«Де гарантія того, що не буде скоєно теракт на газових свердловинах? Чи де гарантія, що до тих газових стволів не підійдуть ворожі кораблі і не вчинять якусь провокацію? Немає гарантії жодної!»
Днями президент Росії Володимир Путін доручив ватажку кримських сепаратистів Сергію Аксьонову поставити газ з окупованого Криму до (увага!) українського міста Генічеськ у Херсонській області. Про це повідомили практично всі російські центральні телеканали та друковані ЗМІ. Мовляв, на прохання міського голови Генічеська Олександра Тулупова, який звернувся до Аксьонова, Росія взялася допомогати Україні. Своє «прохання» пан Тулупов спростував, але резонансний фейк уже встигла підхопити плеяда пропагандистських медіа.
Історія ця почалась ще минулого року, коли справді тепла в будинках людей на півдні Херсонщини бракувало. Російські пропагандисти лише вичікували похолодання, аби продовжити тему. Ще 22 липня в інтерв’юросійському мережевому виданню «Національна служба новин» (НСН)представник Союзу нафтогазопромисловців Росії Рустам Танкаєв висловив підозру, що «газ з півострова таємно перетікає на материкову Україну», оскільки в Україні, мовляв, є нестача газу. Таким чином формувалася думка, що Україна знову «тырит газ» і, вочевидь, робитиме це ще більше з настанням холодів. Коли ж настали холоди, кримський намісник Путіна Аксьонов відрапортував, що окупований Крим нібито вже перекачав до Генічеська 3,5-4 тисячі кубометрів газу. Перекачування відбувалося кілька днів, за що окупаційна влада нарахувала Україні борг у 18 мільйонів рублів, вочевидь, порахувавши минулорічні постачання.
В Україні дуже гостро сприйняли заяви Росії про «братську допомогу». Глава Генічеської райдержадміністрації Олександр Воробйов одразу після повідомлень російських ЗМІ поїхав до свердловини на Арабатську стрілку, яка контролюється Україною, і записав відеозвернення до президента Путіна. У ньому чиновник спростував інформацію про «допомогу» з боку окупантів, наголосивши, що Україна має достатньо свого газу і нічого у захопників Криму не просила.
Отже, що дає підстави росіянам стверджувати, що це саме вони врятували жителів Генічеська? Справа в тому, що в районі Арабатської стрілки є свердловини Стрілецького родовища, які дозволяють видобувати близько 70 тис. кубометрів газу на добу. Потреби ж Генічеського району в теплу пору року становлять близько 35 тисяч кубометрів на добу. Решту за мирних часів і теплої погоди відправляли до Глібовського газосховища, яке розташовується на території окупованого Криму. В разі потреби і нестачі видобувного газу за морозної погоди цей газ повертався до Генічеська. Та нині Росія зі свого боку вентиль перекрила і Україна змушена просто спалювати зайвий газ, його обсяг становить близько 11 млн куб. м на рік.
В інтерв’ю «Главкому» глава Генічеської райдержадміністрації Олександр Воробйов відверто сказав, що центральна влада не дуже дослухається до проблем Генічеська, який «є форпостом України», визнав, що на півдні держави розквітає російська пропаганда, та попередив про небезпеку терактів біля газового родовища на крайньому півдні материкової України.
Чи отримує Генічеськ газ із Криму?
Ні, не отримуємо ми зараз ніякого газу. 15 листопада я був біля цієї труби, показував цю «задвижку», гідропневмоапарат – дуже потужну систему, яка є закритою. Це вони (окупаційна адміністрація Криму, – «Главком») закрили кран зі свого боку. Кран і труба з їхнього боку йдуть до Глібовського газосховища, яке нині не контролює Україна. Це сховище ми активно використовували, бо у нас був залишок газу.
Сьогодні (16 листопада) у нас трохи похолодало, використовуємо 38–40 тис. кубів газу на добу. Щоранку ми знімаємо показники з лічильників. Наприклад, 15 листопада було 35 тис. кубів, 14-го – 28 тис. кубів. А українські свердловини з шельфу Азовського моря нам дають до 70 тисяч кубів на добу. Через це у нас є залишок. Замість того, щоб його у сховище відправляти, ми його спалюємо. Змушені.
Чи погодитеся на прийом газу з Криму у разі дійсно сильних морозів, аби не повторилася минулорічна ситуація, коли у квартирах містян було холодно?
Визнаєте те, що Україна у стані війни? Я як чесна людина це визнаю. Я не бачив прикладу під час Другої світової війни, щоб, коли німці щось розбомбили, місцеві жителі зверталися до влади агресора з тим, що у нас, мовляв, немає води чи енергопостачання. Ми повинні об’єднатися навколо цієї проблеми, біди. Я і звернувся до Путіна, записавши відео. Сказав йому, що якщо ви такий «благодєятєль», то не зачиняйте той кран зі свого боку. Якщо нам бракуватиме, ми візьмемо його, але візьмемо свій, український, газ. Про те, що це наш газ, свідчить і карта газотранспортної системи Росії, на якій немає цього газу.
У Росії кажуть про те, щоб ви платили за свій же газ. Ви готові піти на вимоги РФ, аби таки забезпечити людей теплом?
Це абсурд. Ніяких грошей ми їм не дамо. Та у нас і немає грошей, яких вони хочуть. Бюджет району становить 4,6 млн гривень. Бюджет міста – 11 млн гривень. А Аксьонов хоче 18 мільйонів рублів за чотири дні, коли газ зі сховища до нас надійшов, а це всього 11-12 тисяч кубометрів палива на добу. Навіть 50 тисяч кубів немає! Той «гоблін» Аксьонов хоче добитися довіри до себе з боку Путіна, донести йому неправдиву інформацію, заробивши собі дивідендів на нашому горі… Сьогодні ж навіть Криму не вистачає газу. Ми перекрили для них водопостачання, електропостачання та газопостачання. Путін повинен знати, що Аксьонов йому бреше. А якщо він це знає, то покидьок у квадраті.
Щодня Україна змушена спалювати свій газ у повітря. Які збитки від цього маємо і коли це припиниться?
Що робитимемо наступного року? Нарешті нас почули у Києві, в Кабміні! Після двох років, упродовж яких я намагався достукатися, донести думку, що Генічеськ – це форпост, від Генічеська залежить цілісність усієї України, розумієте?! Я тут тримаю все, що можна, для того, аби люди почувалися спокійно. Щодо того, скільки спалюється в повітря – це 11 мільйонів кубічних метрів на рік. Знаєте, ми вже у себе збирали всіх «газових» фахівців різного рівня з Києва, з Полтави, з Херсонського облгазу, з Харкова. Всі разом шукали варіанти, як вийти із ситуації, вирішити проблему. Пропозицій було багато, але жодна не підійшла. Наприклад, були міркування звести на Арабатській стрілці газосховище. Але технічно неможливо це зробити, аби було дотримано всіх вимог безпеки. Плюс, врахуйте, це стратегічна зона. Окрім того, всюди навколо живуть люди – у Щасливцевому, Стрілковому. Тому ця ідея відпала. Попри це наші ідеї, які таки були, в уряді почули.
Що саме почули?
Декілька днів тому Гройсман був на Херсонщині. На нараді він привселюдно пообіцяв та запевнив нас, що у найближчий термін відбудеться зустріч у Кабміні, на якій буде прийнято рішення щодо проекту (приєднання району до газопровідної системи материкової України. – «Главком»). І я, каже, щойно його схвалять у Кабміні, одразу підпишу документ. Якщо так і станеться – це буде дуже великим проривом. Це дозволить газифікувати чотири райони та частину Генічеського, яка до цього часу не була газифікованою.
Скільки потрібно часу, аби приєднати генічеську трубу до системи?
Чотири роки. Зараз ми оновлюємо той проект, який колись уже був у Радянському Союзі. 118 млн гривень потрібно на його оновлення. Нині він лежить у НКРЕ. Ми зі свого боку робимо все можливе, аби цей проект ухвалили і почалася робота. Разом з головою облдержадміністрації і з головою обласної ради найближчими днями їхатимемо на зустріч до Гройсмана. Він каже, що ми приїдемо востаннє, бо на цій нараді буде ухвалено рішення про той проект щодо приєднання району до газотранспортної мережі. За попередніми підрахунками, реалізація проекту обійдеться у 1,1–1,3 мільярда гривень. Стрілкове, Щасливцеве і безпосередньо Генічеськ у нас забезпечені газом. Згодом буде забезпечено Великий Рогачів, Іванівський район, напрямок Енергодара, де трубу дотягнемо до центральної газотранспортної системи України.
Так званий керівник окупованого Криму Сергій Аксьонов казав, що це начебто міський голова Генічеська Олександр Тулупов звернувся до нього з проханням про постачання газу до Генічеського району. Спростування такого прохання з боку Тулупова пролунало вже після того, як інформацію, що «Генічеськ замерзає» розтиражували російські ЗМІ. Визнаєте, що інформаційну кампанію Україна у цьому газовому конфлікті програла?
Дійсно, думаю, що так і є. Інформаційно ми програємо. Я очолюю цю територію майже два роки. Тут зовсім немає інформаційної присутності України. Маю на увазі територію на межі адміністративного кордону з окупованим Кримом. Теоретично це прикордонна територія. Сьогодні у нас у районі почалося зведення 155-метрової передавальної вежі на КПВВ «Чонгар». З її допомогою ми зможемо надавати правдиву інформацію українцям по наших теле- і радіоканалах майже до Сімферополя і, безумовно, у Генічеську. Люди тут слухають російську пропаганду, постійно відбувається інформаційний тиск…
Чому ми інформаційно програли? Я два роки звертався до влади. Півтора року від Кабміну Яценюка вимагав звернути увагу на Генічеський район, бо це форпост. Потрібно починати будувати нову Україну з територій, віддалених від центру, і потім наближатися до Києва. От тільки тоді ми зможемо бути прикладом для тих людей, які наслухалися пропаганди, для тих, хто в Донецьку чи Луганську. Але цієї уваги не було. Я брав участь в десятках нарад у Києві, разом з чиновниками облдержадміністрації, у Міністерстві палива і енергетики, у «Нафтогазі України», НКРЕ, Адміністрації президента, яка нас підтримувала. Але у нас парламентсько-президентська республіка. Тут підтримують – там десь хтось гальмує…
16 листопада у нас відбулася обласна колегія на території Генічеського району, в якій взяло участь 75 людей з області. Це показник уваги до нашого району. Бо всі розуміють, що від цього району залежить спокій на Херсонщині.
Олександр Тулупов розповідав, що в місті справді здійснювався збір підписів до Сергія Аксьонова з проханням про постачання газу з Криму до Генічеська. Начебто цей процес зорганізував проросійський громадянин Едуард Коваленко. Що вам відомо про цю історію?
Якби я одразу знав, що це відбувається, я б уже по допомогу до СБУ не звертався б. Я б сам вчинив якісь дії проти того Коваленка. Той «шатун» Коваленко минулого року вже збирав людей на протест під військкоматом проти мобілізації, проти військової служби. Його схопили, заарештували, СБУ ним зайнялася, посадили за ґрати, де він просидів десь із місяць. Потім відпустили. Чому? Чому сьогодні його не затримали? Люди мені сказали, що якісь дивні особи збирають на ринку підписи щодо Аксьонова, газу… Якась маячня. Щойно я про це почув, то відправив туди Нацполіцію, Нацгвардію, СБУ, прикордонників. Але того громадянина Коваленка навіть не затримали. СБУ коментарів з приводу цього не надає. Чому? Я не знаю. Таких людей потрібно ставити до стіни і розстрілювати, просто в центрі міста. І більше такого не було б десятки років.
У ЗМІ гуляють фотографії розмальованих стін, з яких випливає, що жителі міста нібито дякують Аксьонову і Путіну за постачання газу. Наскільки поширеними в Генічеську є подібні настрої?
Я навіть звернення до Аксьонова не бачив… Які настрої? Я людина, котра брала участь у революціях, які відбулися в Україні. Я є військовою людиною з 14 років, від суворовського училища до старшого офіцера запасу дослужився. Нині роблю все можливе, щоб Україна як європейська держава відбулася. Я хочу зробити цю територію взірцем, аби ті покидьки, які зрадили Україну, які залишилися в Криму (йдеться про військових) і які тікають як підлі щури до того Криму, це побачили.
Цей Коваленко зібрав десь 10–20 осіб, а надав Аксьонову 700–800 підписів. Потім Азаров виступив і сказав, що у нас 70 тисяч людей залишилося без газу. У мене в районі такої кількості людей просто немає. Загалом споживачів газу 6 тисяч осіб: 4 тисячі в місті, 2 тисячі в районі.
Скільки свердловин у Стрілковому родовищі в робочому стані, чи задоволені ви видобутком і якістю постачання газу у район?
У нас є п’ять свердловин, всі вони працюють. Як я вже казав, максимум вони можуть надати до 70 тисяч кубометрів газу на добу.
Чи весь газ, який видобувається зі свердловин, іде на потреби вашого району з огляду на те, що власником свердловин є компанія «Пласт», яку пов’язують з опальним депутатом-утікачем Олександром Онищенком?
Так, Онищенко володіє всіма цими свердловинами. Його заступник чи гендиректор цієї фірми є жителем Криму. Та не зважайте на це. Фахівці, які також жителі Криму, працюють зараз на цій видобувній станції у нас тут. Я це питання контролюю, там нормальні люди, нормальні фахівці. Тому він (Онищенко) ніякої провокації не вчинить. Але залишається дуже велике питання: чому держава надала у приватну власність стратегічний об’єкт? На мою думку, ця станція є стратегічним об’єктом, який держава не мала права віддавати до приватних рук. Тобто від приватних підприємців залежить безпека цих об’єктів. Де гарантія того, що не буде скоєно якийсь теракт біля того крану, який є на моєму відео? Де гарантія, що до тих газових стволів не підійдуть ворожі кораблі і не вчинять якоїсь провокації? Немає гарантії жодної! Яка безпека? Безпека нульова. От у цьому проблема. Тому й прошу журналістів донести цю інформацію до центральної влади…
Чи не боїтеся, що після ваших гучних заяв і звернення до Путіна, після заяв про нульову безпеку об’єкта і справді відбудуться провокації?
Особисто я вже «відбоявся»...
Записати відеозвернення до Путіна було вашим особистим рішенням чи порадилися з Адміністрацією президента?
Я зробив це самостійно. Може, президент і не підтримує мене в цьому кроці. Але я підтримував кримську блокаду, стояв на її чолі. Я не знав тоді думки президента з цього приводу. Нащо мені телефонувати президентові, якщо я можу самостійно прийняти рішення? Якщо я в чомусь неправий і президент вважає, що я зробив щось не так, як потрібно, я готовий за це відповідати.
Михайло Глуховський, «Главком»