ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

18:39 22/11
Діти з Херсонщини вирушили на оздоровлення до Польщі      
17:49 22/11
Новим ректором Херсонської державної морської академії став Віктор Гусєв      
17:46 22/11
Рятувальники Херсонщини отримали важливу допомогу  
 
17:42 22/11
На будівництво свердловин на Херсонщині планують залучити 68 мільйонів    
документ
17:29 22/11
Халява по-російськи: окупанти так і не забезпечили лівобережжя Херсонщини обіцяними безплатними балонами з газом      
17:05 22/11
Георгія Журавка, колишнього гауляйтера Олешок на Херсонщині, засудили до 11 років тюрми з конфіскацією майна      
16:43 22/11
СБУ повідомила про підозру зраднику з Херсонщини, який здавав окупантам українських патріотів      
16:43 22/11
Захисник з Херсонщини Данило Звонарьов – Герой України. Посмертно…      
16:32 22/11
Виплатити зарплати бюджетникам окупанти обіцяють з чергових дотацій  
 
16:27 22/11
Рятувальники Херсонщини отримали сучасне обладнання для ліквідації небезпечних забрунень.      
15:25 22/11
Медики Херсонщини отримали три карети швидкої допомоги за підтримки міжнародних партнерів      
15:00 22/11
Військовослужбовиця Христина Панасюк написала пісню про Кринки на Херсонщині
 
14:44 22/11
Виготовляв продукти для окупантів – повідомлено про підозру «директору» аграрного господарства      
14:39 22/11
Феномен цивільного спротиву в Херсоні, або Як містяни чинили опір в окупації  
 
14:27 22/11
Поблизу Зеленівки ворог вдарив з дрона по 46-річному чоловіку      
14:23 22/11
Кафедру журналістики у фейковому херсонському виші очолила медіаекспертка з Росії Дарія Зубко      
14:20 22/11
Комунальні служби провели ремонтні роботи на електромережі      
14:04 22/11
Україна зіграє з Бельгією у поей-офф Ліги націй УЄФА      
13:48 22/11
Ворог знову атакує безпілотниками громадський транспорт у Херсоні      
13:28 22/11
На Херсонщині працює мобільний клас з мінної безпеки      
13:10 22/11
Ціна біткойна вперше наблизилася до $100 000      
12:50 22/11
Банки оновили курс валют на п’ятницю: скільки коштують долар та євро      
12:45 22/11
Як азартні ігри впливають на економіку України      
12:31 22/11
Ушпиталено 61-річного чоловіка з Антонівки      
12:24 22/11
На Курщині загинув військовий з Качкарівки Бериславського району      
12:12 22/11
З Антонівки до однієї з херсонських лікарень доправлено 31-річного чоловіка      
12:00 22/11
Жителі Херсонщини стали жертвами двох шахрайських схем та втратили понад 44000 гривень      
11:44 22/11
Оперативниками було закрито підпільне казино на Буковині      
11:42 22/11
Брала участь в організації та проведенні псевдореферендуму на Херсонщині – підозрюється місцева жителька      
11:26 22/11
До лікарні звернувся чоловік, який позавчора постраждав через удар російського дрона по Білозерці      
11:20 22/11
Росіяни обстріляли Корабельний район      
11:11 22/11
Одна людина загинула та двоє поранено – наслідки російських атак на Херсонщині  
 
10:56 22/11
На Херсонщині відкрили п’ять нових центрів телемедицини  
 
10:40 22/11
Окупанти закликають здавати усіх, хто вшановує памʼять жертв голодомору      
10:23 22/11
До бюджету Нововоронцовської громади надійшло майже 30 мільйонів гривень      
10:10 22/11
У 2025 році 88% українських компаній планують збільшити зарплати працівникам      
09:52 22/11
У Бериславі чоловік отримав поранення внаслідок атаки БПЛА      
09:42 22/11
Окупанти формують масовку із ТОТ України для пропагандистського свята перемоги      
09:26 22/11
Українські військові на півдні відбили п'ять штурмів російської армії на Придніпровському напрямку      
Все новости

Архив публикаций

«    Ноябрь 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
СПЕЦТЕМЫ


    Язык и гетто

    16 января вступили в силу очередные нормы закона "Об обеспечении функционирования украинского языка как государственного".

    Это означает новую дискуссию вокруг старых вопросов, обсуждаемых в Украине уже тридцать лет.

    Могут ли украинский, русский и суржик сосуществовать в одной стране? Насколько радикальным должен быть курс на украинизацию, и какими позитивными и негативными эффектами он чреват?

    Приобретет ли будущая Украина черты классического национального государства – моноязычного и монокультурного?..

    Пожалуй, стоит начать с того, что на протяжении 30 лет независимости язык не играл той политической роли, которой наделяет его неравнодушная интеллигенция.  

    Какие бы страсти ни бушевали в Украине, какие бы линии раскола ни делили нашу страну, языковая принадлежность никогда не была главной из них.

    Жесткой привязки языка к политической позиции не существовало. Носители украинского, русского и суржика присутствовали на обоих Майданах и в АТО.

    Носители разных языков вместе избирали Кравчука и Кучму, Порошенко и Зеленского.

    Носители разных языков оказывались среди электората ведущих парламентских сил: от "Нашей Украины" и "Батькивщины" до "Слуги народа".

    Тотальная сегрегация по языковому признаку не имела места даже тогда, когда политикум к ней стремился.

    Украиноязычные конформисты могли поддерживать правящую "Партию регионов", а русскоговорящие националисты умудрялись голосовать за "Свободу".

    Хотя мы не можем похвалиться культурно-языковой однородностью, наше политическое пространство было и остается общим.

    Естественных препятствий на пути  формирования одной политической нации не было и нет. И это отличает Украину от многих других стран со смешанным населением.

    Скажем, официально двуязычная Бельгия – образец государства, действительно разделенного языком. Государства, где внутренняя политика очень жестко привязана к этнолингвистическому фактору. По сути, единого политического поля там просто нет.  

    Франкофоны не голосуют за "Новый фламандский  альянс" и "Фламандский интерес". Фламандцы не голосуют за "Реформаторское движение" и "Гуманистический демократический центр".

    Франкофоны, обеспокоенные экологическими проблемами,  поддерживают "Эколо". Фламандцы, озабоченные тем же, поддерживают "Зеленых". У франкофонов есть своя Социалистическая партия, у фламандцев – своя: раскол состоялся еще в конце 1970-х.

    А политики, борющиеся как за фламандских, так и за франкоязычных избирателей, – для Бельгии редкое исключение.

    Казалось бы, сегрегированное бельгийское общество может служить антипримером двуязычия и аргументом в пользу форсированной украинизации.

    Но, по иронии судьбы, похожую картину являет и страна, которую наши национал-патриоты часто приводят в пример: Латвия.

    В сознании многих из нас законсервировалась ситуация начала 1990-х, когда норма о негражданах позволила фактически исключить русскоязычное население из латвийской политической жизни.

    Однако с тех пор прошло три десятилетия, а большинство бывших неграждан и их потомков уже давно являются полноправными гражданами Латвии.

    Они свободно владеют латышским, используют государственный язык в оговоренных законом случаях, но при этом – сюрприз – продолжают идентифицировать себя как русскоязычных.

    И, что важно, связывают с языковой принадлежностью свой политический выбор.

    По сути, страна разделена на два обособленных этнолингвистических  гетто. Уже десять лет на выборах в латвийский Сейм неизменно лидирует партия "Согласие", за которую латыши не голосуют.
     
    Эта политическая сила считается умеренной: более радикальные носители русского языка выбирают "Русский союз Латвии".

    В свою очередь у латышей есть собственный набор партий, за которые не голосуют русскоговорящие: от радикального "Национального объединения" до более умеренных вариантов – "Нового Единства", "Новой консервативной партии", "Союза зеленых и крестьян".

    А политики, пытающиеся привлечь и латышей, и русскоязычных, – для Латвии редкое исключение.

    Латвийский кейс опровергает популярную мысль о том, будто жесткая гуманитарная политика властей – это ключ к языковой и культурной однородности. Так бывало в прежние времена, но в XXI веке все иначе: информационная революция изменила правила игры.  

    Сферы, поддающиеся государственному контролю, – бюрократический аппарат, школа, телевидение, печатная продукция – уже не способны обеспечить полноценную культурно-языковую ассимиляцию.

    Можно перевести обучение на государственный язык, но самосознание подрастающего поколения куда больше зависит от интернета и соцсетей.

    Можно ввести квоты для радиостанций, но при этом в топ-10 на YouTube не оказывается ни одной песни на государственном языке.

    Можно ограничить производство русскоязычного контента в Украине, но это не помешает потреблять контент, производимый в РФ.

    Наш современник волен находиться в желаемом культурном пространстве независимо от страны проживания с ее законами – и подобное происходит впервые в истории.

    Новая информационная реальность фактически обнулила опыт национальных государств прошлого.

    Инструменты, которые в прошлом позволяли ассимилировать сограждан, не приносят прежнего эффекта. Правда, это не означает, что они не приносят никакого эффекта.

    Государство по-прежнему способно регламентировать использование языка в определенных сферах: но не принести этот язык в каждую семью.

    Государство способно сделать язык важнейшим политическим символом: но этот символ не станет общим.

    Действуя жестко и радикально, государство способно поставить языковую принадлежность во главу угла: но в результате население окажется в разных углах. 

    Итак, вопрос не в том, останется ли Украина неоднородной, и будут ли миллионы наших сограждан говорить по-русски и потреблять русскоязычный контент.

    Разумеется, будут. Причем будут в любом случае, какой бы гуманитарный курс ни проводился государством.

    Интрига в другом: изменится ли роль языка как политического маркера? И тут действительно возможны варианты.

    Либо в Украине сохранится прежняя модель, когда носители разных языков поддерживают одни и те же проекты, доминирующие в политической жизни страны.

    Либо же Украина приблизится к реалиям Бельгии и Латвии – когда общее политическое поле отсутствует, а граждане замыкаются в культурно-языковых гетто с соответствующим выбором партий и политиков.

    Гипотетическую Украину будущего, пошедшую по второму пути, вообразить нетрудно. С одной стороны – условная ОПЗЖ, подмявшая под себя русскоязычных.

    С другой – условная ЕС, намертво привязавшая патриотизм к украиноязычию. На обоих полюсах появляются и альтернативные силы, претендующие на больший радикализм или большую умеренность.

    Но между двумя полюсами – пустота, и одновременно работать с носителями разных языков и культур почти никто не пытается.

    Что характерно, такая политическая сегрегация вполне устроила бы и Виктора Медведчука, и Петра Порошенко, и их возможных преемников. Но согласятся ли с разделением страны на два гетто остальные 40 миллионов граждан?

    Михаил Дубинянский, УП




    Похожие публикации

    2 комментария

    Карл
    Престарелые мачо женятся на молодых, желая продлить свою молодость. Как показывает практика, они тем самым укорачивают свою старость.
    Ashima gupta
    Some Effective Ways to Prolong the Service Life of the Control Valve Solenoid Valve Functions The Importance of Water Pressure Reducing Valves Some Special Control Valves Design Considerations for Water Pressure Reducing Valve (PRV) Stations in Commercial Buildings



    0"/>

    ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

    18:39 22/11
    Діти з Херсонщини вирушили на оздоровлення до Польщі      
    17:49 22/11
    Новим ректором Херсонської державної морської академії став Віктор Гусєв      
    17:46 22/11
    Рятувальники Херсонщини отримали важливу допомогу  
     
    17:42 22/11
    На будівництво свердловин на Херсонщині планують залучити 68 мільйонів    
    документ
    17:29 22/11
    Халява по-російськи: окупанти так і не забезпечили лівобережжя Херсонщини обіцяними безплатними балонами з газом      
    17:05 22/11
    Георгія Журавка, колишнього гауляйтера Олешок на Херсонщині, засудили до 11 років тюрми з конфіскацією майна      
    16:43 22/11
    СБУ повідомила про підозру зраднику з Херсонщини, який здавав окупантам українських патріотів      
    16:43 22/11
    Захисник з Херсонщини Данило Звонарьов – Герой України. Посмертно…      
    16:32 22/11
    Виплатити зарплати бюджетникам окупанти обіцяють з чергових дотацій  
     
    16:27 22/11
    Рятувальники Херсонщини отримали сучасне обладнання для ліквідації небезпечних забрунень.      
    15:25 22/11
    Медики Херсонщини отримали три карети швидкої допомоги за підтримки міжнародних партнерів      
    15:00 22/11
    Військовослужбовиця Христина Панасюк написала пісню про Кринки на Херсонщині
     
    14:44 22/11
    Виготовляв продукти для окупантів – повідомлено про підозру «директору» аграрного господарства      

    14:39 22/11
    Феномен цивільного спротиву в Херсоні, або Як містяни чинили опір в окупації  
     
    14:27 22/11
    Поблизу Зеленівки ворог вдарив з дрона по 46-річному чоловіку      
    14:23 22/11
    Кафедру журналістики у фейковому херсонському виші очолила медіаекспертка з Росії Дарія Зубко      
    14:20 22/11
    Комунальні служби провели ремонтні роботи на електромережі      
    14:04 22/11
    Україна зіграє з Бельгією у поей-офф Ліги націй УЄФА      
    13:48 22/11
    Ворог знову атакує безпілотниками громадський транспорт у Херсоні      
    13:28 22/11
    На Херсонщині працює мобільний клас з мінної безпеки      
    13:10 22/11
    Ціна біткойна вперше наблизилася до $100 000      
    12:50 22/11
    Банки оновили курс валют на п’ятницю: скільки коштують долар та євро      
    12:45 22/11
    Як азартні ігри впливають на економіку України      
    12:31 22/11
    Ушпиталено 61-річного чоловіка з Антонівки      
    12:24 22/11
    На Курщині загинув військовий з Качкарівки Бериславського району      
    12:12 22/11
    З Антонівки до однієї з херсонських лікарень доправлено 31-річного чоловіка      

    12:00 22/11
    Жителі Херсонщини стали жертвами двох шахрайських схем та втратили понад 44000 гривень      
    11:44 22/11
    Оперативниками було закрито підпільне казино на Буковині      
    11:42 22/11
    Брала участь в організації та проведенні псевдореферендуму на Херсонщині – підозрюється місцева жителька      
    11:26 22/11
    До лікарні звернувся чоловік, який позавчора постраждав через удар російського дрона по Білозерці      
    11:20 22/11
    Росіяни обстріляли Корабельний район      
    11:11 22/11
    Одна людина загинула та двоє поранено – наслідки російських атак на Херсонщині  
     
    10:56 22/11
    На Херсонщині відкрили п’ять нових центрів телемедицини  
     
    10:40 22/11
    Окупанти закликають здавати усіх, хто вшановує памʼять жертв голодомору      
    10:23 22/11
    До бюджету Нововоронцовської громади надійшло майже 30 мільйонів гривень      
    10:10 22/11
    У 2025 році 88% українських компаній планують збільшити зарплати працівникам      
    09:52 22/11
    У Бериславі чоловік отримав поранення внаслідок атаки БПЛА      
    09:42 22/11
    Окупанти формують масовку із ТОТ України для пропагандистського свята перемоги      
    09:26 22/11
    Українські військові на півдні відбили п'ять штурмів російської армії на Придніпровському напрямку      
    Все новости

    Наверх