Директор навчально-виховного комплексу «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради Артем Кияновський побував у навчальних закладах Естонії і втілює у закладі європейські підходи до навчання.
Артем Кияновський взяв участь у проекті «Підтримка діяльності українських шкіл та Міністерства освіти і науки України у галузі багатомовної освіти», який, зокрема, передбачав відвідання навчальних закладів, розташованих в естонському місті Таллінн.
– Я довго обмірковував усе, що побачив під час цієї мандрівки, і зрозумів, що певний досвід варто було б вивчити глибше. Тож цього літа я завітав до Естонії вдруге, – розповідає Артем Олександрович. – Чому приділив вивченню таку увагу? За результатами програми з оцінювання освітніх досягнень учнів PISA, естонська шкільна система є найякіснішою в Європі і однією з найкращих в світі. Естонці дуже цінують освіту, вони намагаються зробити якнайбільше для того, щоб їхні діти отримали саме якісну освіту. Тому хоча в міжнародних олімпіадах вони і не демонструють вражаючих успіхів, якість шкільної освіти є високою в усіх закладах. До речі, не зважаючи на велику кількість ігрових підходів, школи Естонії взяли курс на інтелектуалізацію освіти.
Нам показали роботу кількох закладів, зокрема роботу кращої, зразкової школи, і закладу, розташованого у передмісті, тож ми могли оцінити і матеріально-технічне забезпечення, і підходи до навчання.
– Які підходи й методи Ви побачили в естонських закладах й упроваджуєте у Вашому?
– Я привіз і вже використовую в своїй школі методику наскрізних тем. За успішним прикладом естонської гімназії Tallinna Pae G?mnaasium ми вибрали кілька конкретних тем і вже використовуємо такий підхід.
Наскрізні теми
Усі вчителі планують викладати одну й ту саму тему від двох-трьох тижнів до місяця. Наприклад, тема «Річка» викладається на уроках української і російської літератури, відповідні лексеми вивчаються на уроках англійської, на уроках хімії говорять про формулу води, чистоту рідини, на уроках біології – про мікроорганізми, які можуть жити в річковій воді, ми плануємо відповідні екскурсії чи навіть походи. Такий підхід є цікавим і для дітей, і для вчителів, а навчання перестає бути нудним.
Мовне занурення
Дуже цікавим є метод мовного занурення, який вважається одним із найефективніших способів багатомовного навчання – за його впровадження як мінімум п’ятдесят відсотків навчання проводиться мовою, яку хочуть вивчити. В Естонії цей підхід методично підтримує центр компетенцій у сфері освіти Innove – партнер проекту, в рамках якого відбувся візит.
Естонія – країна європейська, це підтверджує повага, з якою ставляться до кожної особистості, кожного громадянина. Третина естонських шкіл – заклади із російською мовою навчання. Вони і використовують метод мовного занурення – частина предметів починається викладатися естонською з п’ятого класу. І з кожним класом кількість предметів, які вивчаються естонською, збільшується. Є практика, коли фізика та математика викладаються російською, а майже всі предмети гуманітарного циклу – естонською. Така модель є дуже дієвою, вважається, що аби не затримувати розвиток дітей у точних науках, вони мають викладатися мовою, на якій дитина думає. У Школі гуманітарної праці ми вже впроваджуємо мовне занурення, і низку гуманітарних дисциплін викладаємо українською починаючи із п’ятого класу.
Цікава профорієнтація
Ще один цікавий підхід, який ми теж перейняли у школи Tallinna Pae G?mnaasium, це впровадження Дня студента. Учні обирають заклад вищої освіти й один день проводять так, як його проводить студент цього закладу – приходять на лекції та семінарські заняття, відвідують бібліотеки тощо. Продовженням цього підходу є День професії, під час якого діти, які вже побували «студентами», відвідують одну із установ, в якій випускники вишу працюють за спеціальністю. Так дитині вже не треба буде «вгадувати», чи підійде їй певна спеціальність та робота, – вона бачить все це на власні очі, спілкується зі студентами та молодими працівниками, і може зробити власні висновки.
– Чим подібна освіта в Україні та Естонії?
– В Естонії надзвичайно багато уваги приділяють додатковим заняттям й інклюзивності. Вони, як і ми, стикаються з проблемою нестачі професійних, кваліфікованих учителів – таких людей не так багато, як хотілося б. Тому директор школи може взяти на роботу й людину без педагогічної освіти.
Надзвичайно велику увагу в Естонії приділяють психологічному супроводу навчання, супроводу інклюзії. До речі, у нас у школі працюють логопед, дефектолог, два психологи, ми також залучаємо консультантів. Робота цих працівників є щоденною і дуже важливою, зокрема – у роботі з дітьми з інклюзією (в нашому закладі навчаються діти з розладами слуху і розладом аутичного спектру). Я переконаний, що саме активна робота таких фахівців дає змогу забезпечити саме якісну інклюзивну освіту. Із подивом виявив, що формат роботи, який є в нашому закладі, майже не відрізняється від естонської практики. Щоправда, в нас це вдалося зробити завдяки додатковому залученню спонсорських коштів, а в Естонії таку роботу фінансує держава.
– А в чому полягають відмінності?
– Керівники шкіл там мають більше свободи, зокрема – фінансової, вони можуть витрачати кошти на особливі посібники, різноманітне підвищення кваліфікації педагогічних працівників, і навіть на екскурсії для дітей. До речі, шлях, який «проходить» рукопис хорошого, нового автора від ідеї до видання книги, є дуже коротким. А мандрівки до музеїв там відбуваються часто – вважається, що саме такий формат ознайомлення із мистецтвом для дітей є дуже дієвим.
Узагалі, нам треба змінити ставлення до директора закладу середньої освіти. Директор не повинен перетворюватися на «завгоспа», а завдяки своєму інтелекту і баченню майбутнього закладу він має змінювати його на краще. Можливо, цьому б процесу сприяло створення асоціацій директорів авторських шкіл. Адже інновації можуть продукувати не тільки наукові педагогічні установи, а й самі заклади. І цей досвід, який вже є апробованим, який працює, можна розповсюджувати. Можливо – апробувати і зрозуміти, що щось добре працюватиме в інших закладах, а щось – ні. І директор, і вчитель повинен отримати більше свободи – це дасть поштовх до творчості, до змін на краще.
