Те, що окупанти планують новий наступ в інтерв'ю німецькому виданню Das Erste підтвердив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його словами, ЗСУ добре до цього підготуються, але без допомоги Україні буде «катастрофічно важко». Президент Володимир Зеленський також днями заявив, що без військової підтримки США Україна не має шансів перемогти у війні з Росією.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» разом з експертами проаналізував шанси РФ наступати одразу на чотирьох напрямках фронту, які це несе загрози для Херсонської і Запорізької області, а також дізнався як живуть прифронтові міста і села півдня під постійними обстрілами російських військ.
Посилення обстрілів на Запоріжжі
Як зазначається в матеріалі Financial Times Росія планує новий широкомасштабний наступ з метою захопити більше територій у регіонах, які вона вже частково окупувала раніше. Крім того, офіційні особи в Києві занепокоєні тим, що Москва може планувати напад на Харків – друге за величиною місто України. Вона мобілізує сотні тисяч військовослужбовців і обстрілює місто ракетами в рамках підготовки, пише видання.Тим часом армія РФ посилює обстріли у Запорізькій області, більша частина якої вже окупована. Під вогнем перебуває низка населених пунктів, серед яких – Оріхів, Гуляйполе, Роботине, Новопавлівка, Мала Токмачка та інші, повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров. За його словами, на окупованій території регіону армія РФ продовжує накопичувати свою техніку.
«У нас вже понад два роки відсутнє і водопостачання, і водовідведення, і електроенергія, і газопостачання. Ми отримуємо два рази на місяць гуманітарну допомогу і роздаємо її два рази на місяць людям. Воду також підвозимо. Працює декілька свердловин, генераторами підіймаємо воду. Є домовленість з нашими ДСНСниками, які згідно заявок і побажань людей завозять воду на домогосподарства. Також ми отримуємо бутельовану воду і роздаємо її людям», – повідомив посадовець.
«Зруйновна вся інфраструктура»
Вся інфраструктура в громаді або зруйнована, або пошкоджена, каже очільник адміністрації.«У нас 49 багатоквартирних будинків, які також пошкоджені всі. Є такі будинки, які просто без вікон, а є так, де по пів під'їзду немає. Ну а по приватному сектору відсотків 60-70 зруйновано точно. У нас при комунальному підприємстві створена будівельна бригада. Завдяки БО «Пролісок» ми отримуємо будівельний матеріал і ця будівельна бригада ремонтує швидко об'єкти критичної інфраструктури. А паралельно хлопці в самому місті, по селах згуртувалися, отримують заявку від людей, кому який будинок треба відремонтувати, отримують на них матеріал і ремонтують ці будинки», – розповідає він.
«На жаль, більшість людей, які залишилися в Гуляйполі, це люди більш пенсійного віку, які кажуть, що я тут народився, тому якщо доведеться померти, я тут і помру. У нас загинули вже 56 цивільних і близько 115 поранені», – додав він.
Херсонщина: «куди «прилетить» – лотерея»
Прифронтова територія лівобережної Херсонщини також перебуває під обстрілами. Російські військові використовують всю можливу зброю, розповідає перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.
«Понад 100 км нових фортифікацій»
Днями «Центр журналістських розслідувань» повідомляв, що російська армія покращує й збільшує мережу інженерно-фортифікаційних споруд на окупованій частині півдня України. За даними журналістів, лише за місяць окупанти збудували понад 100 км фортифікацій на чорноморському узбережжі Криму та Херсонщини.Також російські військові проводять ротації на окупованій частині регіону, продовжує розповідати Соболевський.
«Підрозділи вони (окупанти) міксують, іноді вони виводять цілими підрозділами, заїжджають інші. Це постійні процеси. Можу сказати, що в них морально таке дуже негативне відношення до Кринок. Тому що те, що люди передають зі спілкування з російськими військовими, що репутація така у цього напрямку, звідки не повертаються. Є різні російські підрозділи, які зараз на окупованій території розташовані. Є і високомотивовані, озброєні, з досвідом бойових дій, а є і гарматне м'ясо, яке використовували під час штурмів, їх ніхто не жаліє. І їхня бойова користь під сумнівом. Але їх багато», – розповів Соболевський.
- Українські військові змогли захопити плацдарм на лівому березі Дніпра в районі села Кринки восени 2023 року. Відтоді, попри складність постачання підрозділів у цьому селі та неможливість переправити через Дніпро важку техніку, бійці ЗСУ утримують ці позиції.
- Кринки – село в Олешківській громаді Херсонщини, розташоване на лівому березі Дніпра. До початку повномасштабної війни Росії проти України в селі проживало майже тисяча людей.
- На початку березня Сили оборони півдня повідомляли, що ЗСУ «продовжують розширювати плацдарм» на лівобережжі Дніпра. А керівниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк в коментарі «Новинам Приазовʼя» запевнила, що оборонні споруди на правому березі Дніпра облаштовані так, що у російської армії немає можливості навіть наблизитися до них
«Головна мета окупантів – розширитися»
Полковник запасу Збройних сил України, військовий аналітик Петро Черник розповів «Новинам Приазов’я», що Росія й надалі буде намагатися захопити якомога більше територій України. Ті населені пункти, які не зможуть окупувати, військові РФ будуть знищувати.
За його словами, вийти на кордони Донецької і Луганської областей – це теж непросте завдання для російської армії. Поки, на думку експерта, шансів реалізувати цей план в окупантів немає.
«Правда, вони оголосили про створення нових 14 дивізій, нових 16 механізованих бригад і дві загальновійськові армії. Чи це багато? Так, це дуже багато. Це сукупно до 300 тисяч людей плюс. Але тут є нюанс. Не забуваємо, що до 30 тисяч особову складу ми винищуємо на місяць, отже, три місяці умовно, це мінус 90 тисяч. То ж з тих 300 тис. цих 90 тис. треба замістити. Ми поки що – в зоні стратегічного завмирання. Без великої кількості якісної зброї не можна говорити про успіхи. Сам факт того, що ми тримаємо оборону з противником, котрий у кілька разів нас переважає, це вже успіх сам по собі», – зауважив Черник.
«Без стратегічної переваги»
Російські окупанти зараз не мають стратегічної переваги на жодному з напрямків, втім можуть наростити сили до кінця осені, вважає Черник.
Де найбільша небезпека?
Російський політолог та військовий експерт із Праги Юрій Федоров вважає, що наступ російської армії у Херсонській області є малоймовірним. Цей напрямок набагато складніший за запорізький. Наступ саме на Запоріжжя експерт вважає найбільшою небезпекою.
«Якщо говорити в напрямку Мелітополя, Токмака, Оріхова і далі, російські війська можуть спробувати вийти до міста Запоріжжя. Це, на мій погляд, більш або менш реальна небезпека, яка існує. Просто, тому що, там зосереджене дуже велике угруповання російських військ під назвою «Дніпро». Одна її частина знаходиться в Херсонській області й намагається контролювати берег Дніпра. Але друга частина знаходиться в Запорізькій області, як раз в районі Мелітополь – Токмак. Крім того, там є ще війська іншої сусідньої групи військ», – повідомив він.
За даними експерта, на запорізькому напрямку російське угрупування військ може сягнути 80-100 тисяч осіб.
«Порушення логістики завадить просуванню»
Просуванню російських військових на півдні може завадити порушення логістики, зазначив Федоров. Якщо в Донецькій та Харківській області російська армія спирається на дуже розгалужену, досить ефективну логістичну мережу, зокрема систему залізничних сполучень, то на захід від Волновахи щільність залізничної мережі різко падає, каже експерт.
Федоров нагадує, що друга лінія постачання йде через Керченський міст та через Джанкой-Мелітополь.
«І це одразу ставить питання, що якщо вдасться зруйнувати Керченський міст, про це розмови ходять, це завдання може бути вирішене», – додав він.
- Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 14 квітня повідомив, що ситуація на фронті, яка «завжди складна» під час гарячої війни, важчає цими днями – «особливо на донецьких напрямках».
- Вище російське військово керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня, заявив головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський.
Олександр Янковський, Олена Бадюк
