Російські військові можуть повністю перекрити судноплавство між Чорним та Азовським морями, пише маріупольське видання 0629.com.ua. Журналісти посилаються на опубліковані фото з окупованого Криму, де видно, як окупанти виставляють баржі, намагаючись перекрити підходи морем до Керченського мосту.
На світлинах видно, що бонові загородження розташовані майже через всю протоку. З іншого боку – баржі, які також перекривають прохід суднам. Імовірно, що у такий спосіб російська армія намагається запобігти ударам українських морських дронів. Це може бути тимчасовий захід, але водночас він може призвести до того, що судноплавство між Чорним та Азовським морями призупиниться.
Втім, в Азовському морі, попри закриття Керченської протоки, перебувають іноземні цивільні судна – випадкове їхнє пошкодження може спричинити міжнародні проблеми, повідомив днями речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
За його словами, в Азовському морі не так багато шляхів, якими можна пересуватися. Зараз російські військові кораблі пересуваються у купі з цивільними суднами. Речник нагадав, що Керченська протока Україною офіційно закрита, тож перебування там цивільних суден викликає запитання.
«Велике ударне угруповання»
У коментарі «Новинам Приазов’я» Плетенчук розповів, що особливістю Азовського моря є те, що воно неглибоке. Відповідно шляхів для пересування у ньому небагато. Втім, російські військові тримають там ударне угруповання, досить велике як для Азово-Чорноморського регіону, каже речник.
«Вони перекинули три малі ракетні кораблі, типу «Буян-М». Кожен може мати до восьми ракет на борту, але нема впевненості, що вони їх мають, тому що вийшли вони з Новоросійська. Підтвердження інформації з цього приводу немає. Це три великі десантні кораблі різних проєктів. Іноді до цієї групи доєднуються протимінні кораблі або тральники. І от таким угрупуванням вони перебувають в морі. Ймовірніше за все, перебувають вони там з метою проведення навчань особового складу. Потенціал досі доволі суттєвий. Звісно, там є інші одиниці, різноманітні, різні класи. Їхня кількість нараховує кілька десятків», – сказав він.
«Основна загроза – «Калібри»
Попри те, що угруповання в Азовському морі досить потужне, окупанти наразі не можуть його використовувати на повну силу, зазначив Плетенчук. За його словами, основним активом цього потенціалу залишаються носії крилатих ракет, а саме «Калібри», якими можуть наносити вогневе ураження по українській території.
«Тому що радіус дії достатньо великий і теоретично, в принципі, з будь-якої локації в Азово-Чорноморському регіоні вони можуть наносити ураження. Практично ми бачимо, що основна логістика залишилася в Криму, з якого ще один корабель вийшов у напрямку інших пунктів базування. Відповідно, в Новоросійську вони з великою долею вірогідності навчилися заряджати «Калібри» на підводні човни. Щодо надводних кораблів, інформації поки що немає, хоча насправді вони мають і цю проблему в принципі вирішити, це не є якимось надзвичайно складним завданням. Але по факту так само підтвердження інформації, що вони поза межами Севастополя можуть завантажити кораблі, поки що немає», – розповів речник.
«Єдині двері на вихід»
Російські військові в Азовському морі відчувають себе безпечніше, ніж у Чорному, втім, ця безпека є для них примарною, додав він.«Азовське море ще в нашому регіоні особливе тим, що фактично це для росіян зараз – єдині відкриті двері на вихід. І насправді, якби вони оцінювали ситуацію тверезо, то вони б скористалися цією нагодою, поки вони ще мають таку можливість. І пішли б на навчання кудись, наприклад, в Каспійське море і там би залишилися. Але, звісно, це не їхній вибір. Їхній вибір – прикриватися цивільними суднами в Азові», – каже Плетенук.
Він підтвердив, що використання українськими силами морських дронів в цій акваторії ускладнює намагання окупантів перекривати Керченську протоку.
«Вони намагаються звузити максимально цей прохід для того, щоб його було легше контролювати. Але згодом, я думаю, ми побачимо, наскільки ця акваторія для них є безпечною», – зауважив речник.
«Зброю завозять, зерно вивозять»
Депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін розповів, що російські військові використовують порт у цьому місті з обережністю. Але все одно вони намагаються доставляти через Азовське море зброю, хоч і невеликими партіями.«Здебільшого заходять дрібні вантажні кораблі, які завозять будівельні матеріали. Але ми всі розуміємо, що частина вантажу там – це зброя, тому що це окупанти, це росіяни, по-іншому вони не можуть. Відповідно, під прикриттям є завезення будівельних матеріалів, вони також завозять зброю, в них є можливість зберігати цю зброю, тому що у маріупольського порту дуже велика площа і там є така можливість», – зазначив він.
Проблемою для окупантів є те, що до маріупольського порту не можуть заходити великі вантажні кораблі, каже Забавін. Хоча в планах окупаційної влади була реконструкція захоплених морських портів з метою їхнього використання для міжнародної торгівлі.
До повномасштабного вторгнення порт у Маріуполі був дуже потужним, Україна мала товарообіг з багатьма країнами світу, і судноплавство в Азовському морі дозволяло перевозити велику кількість вантажів, нагадав депутат.
«Росіяни зробили так, що він використовується виключно як внутрішній порт в окупаційних цілях РФ. Тобто з просування по акваторії Азовського моря для того, щоб відвантажувати так звані будівельні матеріали зі зброєю і вивезення іншої продукції. Вони ж пусті не вертаються, вони вертаються завантажені українським зерном і металобрухтом з заводів», – сказав Забавін.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Бердянськ: «надійний тил окупантів»
Депутат Запорізької міської ради Дмитро Кирильчук розповів «Новинам Приазов’я», що російські військові через Азовське море перевозять до порту Бердянська техніку і боєприпаси для поповнення своїх сил.
«Ця техніка постійно завозиться і завозиться, на фоні інших їхніх транспортних сполучень. Тут мова іде про залізницю. Звичайно ми не забуваємо, що порт сполучений і всі мешканці Бердянська пам'ятають цю особливість, коли по набережній колія йде. І це така візитівка була Бердянська. Окупанти використовують цю транспортну артерію для того, щоб забезпечувати свою армію, підкріплювати свої ресурси», – зауважив він.
Бердянський порт є законною ціллю для українських військових, тому час від часу там стаються влучання, зазначив депутат. За його словами, російська окупаційна влада зараз активно закликає туристів приїжджати до Бердянська, щоб створити у місті «живий щит» і прикриватися цивільним населенням.
«Вони розуміють, що у них там важливі цілі. Об'єкти, в тому числі бази відпочинку, в Бердянську використовуються виключно у військових цілях. Так само Бердянський порт та його інфраструктуру й потужності. Там зосереджені їхні склади техніки, їхні штаби. Це тил для окупантів, саме в цій ділянці фронту Запорізької області. Для наших захисників це найдальша точка, по якій досить складно і важко відпрацьовувати», – підкреслив Кирильчук.
«Зручна логістика»
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук зазначив, що за умов, які склалися, російській армії зручно налагодити свою логістику через Азовське море.
«В умовах, коли обмежений рух по маршруту Тамань-Крим, там наносяться удари і по Кримському мосту регулярні, і по Кримській паромній переправі, і, підтверджені ударом морських дронів, по десантних кораблях, які рухаються з Новоросійська у Феодосію чи Севастополь. РФ зручно логістику влаштувати через Азовське море. Є певні ознаки того, що вони хочуть зробити десантними кораблями такий собі «міст» навіть не з Новоросійська чи Анапи, щоб не виходити з Азову, а десь через Тамань чи Єйськ, завантажуючись, наприклад, в порту «Кавказ» і прямуючи у напряму до Маріуполя чи Бердянська. Це серйозний виклик для наших Сил оборони. Тож протидіяти цьому якось треба», – каже експерт.
Вразити російські кораблі в Азовському морі наразі складно, Сили оборони України мають обмежену кількість засобів для боротьби з такими цілями, каже експерт, оскільки Азовське море закрите для українських морських засобів ураження.
«Потрапити туди – це прорватися через Керченську протоку, і це надскладна задача. Якби вона була такою легкою, повірте мені, цього Кримського мосту вже не було б. Тому в Азові противник поки почуває себе доволі впевнено», – зауважив він.
Втім, Лакійчук нагадав про знищення українськими силами великих бойових російських кораблів в акваторії Азовського моря на початку повномасштабного вторгнення. Зараз, при наявності західної зброї, це може бути також доволі ефективно, вважає він.
Натомість ситуація у Чорному морі кардинально відрізняється від тієї, що склалася в Азовському, зазначив експерт. Там російські кораблі – у небезпеці.
«Якщо у 2022 році – це була російська перевага, вони могли нападати на нас безкарно біля наших портів, біля наших маршрутів переходу, цивільних суден, транспортних коридорів, то тепер навпаки. Тепер наші морські дрони можуть оперувати по всій акваторії Чорного моря, починаючи на північ від Босфору і закінчуючи під кримським узбережжям. Ось весь цей театр, так би мовити, освоєний нашими дронами. І це небезпека для ворога», – наголосив він.
- В грудні 2023 року російські ЗМІ повідомляли, що до Держдуми внесли законопроєкт про закріплення статусу Азовського моря як виключно внутрішньої водойми Росії, на яку не поширюються дії міжнародного законодавства.
- 2003 року Росія та Україна підписали і ратифікували договір, який включав положення про те, що Азовське море, водойма площею майже 25 000 квадратних кілометрів, є історично внутрішньою водоймою як Росії, так і України, і що судна під українським або російським прапором користуються в Азовському морі свободою судноплавства.
- У лютому цього року Верховна Рада України денонсувала договір, адже Москва порушила положення про те, що всі питання щодо Азовського моря повинні вирішуватися мирним двостороннім шляхом.
- Пізніше, у червні цього року, президент Росії Володимир Путін підписав закон, який також денонсував договір, заявивши, що Україна начебто втратила статус прибережної держави Азовського моря.
Олександр Янковський, Олена Бадюк