Київ начебто готує у Херсоні провокацію з інсценуванням загибелі мирних жителів. Такі повідомлення почали розповсюджувати російські ЗМІ на початку червня. Зокрема, російське агентство «РИА Новости» поширило цю інформацію із посиланням нібито на джерела у проросійському підпіллі. Після цього повідомлення підхопили інші російські медіа.
Вони писали, що з Києва до Херсону начебто прибула група режисерів документального кіно та воєнних кореспондентів загальною чисельністю 13 осіб для «інсценування ударів російської армії по об'єктах цивільної інфраструктури міста».
Голова Херсонської обласної військової адміністрації (ХОВА) Олександр Прокудін інформацію про нібито інсценування загибелі мирних жителів назвав черговим російським ІПСО. Посадовець нагадав, що саме «російські окупанти вже півтора року нищать Херсон, калічать і вбивають херсонців, а також бʼють по цивільних обʼєктах». Прокудін закликав жителів Херсону без гострої потреби не пересуватися вулицями міста і обовʼязково реагувати на сигнали повітряної тривоги.
«Ніхто нікуди не тікає»
Речник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков розповів «Новинам Приазов'я», що російські ІПСО останнім часом вийшли на новий рівень, їхня кількість збільшилася.
Речник запевнив, що місцева влада та інші державні органи продовжують працювати в Херсоні й евакуацію не проводять.
«Коли росіяни тікали до Генічеська, перевозили місцеві органи з Нової Каховки, Каховки, ми тоді про це повідомляли публічно. Вони бачили, як це розходиться, тому вони беруть наші, грубо кажучи, наративи, які були засновані на реальних подіях, перекручують і запускають їх вже в наш бік. Зараз немає ніяких спалювань документів. Ми працюємо, правоохоронні органи працюють, комунальники працюють, і обладміністрація працює. Звичайно, є, і це не сьогодні тільки сталося, є плани евакуації, щоб не було, як у 2022 році, коли на початку повномасштабного вторгнення ніхто не знав, що робити. Але ніяких дій по переїзду, тікати, такого нічого немає», – зазначив він.
Голови громад також пояснюють місцевим жителям фейки, які поширюють російські ЗМІ щодо Херсонщини, додав Толоконніков. Він нагадав про один з найпоширеніших фейків – про те, що російські окупанти знову планують захоплювати Херсон. Втім, ті, хто вміє логічно думати, розуміють, що це зараз зробити неможливо, наголосив речник ОВА.
«Щоб зайти, їм потрібен сухопутний коридор, а просто так ДРГ нічого не дасть з їхньої боку. Просто загинуть на півдорозі, Ну а населення, звичайно, переживає. Є різне населення, різні люді, які по-різному сприймають таку інформацію. Деякі сприймають з розумінням, деякі піддаються паніці, а люди більш спокійні роз'яснюють їм», – розповів Толоконніков.
«Гра вдовгу»
Журналіст із Херсону Іван Антипенко розповів, що, за його спостереженнями, люди переважно розрізняють, коли російські ЗМІ поширюють маніпулятивну інформацію, і не сприймають її.
«Поспілкувавшись трішки в масах, я не помічаю якось сильної реакції на такі речі. Я не думаю, що люди в більшості своїй якось вірять і загалом реагують, тобто вчиняють якісь дії, зважаючи на такі повідомлення. Вони живуть вдома, вони займаються своїми справами. Умовно кажучи, критичного поки з ними нічого відбувається, люди собі живуть далі. Цей процес інформвпливу був задовго до повномасштабного вторгнення, він продовжується під час війни і він буде продовжуватися далі, як би ця війна не закінчилася, чи на якій би паузі вона не призупинилася. Бо це гра не просто вдовгу, це гра дуже вдовгу. І ми маємо навчитися адекватно реагувати на ці інформаційні виклики. Ми живемо в такому середовищі, коли інформація важить дуже багато і вона напряму впливає на наші щоденні рішення», – поділився журналіст.
«Маніпулятивні вкиди»
Російські ЗМІ поширюють маніпулятивні вкиди про життя у Херсоні, в яких частина повідомлень відповідає дійсності, а частина є викривленою, каже він. Проблеми, які бувають у місті, окупанти зазвичай перебільшують.«Роздуваються (у російських інформресурсах – ред.) якісь невеликі проблеми, якогось житлово-комунального характеру. Наприклад, якщо у когось не було води день чи два, то вже можна писати, що «київський режим відключив воду херсонцям». Натомість реальність інша. У Херсоні, наприклад, от зараз світло є, не вимикають, і водопостачання є, і комунальні служби працюють постійно, навіть в небезпечних районах комунальники приїжджають ліквідовувати наслідки обстрілів, енергетики. Також ОСББ і самі люди об'єдналися і підтримують порядок», – каже журналіст.
Українські міста такі, як Херсон, Одеса і Миколаїв, російські ЗМІ також продовжують називати «окупованими українською армією», чим підтверджують те, що Росія досі зацікавлена їх захопити, додав Антипенко.
«Залякують періодично тим, що «ми повернемось». Херсон, Миколаїв, Одеса очевидно, залишається в полі інтересів російських військ, їхнього військово-політичного командування, ми постійно це чуємо з їхніх ефірів, з їхніх повідомлень. Тобто вони не можуть відмовитися від цього загальноімперського наративу, постійно його підживлюють різними способами, то історичними якимись паралелями, то якимось негативним речами, які відбуваються в Україні, наприклад, внутрішніми якимись проблемами і тиснуть постійно на них. Вони не можуть взяти і сказати, ну, добре, Херсон Україна повернула, типу, ми не будемо більше нічого говорити про Херсон, чи про Одесу. Це ж гра на довгу дистанцію», – підкреслив він.
«Маніпулюють на темі мобілізації»
Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов розповів, що російські медіа також люблять маніпулювати щодо теми мобілізації в Україні.
«Зараз найбільше вони поширюють інформацію про те, як у Херсоні примусово йде мобілізація, про конфлікти, які навколо цього виникають. Вони їх вигадують навіть тоді, коли їх немає. І взагалі постійно транслюють на правий берег, що всі чоловіки будуть гарматним м'ясом і загинуть за київський режим, який їм не потрібний. Потім вони підкреслюють проблеми, які самі ж створюють своїми обстрілами, і відповідно неможливістю ведення господарства, проблемами в комунальному господарстві. Вони обстріляють, а потім розповідають, як погано живеться, як страждають люди. Взагалі, основний мотив – це страждання: «Як при Україні – погано, як при Росії – добре». Вони постійно це «порівнюють», – каже він.
На думку експерта, головна мета таких наративів – це дискредитувати українську владу. Своїми ІПСО окупанти намагаються сіяти невпевненість, ставити під сумнів рішення української влади, підбурювати громадян проти неї, зазначив Данилов.
«І плюс до цього – це постійне нагадування, що «ми повернемося у Херсон». Це особливо активно було взимку. У них був такий масований удар ІПСО по правому берегу. Це робиться для того, щоб посіяти паніку, страх, і зменшити активність, щоб люди не поверталися, виїжджали, не бачили свого майбутнього, перебували у фрустрації», – пояснив він.
«Вчасно розвінчувати дезінформацію»
Важливо підтримувати зв'язки з жителями окупованих територій, щоби вчасно розвінчувати дезінформацію, яку поширюють там російські медіа, зауважив Данилов.
«Зазвичай люди з лівого берега дзвонять з конкретним питанням: А чи правда що, наприклад, Харків взяли? Бо коли ти постійно перебуваєш в російському інформаційному полі, у людей починають виникати сумніви. А може, хоч частина того, що кажуть росіяни, це правда. Бо, якщо їх послухати, перебувати в їхньому полі, то там таке враження, що Київ скоро буде взято, щоб ви розуміли. Вони змогли створити таку картину. Тому це спілкування дуже важливе, воно основні міфи спростовує. Але не треба забувати, що на частину воно може діяти якимось чином. Я не кажу, що люди вже починають перефарбовуватися в росіян. Ні, але виникають сумніви, вагання, якісь уявлення про те, що Росія сильна, наприклад», – пояснив експерт.
«Хочуть зменшити підтримку України»
Експертка зі стратегічних комунікацій Любов Цибульська розповіла «Новинам Приазов'я», що російські ІПСО бувають спрямовані, як на українську аудиторію, так і на закордонну.
«Її велика ціль – це зробити так, щоб Україна була ослаблена, для того аби можна було легко перемогти на полі бою. І для цього вони проводять інформаційні кампанії всередині України. Ну і назовні їхні інформаційні кампанії націлені на те, щоб зменшити підтримку України, зменшити кількість наших союзників, переконати тих, хто ще вагається, що нас підтримувати не варто і змінити думку щодо України тих, хто нас підтримує. Ось, це такі великі цілі. Тобто, все, що викликає у нас активні суспільні обговорення, Росія використовує на свою користь. Робить так, аби українці сварилися між собою, аби відволікалися від війни й усіляко шукали винних всередині країни», – вважає вона.
Інформаційна гігієна
Українцям варто дотримуватися правил інформаційної гігієни й споживати інформацію з перевірених медіа, каже експертка. Разом з цим вона нагадала, що соціальні мережі не є медіа, зокрема Telegram і анонімні канали цієї соцмережі, що часто якраз є пасткою російських інформаційних кампаній, зазначила вона.«Найкраще – це вибрати собі два, три, чотири авторитетних медіа, які дбають про свою репутацію, медіа, які перевіряють інформацію, і читати їх, а не споживати все підряд в соціальних мережах. В цьому випадку чим менше, тим краще, насправді. І звісно не вестися на усілякі емоційні заголовки, на clickbait. Тобто максимально уникати оцих кричущих емоційних заголовків і матеріалів. Тому що мета цих матеріалів – викликати дуже сильну емоцію», – пояснила Цибульська.
Вона зауважила, що жителям окупованих територій складно знайти доступ до українських новин. Але, перш за все, їм потрібно дбати про свою безпеку, адже слухати, читати, дивитися українське в окупації – небезпечно для життя.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.
- У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії. У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
- В Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
