На попередньому пленарному засіданні сесії депутати Херсонської міської ради ухвалили рішення «Про встановлення мораторію (заборони) на введення з 1 липня 2016 року в дію підвищених цін і тарифів для населення на житлово-комунальні послуги в місті Херсоні». Згідно з текстом документа, мораторій встановлюється до 1 січня 2017 року і нібито має заборонити стягувати з населення підвищені ціни на електричну енергію, природний газ, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з гарячого водопостачання і водовідведення. У пояснювальній записці автор рішення, депутат від «Батьківщини» Дмитро Ільченко, говорить про недопущення падіння рівня життя населення, зростання соціальної напруженості, можливе утворення значної заборгованості, якщо люди платитимуть за новими тарифами, та про… незаконність існування НКРЕКП.
Після ухвалення цього рішення представники «Батьківщини» провели прес-конференцію, в ході якої заявили, що не виключають судових позовів про відміну мораторію, але готові захищати людей у судах. На запитання кореспондента «Дня» про гарантії для херсонців і за якими тарифами їм треба платити, Дмитро Ільченко відповів, що мораторій насправді набирає чинності з 1 вересня. «Не буде підвищення тарифів на тепло і на воду. По електроенергії та газу ми будемо боротися іншими шляхами». А платити Ільченко пропонує за тарифами, встановленими на 31 серпня 2016 року. Крім того, Ільченко впевнений, що пеня за різницю в оплачених і реальних тарифах стягуватись не буде, адже на неї також поширюється мораторій.
Варто згадати, що Херсон — не перше місто, в якому місцева рада опротестувала рішення НКРЕКП про поетапне підвищення цін на житлово-комунальні послуги. До цього подібні рішення прийняли в Житомирі, Дніпрі та Києві, а у Львові депутати проголосували за ухвалу «Про неконституційність та несправедливість підняття величини тарифів на комунальні послуги для населення без підвищення розміру мінімальної заробітної плати та пенсії».
Разом з тим, низка юристів назвали таку самодіяльність місцевих рад незаконною. Згідно із ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», до компетенції місцевих рад входить «встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги…». Водночас ч. 1 ст. 14 цього закону пояснює, що залежно від порядку затвердження тарифів ці послуги поділяються на три групи. До першої належать ті, які затверджують центральні органи виконавчої влади, зокрема НКРЕКП. Друга група — затверджується органами місцевого самоврядування для надання на своїй території. Третя — послуги, які регламентує виключно договір сторін.
У ЗУ «Про здійснення самоврядування в Україні», на який, при ухваленні мораторію, посилаються місцеві ради, також визначено чіткий перелік послуг, на ціноутворення яких може впливати місцева рада. З таких послуг виключено: теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води.
«Ніяких правових наслідків такі мораторії не матимуть, оскільки українське законодавство не дає права містам визначати тарифи. Те, що депутати висловлюють свої думки з цього приводу, — це частина демократичного процесу, — коментує керівник освітніх проектів ГО Greencubator, член енергетичної групи Реанімаційного пакета реформ Андрій ЗІНЧЕНКО. — Зверніть увагу, що деякі міста зробили це у формі звернення до Президента і Кабміну із закликом вплинути на заморозку тарифів. Це більш розумний хід. А декларативні заборони підвищення тарифів на своїй території — це симуляційна дія, звичайний популізм. Це рішення політичне, місцеві ради хочуть показати, що вірні своїм виборцям».
Сьогодні важливо пояснити населенню, чому ростуть тарифи, і цим має займатися уряд, вважає експерт. «Передусім — уряд, бо це його політика. Так само має пояснювати НКРЕКП, тому що вона безпосередньо встановлює ціни ліцензіатам, — каже Андрій Зінченко. — Нещодавно уряд почав комунікацію в цьому плані. Створено сайт teplo.gov.ua, де роз’яснено багато кроків. Хоча цих пояснень — не досить, є питання про субсидії. Попри рішення місцевих рад, за старими тарифами нікому платити не вдасться. Інше питання полягає в бідності населення. Це може призвести до соціальних протестів, а з другого боку — до того, що українці почнуть економити. І цей процес уже почався. Тому держава мала б не просто підвищувати тарифи, а давати стимули для запровадження енергоефективних технологій».
