Новина про заборону виїзду «депутату від БПП» за кордон у зв'язку із заборгованістю за кредитом набула аномально широку розголосу завдяки героїчним зусиллям піарників російського Альфа-Банку. Аномально абсурдним та меркантильно-упередженим було й саме рішення Апеляційного суду міста Києва, завдяки якому з'явилася ця новина.
В цьому дописі я хочу розповісти про обставини моїх відносин з Альфа-Банком, які стали причиною всього цього галасу навколо мене.
З часів набуття Україною Незалежності її розвивали по-різному: одні різали устаткування підприємств на металобрухт, інші дерлися до влади, щоб заробляти на хабарах, хтось створював сучасні прибуткові підприємства, а в когось ці підприємства відбирали рейдерським способом.
В 2007 році я почав будівництво заводу по виробництву газобетону (будівельний матеріал) в своїй рідній Новій Каховці. ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» розпочато було на ось такому пустирі.
35 млн. доларів США інвестицій + 2 роки зусиль, і пустир перетворився на найпотужніший у Східній Європі завод по виробництву газобетону, де було працевлаштовано понад 300 людей, а річний товарообіг сягнув сотень мільйонів гривень. В окремі місяці ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" ставав найбільшим платником ПДВ в Херсонській області.
30 % кошторису проекту було профінансовано власними коштами підприємства, а 70 % було залучено через кредитні лінії від Альфа-Банку. Земля, нерухомість, що була у власності підприємства, майнові права по контрактах на поставку обладнання - все було передано в іпотеку Альфа-Банку як застава за кредитними лініями. Додатково кредит був забезпечений персональним фінансовим поручительством власника, тобто моїм.
Стислі терміни окупності та чимала прибутковість бізнесу одразу привернули увагу як інвестиційних фондів, так і потенційних рейдерів.
Фінансова криза 2008 року не дозволила нам закінчити трансакцію по входженню до складу капіталу проекту КУА Dragon Capital, але дозволила Альфа-Банку скористатися ситуацією та закласти підвалини для подальшого віджиму прибуткового бізнесу.
Російський банк припинив фінансування фінальної кредитної лінії, потрібної для запуску виробництва, та шантажем змусив нас погодитися на зміну базових домовленостей, в тому числі, на ставку по кредиту до 50 % річних в валюті та передачу корпоративних прав у тимчасовий контроль Альфа-Банку.
6 березня 2009 року підприємство було запущено. Станом на 2012 рік капіталізація бізнесу перевищила зобов'язання перед банком майже вдвічі.
Бізнес став ласим шматком для рейдерського захоплення. Для Альфа-Банку спокуса «кидка» стала непереборною, коли вони отримали пропозицію від нашого конкурента по ринку газобетону, який планував розширення бізнесу в південному напрямку.
Впевненості Альфа-Банку додала політична вимога АП Януковича щодо мене особисто у зв'язку з тим, що на виборах до Верховної Ради в 2012 році я дозволив собі створити потужну конкуренцію "погодженому" кандидату від Партії Регіонів по 184 округу. Банковій Януковича вдалося Підприємство є успішним, працює та приносить чималі прибутки Альфа-Банку.
Щодо шахрайських дій посадових осіб Альфа-Банку розпочато та розслідується декілька кримінальних проваджень. Розглядається не один десяток спорів в господарських судах.
За викладених вище обставин стягнення з мене заборгованості по кредиту підприємства, яким володіє Альфа-Банк, є черговим шахрайством з боку Альфа-Банку.
Розуміючи, що в офісах Альфа-Банку на Десятинній незабаром з'являться оперативні співробітники з підозрами та обшуками, російський менеджмент Альфа-Груп прийняв рішення про екстраординарні інвестиції в інформаційну війну проти мене із застосуванням неправосудних рішень суду та залученням фейсбук-бійців типу Лещенко та підконтрольних інформаційних ресурсів типу Української правди.
УП взагалі вдалася до відвертої брехні. Щоб привернути більшу увагу читачів до новини в тиждень е-декларування та максимально дискредитувати мене, УП спочатку написало, що мене не випускають з країни тому що я "не плачу податки", потім за "брехню в декларації ", послідовно змінюючи назву статті !
Після мого листа в УП з вимогою спростування за тим самим посиланням почала відкриватися новина з геть іншою назвою та її терміново прибрали з головної сторінки.
Зусилля Лещенко в FB традиційно були кинуті на захист інтересів російського бізнесу в Україні, що власне ми спостерігаємо не вперше.
Наразі, повертаючись до рішення суду, що обмежує мій виїзд за кордон, я вважаю його неправосудним. Рішення буде оскаржено, підстав для цього достатньо: починаючи з того, що мене навіть не було запрошено на судовий розгляд, та закінчуючи тим, що суд, не взявши до уваги факт щомісячної сплати зобов'язань, розглянув недостовірну інформацію щодо майнового стану боржника та необґрунтовано з порушення вимог ЦПК застосував захід примусу у виконавчому провадженні.
