Цікаво, як таке взагалі могло трапитися, що неправдивий документ видав науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя при МОЗ України, який назвав відходи від очищення днищ кораблів, які прибули до Херсона з Чорногорії, безпечними?!
У довідці від 2 листопада 2019 року йдеться, що пісок нібито можна використовувати як дрібний заповнювач для малопотужних бетонних конструкцій при облаштуванні паркувальних зон для автомобілів, як гідроізоляційний шар на полігонах побутових відходів.
Із легкої руки фальсифікаторів уже в 2020 році в Україні можуть з’явитися нові токсичні точки на карті, про існування яких знатимуть винятково дві-три людини, які поділили між собою мільйони та право на відсутність совісті...
Хижий бізнес по-нашому
Скандальний вантаж iз Європи прибув до Херсонського морського торговельного порту ще на початку грудня 2019 року та ще й досі лежить насипом біля Дніпра.
Відомо, що санація землі верфі Bijela — одне з пріоритетних завдань очищення п’яти екологічно чорних точок на карті Чорногорії, для вирішення якого Світовий банк виділив 50 мільйонів євро.
Очистити одну з ділянок узялася французька фірма Valgo. Планувалося, що вона вивезе токсичні відходи зі звалища у населеному пункті Бієла до Бока-Котороської затоки та там переробить 110 тисяч тонн забрудненого піску від піскоструменевої обробки суден.
За це французька компанія планувала отримати 19 мільйонів євро. Як повідомляло Radio Jadran, наприкінці жовтня минулого року з території верфі Біела в Адріатичне море повинен був вийти перший корабель із забрудненим піском, який мав прямувати в Севілью.
Збиралися вивезти 64 тисячі тонн забрудненого піску. Частину токсичних відходів, що залишилися після очищування днищ кopаблів, спочатку мали вивезти до Іспанії, та з якихось загадкових причин маршрут швидко скоригували — й небезпечні відходи потрапили до українського Хеpсoна.
Що ж, гроші — привабливі, а жадібних чиновників в Україні — хоч греблю гати, тим більше, що нагріти руки на «імпорті» збираються двічі: спочатку отримати мільйони гривень за прийом токсичного піску, а потім — під шумок перепродати його будівельникам. Співзасновниця ТОВ «ТД Ітака» Олена Ротова заявила, що (цитуємо), «згідно з експертною документацією, цей пісок може застосовуватися у будівництві. Якщо цей пісок абсолютно безпечний, його готові купити будівельні фірми», — кінець цитати.
Адже ніхто не стане перевіряти, чим штукатурять стіни в приміщеннях — усе надійно приховає яскрава фарба або красиві шпалери.
А якщо пізніше у мешканців виникнуть проблеми зі здоров’ям, то штучних причин можна буде знайти безліч. Адже саме південна Херсонська область чомусь стала всеукраїнським лідером з онкологічних захворювань.
Навіщо чорний пісок там, де й білий не знають куди діти?
Цілком зрозуміло, що замість пеpеpoбки хтось дуже хoче зіграти на жадібності «феодалів» у провінції та використати Укpаїну як звалище.
Адже про величезні піщані пустелі під Херсоном добре відомо в усьому світі.
Саме на півдні України розташована славнозвісна Олешківська пустеля, яка за своїми розмірами може позмагатися хіба що з африканськими просторами.
Не дарма ще в 60-х роках минулого століття саме у Херсонській області створили перші у світі рукотворні ліси, основне завдання яких якраз і полягало у тому, щоб стримувати бархани абсолютно чистого піску.
То скажіть, будь ласка, навіщо ж їхати зі своїм самоваром туди, де цього добра й так задосить? Тим більше не страшного чорного виду, а цілком прийнятного білого кольору. А якщо згадати ще й про неосяжні піщані пляжі на Херсонщині, у курортній зоні біля Чорного моря, то зовсім стає лячно...
Першим правду людям відкрив глава державної митнoї служби України Максим Нефьодoв, розмістивши у соціальній мережі фотографії цього моторошного чорного піску, яким збиралися завалити Херсонську область.
Пісoк у пopту Хеpсoна він назвав кoнтpабандoю: «Мова йде про корабель, який пpивіз пеpшу партію, а саме 3,6 тoнни піску з Бієли у Чоpнoгopії.
На початок 2020 року маємо вже 10 тонн піску. За ціною € 1,20 за тoнну (справжній пісoк десь у 100 pазів більше коштує). Нічогo не дивує? Тоді пoдивіться, як виглядає той «пісoк» — це відходи піскoстpуменевoї oбpобки днищ кopаблів із сумнозвісної веpфі, що закривається. А якщо казати простіше — небезпечні відходи...»
Місячні пейзажі південної області
Депутат міської ради Віталій Богданов озвучив цифру, що зазначена в контракті, який сфабрикували на підставі липових документів: «За сміття з Чорногорії приватна фірма «Ітака» — отримає 1 мільйон гривень лише за одним грудневим контрактом, а скільки заробить київська фірма-«прокладка» «Арка», поки ще невідомо, кажуть, «комерційна таємниця». Але вже сьогодні стали надходити перші дані перевірки скандального вантажу з Чорногорії незалежними експертами.
Перевищення норм у сотні разів уже по декількох позиціях: цинк у 11,2 раза більше норми, мідь — у 146,7 раза, свинець — у 3,8 раза й так далі»... Але й без того ще з самого початку було ясно, що пісок — токсичний, бо фактично його небезпечність підтверджена лабораторіями ЄС, інакше там би не виділили на його утилізацію цілком серйозні 50 мільйонів євро.
До цього залишається додати лише те, що якщо у Чорногорії токсична суміш зберігалася у герметично закритих пластикових контейнерах, то вже в Херсоні її просто висипали навалом біля портового сховища мінеральних добрив.
Нікого не налякав той факт, що звідси лише кілька сотень метрів до Центральної набережної Дніпра, де кожного дня гуляють та дихають «свіжим повітрям» сотні мешканців Херсона.
Найстрашніше, що поки триває слідство, чорний токсичний пісок... потихеньку вивозять на вантажівках із території Херсонського морського порту. У соціальних мережах оприлюднили фотографії, на яких добре видно, як його вантажать та вивозять у невідомому напрямку.
Тобто ще один Чорнобиль в Україні — гарантований. А разом із цим — жорстока рулетка, кому він потрапить як «безпечний» будматеріал до стін рідного будинку або квартири.
Я — не я, і підпис — не мій!
Гучний скандал сколихнув не лише південний Херсон, а й усю Україну після того, як мер Херсона Володимир Миколаєнко заявив, що вперше у житті бачить гарантійний лист, під яким стоїть... його підпис! Мовляв, то є фальшивка та підробка.
«Лист, який оприлюднили херсонські журналісти та депутати міськради — сфальсифікований. Друк, мій підпис, вхідні/вихідні номери — все це підроблено. Люди, які це зробили, повинні понести відповідальність», — обурився міський голова.
Після цього небезпечний вантаж заарештував Херсонський міський суд, а слідчі СУ ГУНП у Херсонській області розслідують цю заплутану справу, намагаючись зрозуміти, хто та навіщо ініціював поставки до Херсона піску, що використовувався для піскоструменевої обробки днищ суден на одній із судноверфей міста Бієла у Чорногорії.
Депутати міськради підписали колективне звернення до президента України Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Олексія Гончарука, керівника МВС Арсена Авакова та голови СБУ Івана Баканова.
Вони вимагають керівництво держави втрутитися у ситуацію з чорногорським сміттям, яке завезли до Херсона, бо це становить загрозу для екології усього південного регіону України. До цього депутати міської ради надіслали аналогічні звернення до Генеральної прокуратури України, Міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища України, Міністерства інфраструктури України з проханням узяти на контроль справу про вантаж, завезений у Херсон із Чорногорії.
Херсон — не місце для відходів
Південне місто біля самого Чорного моря встигло здобути всеукраїнську славу завдяки своїм корупційним скандалам, «відкатам» та іншим бізнес-схемам місцевих чиновників.
Тепер гроші за токсичний пісок із Чорногорії хоче отримати купка місцевих «фараонів». І їм байдуже, що це несе загрозу для життя регіону, який донедавна вважали екологічно чистим.
— Це старі схеми: при міністрі Шуфричі мали аналогічну ситуацію з небезпечними відходами з Угорщини, — висловила свою думку щодо подій у Херсоні фахівець з екологічного права Олена Кравченко. — Хоча тоді небезпечні відходи все ж потрапили до Львова...
— Свавілля у Херсоні — це привід ще раз подумати про те, який проєкт Закону про землю розглядають народні депутати України, — вважає мешканка Києва Катерина Швед. — Анархія призведе до того, що скоро вся Європа свої відходи буде звозити та ховати на території України...
Екологічний скандал уже маємо. Що далі?
Нахабна спроба жадібних ділків засипати колись екологічно чистий Херсон чорним токсичним піском викликала обурення навіть у миролюбних жителів південного міста.
Масові мітинги в обласному центрі почалися ще напередодні Новорічних свят. Люди щодня виходили з плакатами «Очистимо місто від сміття та гидоти».
Обурення українців можна зрозуміти, адже ще у 70-х роках минулого століття Національний інститут охорони праці США ініціював заборону на використання піску та його похідних iз масовою часткою вільного діоксиду кремнію понад 1%, для очищення металів із застосуванням піскоструменевих технологій.
Відходи після піскоструменевої обробки металів — це пісок, забруднений різними домішками важких металів. У його складі — небезпечні забруднюючі елементи, що відокремилися при обробці матеріалу, продукти окислення та іржавіння металу, сажа, шлаки, нафтопродукти тощо. Окалина та шлак — це похідні високотемпературних окислювальних процесів металу, є оксидами заліза FeO та Fe2O3.
Обіцянка від спікера
МЗС України звернеться до уряду Чорногорії з ініціативою повернути завезений у Херсон токсичний «пісок».
Про це під час робочого візиту в Херсон 22 січня 2020 року заявив спікер Верховної Ради України Дмитро Разумков, який наголосив, що, згідно з Базельською конвенцією, вантаж, який завезли з порушенням законодавства, повинна вивезти власним коштом країна-відправник.
— Я звернуся до депутатів, щоб вони взяли ситуацію під контроль, та до фахівців Комітету з питань правоохоронної діяльності, — пообіцяв Дмитро Разумков. — Ми докладемо максимальних зусиль для того, щоб винні понесли покарання відповідно до чинного законодавства України. Тут ніхто нікого покривати не буде. Готовий підключити до процесу відповідні комітети Верховної Ради України. А після повернення до Києва я ще звернуся до Комітету з питань правоохоронної діяльності, щоб там також узяли на контроль це питання.
Ірина КИРПА, Україна молода