій Якущенко
"Ми вже як сім’я, де можна знайти цілодобову допомогу та підтримку. Бо, звичайно, не вистачає спілкування з близькими. Наявність інтернету з одного боку допомагає, тому що ми можемо увімкнути відеозв’язок і поспілкуватися. Але водночас це фактор складності. Ми ж так само спостерігаємо за всім, що відбувається в Україні, в тому числі на фронті. Тому якоюсь мірою також важко, бо ти просто як збоку, спостерігач за тим, що відбувається у твоїй країні. До цього нас власне і готували: пояснювали та налаштовували на те, що якщо щось трапляється вдома – ми ніяким чином на це не вплинемо", — не приховує Сергій Якущенко.
29-а УАЕ (Сергій Єрмоленко, Віталій Камінський, Назар Цюпка, Сергій Якущенко), фотофлешмоб на підтримку олімпійської збірної України, станція "Академік Вернадський", Антарктика, 26 липня 2024 року. Сергій Якущенко
В Антарктиці херсонець вже відсвяткував своє 33-річчя. Говорить, розлука з рідними дається нелегко, але працювати у складі експедиції йому подобається. Тому не виключає, що якщо виникне можливість поїхати на зимівлю знову – скористається нагодою обов’язково.
"Я є зараз частиною публічної спільноти країни і я можу також внести свій внесок в цьому науковому плані. Тобто для мене це важливо, що скажімо так, я вже увійду в якусь історію та зроблю певну користь", — резюмує Сергій.
Суспільне Херсон