Про те що в окупованій Каховці на Херсонщині російські військові вдруге викрали місцеву журналістку Жанну Кисельову на початку липня повідомила Каховська міська військова адміністрація. За даними влади, жінку затримали 27 червня 2024 року у своїй квартирі.
Про місце її перебування поки що нічого не відомо. У Каховській адміністрації також зазначили, що російські окупанти вже викрадали жінку у вересні 2022 року і тоді майже місяць тримали її в неволі.
У Херсонській обласній прокуратурі повідомили, що за фактом нового викрадення журналістки розпочали кримінальне провадження за статтею «порушення законів та звичаїв війни». За першим фактом її викрадення триває досудове розслідування.
Повторне викрадення
Журналіст Центру журналістських розслідувань із Каховки Олег Батурін розповів «Новинам Приазов'я», що Жанна Кисельова була редакторкою однієї з місцевих газет. Під час повномасштабного вторгнення вона в журналістиці не працювала.«Вона фактично з початку повномасштабної війни журналістською діяльністю в принципі не займається. Випуск газети був поставлений на паузу ще 24 лютого 2022 року. Сказати, що ці репресії могли бути якось пов'язані з її депутатською діяльністю, теж важко. Вона також депутат міської ради, але ж депутати не мають жодних повноважень зараз, і Каховська міська рада не збиралася і не могла збиратися», – зауважив він.Батурін також свого часу перебував у полоні. Російські військові викрали його у березні 2022 року і утримували протягом 8 днів. Журналіст каже, що ставлення до полонених місцевих жителів з боку окупантів однаково жахливе, незалежно від професії того, кого затримують.
«Варто ж сказати про те, що викрадення цивільних людей продовжуються на окупованій частині Херсонщини. Люди зникають, і де вони перебувають, де їх тримають, невідомо. Взагалі нічого не відомо, де можуть тримати інших людей, викрадених в Каховці останні 3, 4, 5 місяців», – каже журналіст.
«Потрібен розголос»
За словами Батуріна, була інформація про те, що частину викрадених людей тримають в певних катівнях, які є на лівобережній Херсонщині.«Але де зараз, наприклад, є Жанна Кисельова, взагалі невідомо. Є така непідтверджена інформація про те, що її немає на території Херсонщини, що її тримають десь за межами Херсонщини. Є також непідтверджена інформація про те, що десь в Ростовській області тримають щонайменше кілька сотень викрадених лише в Каховській громаді людей, але підтвердити якось інформацію і верифікувати практично неможливо», – додав він.Журналіст упевнений, що історії про полонених потрібно розголошувати, тоді ймовірність того, що їх відпустять – більша.
«Те, що може зробити суспільство і влада, це максимальний розголос в першу чергу цих фактів. Тому що я постійно продовжую стикатися з тим, що люди бояться розголосу. Ми не знаємо дуже багатьох історій, ми не знаємо дуже багатьох фактів, і люди зараз на окупованій території дуже налякані. Їх навмисно представники окупаційної влади залякують, погрожують вбивством, навіть якщо ви будете просто шукати своїх рідних. Такі випадки, на жаль, зустрічаються. І це такий, знаєте, додатковий фактор тиску, впливу на цих людей. Розпач настає у людей, вони не знають, що робити, але я вважаю, що розголос – це той мінімум, що можна зробити в цій важкій ситуації», – наголосив він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Примушують до громадянства РФ»
З 12 березня 2022 року у російському полоні також перебуває активіст і журналіст із Нової Каховки Сергій Цигіпа. Вже в окупованому на той час місті він брав участь у проукраїнському мітингу.Минулого тижня його дружина Олена повідомила правозахисній організації Zmina, що чоловіка тримають у штрафному ізоляторі колонії №3 міста Скопін Рязанської області. Там його змушують взяти російський паспорт. Докладніше про це жінка розповіла «Новинам Приазов'я».«Він тримається, відмовляється, але дуже боїться, що все можуть зробити без нього, підробити документи. Можливо, хочуть у нього відібрати останню надію на повернення додому, бо якщо він буде громадянином Росії, то як я буду за нього боротися, за його повернення? Можливо, так. А можливо, це пов'язано з іншим. В них там (В РФ – ред.) вже є зараз в роботі проєкт закону про смертну кару для таких випадків як «шпіонаж» і «тероризм», «екстремізм», то мені дуже страшно, що якщо дійсно так буде, підроблять документи, і все ж зроблять так, що він буде громадянином Росії, щоб до нього потім не застосували цю смертну кару», – поділилась жінка.
Спілкування з чоловіком зараз ускладнене, каже Олена. За її словами, вона отримала листа від нього, з якого дізналась стислу інформацію про те, де саме перебуває чоловік і в якому стані.«Попросив мене дуже, щоб я знайшла змогу передати ліки, бо його на той момент уже оглянув лікар там в колонії, виписав рецепт. Я знайшла таку можливість – передати йому ці ліки, і хотіла передати ще від себе вітаміни протизапальні, щоб у нього була просто така аптечка своя, на всяк випадок. Але та людина, яка купувала ліки там, сказала мені, що не можна передавати ліки, які не в рецепті. Тобто, у того, хто приймає ці ліки, вони дивляться на дозвіл, який є. Більше нічого не можна, крім того, що є в списку», – розповіла Олена.
Жінка нагадала, що механізму повернення цивільних із російського полону немає, тому прогнозувати цей процес неможливо.
Доля медійниці з Мелітополя
З травня минулого року у полоні перебуває також журналістка із Мелітополя Ірина Левченко. Її затримали разом із чоловіком Олександром. Вона працювала журналісткою у загальнонаціональних періодичних виданнях. Але під час окупації медійниця та її чоловік були вже пенсійного віку, Ірина не працювала за фахом.Сестра журналістки Олена Руденко розповіла «Новинам Приазов'я», що, за її інформацією, Ірину окупанти утримують у Мелітополі. А про долю її чоловіка нічого не відомо.
«Нам передали, що вона тримається, жива, перебуває на території Мелітополя, вони її не вивезли. Передали, що годують два рази на день, два рази виводять на прогулянку і в туалет, сухпайок дають, а для жінок щось є на кшталт ліжка. Ось такі умови. Більше нічого неможливо дізнатися, питати немає в кого. Передають, що Ірина жива, а от про Сашка взагалі ми нічого не знаємо, чи живий, чи вже ні. Бо хворів останнім часом», – повідомила співрозмовниця.
Росія не підтверджує того, що подружжя Левченків перебуває у полоні, тож вони мають статус зниклих безвісти, додала Руденко.
«Нічого ми не знаємо. Дізнаємось, напевно, коли або їх відпустять, або буде перемога, або ще щось. Поганого не хочеться думати, бо ніде в реєстрах полонених їх немає. Приїхати на ту територію зараз взагалі неможливо, від слова зовсім. Туди зі ста людей можуть приїхати тільки двоє. Одразу можна потрапити теж за ґрати. Ніхто там розбиратися не буде», – зауважила вона.
«Намагаються засудити на великі строки»
За даними Національної спілки журналістів України, станом на квітень цього року щонайменше 28 працівників медіа і громадянських журналістів перебувають у російському полоні. Журналісти опинилися під загрозою на окупованих територіях з перших днів повномасштабного вторгнення, наголошують у спілці.Координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Тетяна Катриченко розповіла «Новинам Приазов'я», що цій організації відомо про 32 особи, які так чи інакше пов'язані з медійною діяльністю і перебувають у російському полоні. Більшість із них були затримані до повномасштабного вторгнення, каже правозахисниця.Частину медійників утримують без обвинувачень, частина є фігурантами справ у російських судах, а деякі вже мають так звані вироки, каже координаторка.
«Ми знаємо про те, що, наприклад, двічі була затримана журналістка Громадського і «Української правди», фрілансерка, Вікторія Рощина. Перший раз її повернули, а другий раз її затримали. Довгий час місце її утримання не було відомим. Зараз теж існують кілька варіантів, де її утримують, але очевидно, що Вікторія була затримана під час виконання своїх професійних обов'язків. Вона готувала матеріал для українських медіа», – нагадала експертка.
Українських журналістів чи блогерів у Росії обвинувачують за різними статтями, але намагаються засудити на великі терміни ув'язнення, додала Катриченко.
«Ті особи, які були блогерами, які намагалися висвітлювати судові процеси в Криму, їм, як правило, висувають статтю – «тероризм». Як правило судові процеси відбуваються над звинуваченими також у «тероризмі» кримськими татарами. Ірину Горобцову – блогершу з Чорнобаївки, також довгий час тримали в Криму, в Сімферопольському СІЗО, саме через протидію так званій спеціальної воєнній операції (так у РФ називають війну проти України). Будь-яке затримання українського журналіста, медійника, яке відбувається в окупації, воно сигналізує про те, що РФ, очевидно, не хоче, щоб про її діяльність на окупованих територіях знала більша кількість громадян, більша аудиторія. Тобто затримуючи людей, які намагаються дати інформацію про певні процеси в окупації, а отже не є зручними, їх треба усувати на думку РФ. Судові процеси, затримання, і вироки з великими термінами – це єдиний вихід, який вони бачать», – зазначила Координаторка «Медійної ініціативи за права людини».
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.
- В Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.