Українські пекарі попереджають, що їм доведеться підвищувати ціни на продукцію або згортати виробництво. А це, мовляв, означатиме перебої з хлібом. Серед причин називають подорожчання сировини, електрики та інших складових у собівартості буханця.
Проте оглядачі звертають увагу, що це не вперше, коли наприкінці літа пекарі говорять про підвищення цін.
Тож чому і як можуть зрости ціни на хліб?
Чому ціни на хліб в Україні мають зрости
Найпершою складовою підвищення цін на хліб пекарі називають подорожчання борошна.
За словами директора компанії "Київхліб" і голови Всеукраїнської асоціації пекарів Юрія Дученка, ціни на борошно за останні кілька місяців зросли на 50%.
"Якщо у квітні ми купували борошно по 10 тисяч за тонну, то зараз воно вже 15 тисяч, а до листопада очікується 16-16,2 тисячі", - пояснив він у коментарі "Мінфіну", додавши, що борошно – це 40% собівартості.
Крім того, дорожчають й інші складові хлібу – олія, цукор.
Але і це ще не все. Брак кадрів змушує виробників підвищувати зарплати, що також впливає на собівартість.
А з вересня має початися підвищення акцизів на пальне, тож і доставка від підприємств до магазинів подорожчає.
За словами Дученка, через ці фактори ціни на хліб мали б зрости на 15-20%.
"Якщо цього не станеться, багато хлібозаводів можуть просто зупинитися і в країні почнуться перебої з хлібом", - заявив він Мінфіну, додавши, що зараз низка підприємств на межі зупинки, деякі переходять на роботу в одну зміну.
За даними Держстату, у липні середня ціна традиційного батона в Україні була 24,6 грн за 500 грамів.
При цьому ціни різняться залежно від регіону: якщо у Харківській області батон коштував 22,25 грн, то у Хмельницькій - 29,94 грн. Тож якщо брати до уваги побажання хлібопіків, максимальне подорожчання може становити від 4,5 до 6 грн.
Середня вартість “Українського” у липні становила майже 30 грн за кілограм.
Але і тут є регіональна різниця в ціні: від 31 грн за кіло у Черкаській до понад 51 грн у Чернівецькій області. Тому максимальне подорожчання буханця “Українського” (який вже давно у більшості виробників є меншим за 1 кг) може становити від 6 до 10 грн.
Але навіть самі виробники визнають, що одномоментного підняття цін - на скільки б вони не зросли - не може бути, і ціни зростатимуть поступово.
Хліб – чи радше певні сорти хліба – є соціальним продуктом, ціни на який уряд регулював впродовж років.
У грудні 2021 уряд якраз відновив практику держрегулювання цін після певної перерви, посилаючись на пришвидшення інфляції через ковідний карантин. В січні 2022 уряд розширив список продуктів з регульованими цінами.
Влітку 2023 року Кабмін постановою продовжив регулювання і залишив обмеження для торговельної надбавки на соціально важливі продукти на рівні 10%. Водночас "з метою усунення надмірного тиску на бізнес" відмовився від вимоги до підприємців декларувати зміни у роздрібних цінах, але продовжує моніторити ціни на продукти із цього переліку.
Як зростають ціни на продукти
За даним Держпродспоживслужби, за 2023 рік ціни на хліб - не лише соціальний - змінювались з незначними коливаннями в межах 1-3 гривень.
До літа 2024 ситуація залишалася стабільною, як і загальна інфляція, але потім ціни почали зростати.
За даними Державної служби статистики, у липні споживча інфляція пришвидшилася до 5,4% - із 4,8% у червні. А ціни на оброблені продукти зросли ще більше – на 6,5%.
"Український" подорожчав на 4% - лише з червня по липень. Востаннє таке фіксували у лютому-березні 2022.
У Нацбанку кажуть, що оброблені продукти стали дорожчати швидше через вищі витрати на енергію, зберігання продукції та оплату праці.
Окремо там згадали і про подорожчання хлібу, борошняних та кондитерських виробів – через вищі виробничі витрати, - тобто підтвердили ті ж причини породожчання, які називають і пекарі.
В НБУ прогнозують, що ціновий тиск триватиме і у наступні місяці. І це відбуватиметься не лише через збільшення витрат бізнесу, але й через підвищення акцизів на пальне. Крім того, до браку електрики може додатися фактор меншого врожаю.
"Пришвидшення продовольчої інфляції через вичерпання ефектів урожаю 2023 року та посуху буде одним з основних чинників зростання загальної інфляції до кінця 2024 року", - прогнозують в НБУ.
Як на врожай вплинула спека
Менший врожай через погодні умови почали прогнозувати ще у квітні.
Проте влітку прогнози, зокрема, й по зернових, були відкореговані. Спека врешті більше вплинула на обсяги врожаю пізніх культур – кукурудзи, соняшника, сої. Це своєю чергою вплине на ціни на курятину, яйця, молочку.
А от щодо пшениці, з якої печуть хліб, то обсяги врожаю можуть виявитися врешті не меншими за минулий рік. Проте є питання до якості.
"З точки зору обсягів, пшениця є. З точки зору якості, яка потрібна для виробництва борошна і потім хліба, отут питання", - каже оглядачка аграрного ринку Лариса Гук.
До того ж, додає експертка, якісна пшениця – найдорожча, і ціни на неї ростуть швидше, бо вона має попит, зокрема, і на зовнішніх ринках. А там – через ту ж таки цьогорічну спеку – також ростуть ціни.
"Чого варта лише новина, що у Франції найгірший за багато років врожай пшениці, а Франція – один з найбільших виробників пшениці в ЄС, а ЄС – один із найбільших виробників пшениці в світі", - пояснює вона.
Але справа не лише у врожаї.
Що ще впливає на ціни на хліб
Головні аргументи, які наводять хлібопіки, є об’єктивними, каже Лариса Гук. Зерно і борошно дорожчають, відключення електрики і брак кадрів збільшують виробничі витрати, до яких незабаром додається і пальне.
Але це не всі фактори, які можуть призвести – і, власне, вже призводять - до проблем у великих виробників (які й переважно виробляють соціальний хліб).
Ще до війни в Україні стала змінюватися культура споживання хліба – його стали їсти менше та інший.
Споживачів традиційного соціального хліба поменшало, а виробників хліба – дрібних "крафтових" пекарень та власних цехів в мережах супермаркетів – побільшало.
Під час війни з України виїхали мільйони споживачів. Крім того, каже оглядачка аграрного ринку, в офіційній статистиці військових зараховують до звичайних споживачів, але насправді вони зараз такими не є.
Ця зміна кількості споживачів потягнула за собою й інші зміни, від яких великим виробникам стало непросто, тим більше під час війни.
"Особливо зараз, бо одна справа розкочегарити пічку на великому заводі, а інша – в отакій мініпекарні чи в супермаркеті – це дві різні історії", - каже Лариса Гук.
З іншого боку, великі виробники хліба звикли бути на "особливому рахунку", бо ціни на харчі, а тим більше на хліб, завжди є питанням соціальної політики.
Цей серпень – далеко не перший, коли пекарі заявляють про можливе підвищення цін, нагадує експертка. Раніше з ними підписували меморандуми, знижували ціни на сировину.
Нині такі кроки можуть критикувати як неринкові. Тому, припускає оглядачка, може йтися про якісь інші – фінансові – інструменти.
"Торік це була спроба продавити на себе кредити 5-7-9, бо вони йшли більше на аграріїв, на фермерів, які працюють на полі, а на харчовиків вони не розповсюджувалися. І торік вони це продавили", - нагадує Гук.
Цього року, припускає вона, це можуть бути ліміти на обсяги пільгових кредитів. Плюс це нагода переоснастити виробництво з точки зору енергоощадливості.
Можливі й інші варіанти.
Оглядачка вважає, що крім об’єктивних факторів, які називають пекарі, в їхніх заявах про підвищення цін або перебої з хлібом є і частка "хайпу", який буде "актуальним у ЗМІ наступні пару місяців", бо ціни на пшеницю і борошно дійсно ростуть.
Яким буде реальне підвищення цін наразі сказати важко.
Воно залежатиме від того, як спрацюють усі ці фактори. Але точно можна сказати, що воно буде.
Більше того, зростання цін на хліб – далеко не останнє подорожчання харчів, із яким українцям доведеться стикнутися до кінця цього року.
Анастасія Зануда, ВВС Україна