Територія Кам’янської
Січі прикрашена прапорами. Стоять намети, димлять костри, біля вхідних воріт -
варта. Розташовано виставки Херсонського
обласного краєзнавчого музею. Перед початком урочистостей на оглядовому полі
шикуються козаки різних кошів; воїни АТО, переможці молодіжної патріотичної гри
«Джура», військові, громадськість. Перед початком урочистостей – постріл з
гармати, звучить «Козацький марш», на фоні якого звучить текст Ведучого.Розпочинаючи святкування до слова запросили служителів церкви й вшанували пам'ять тих, хто стояв у витоків демократії і державності в Україні! Тих, хто в страшні хвилини розпачуне зрадив свого народу, свого краю, своєї свободи.
Козацькі могили – могили героїв. Справжнім героєм України є кошовий отаман Кость Гордієнко. Він у березні 1708 року очолив 8-ми тисячний загін запорожців, з яким приєднався до військгетьмана Івана Мазепи. За посередництва гетьмана, Гордієнко та Шведський король КарлХ11 уклали угоду про спільну боротьбу проти Московського царства. Після смерті Івана Мазепи, Кость Гордієнко підтримував новообраного гетьмана Пилипа Орлика, брав безпосередню участь у створенні Конституції війська запорізького. Не одноразово обирався кошовим отаманом.
Виступав проти повернення запорожців під владу московському уряду. До останнього подиху був справжнім патріотом своєї Батьківщини.
Запорізьке товариство, враховуючи особливі заслуги Гордієнка перед Україною, поховало багаторічного отамана урочисто й насипало над його домовиною високу могилу. На могилівстановлено великого кам’яного хреста з козацькою символікою та особистою лицарською геральдикою. На хресті зроблено напис: «Во імя Отца і Сина і Святого Духа. Здє опочіваєт раб Божій Константін Гордієвич отаман кошовий славного Війська Запорожського Низового, а куріня Платнирівського: преставився року1733, мая 5 числа».
Після звернення ансамбль бандуристок Херсонського музичного училища виконав пісню «Боже великий, єдиний».
Далі святкування продовжилося показовим виступом театру козацьких традицій з Хортиці й розпочалося жартівливе козацьке змагання на шаблях та списах.
Вшановуючи пам'ять українських Героїв, присутні долучилися до хвилини мовчання у супроводі пісні «Плине кача».
Продовжилося відзначення 20-ої річниці Конституції України виступом голови обласної державної адміністрації Андрія Гордєєва, який зазначив, що держава повинна дбати про своїх людей. Це – аксіома правової держави. І слова « Присягаю на вірність Україні…» як нікому відомі людині, що не боїться брати на себе відповідальність, що працює заради процвітання нашої землі.
Після цих слів очільник області урочисто вручив молодим громадянам України паспорти й Конституції України. Серед одержувачів були Король Олена Сергіївна,Настін Данило Володимирович, Овчар Микита Михайлович, Шпирко Катерина Миколаївна, Аркушенко Анастасія Сергіївна, Богнен Владислав Русланович, Кармазін Віталій Володимирович, Приходько Любов Олександрівна, Савченко Денис Сергійович, Старченко Юлія Володимирівна, Радченко Світлана Олексіївна, Зайцева Тетяна Романівна, Скакун Дмитро Вікторович, Мигай Іван Вікторович, Червінський Сергій Сергійович, Бугайчук Олеан Максимівна, Гусева Олена Євгенівна, Доценко Кирил Володимирович, Константинова Олександра,Надєєва Рената, Стадник Зоряна, Холодняк Валерія, Брудницький Дмитро Сергійович, Шаповалова Анастасія Вікторівна та Завалєй Світлана Миколаївна.
Далі до слова запросили голову обласної ради Андрія Путілова, який нагородив переможців дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри Українського козацтва «Джура» або, як її ще називають «Сокіл».
Після цього присутніх військовослужбовців з різних військових частин, які наразі дислокуються на території Херсонської області, нагородили подяками й вручили Державні прапори України.
Святкування продовжилося виступом фольклорно-етнографічного кінного театру «Запорозькі козаки» та Січових козаків історико-культурного заповідника «Хортиця».
Протягом проведення усіх урочистостей присутні долучилися до майстер-класів, переглянули та придбати собі на згадку українські сувеніри, почастувалися смачними козацькими стравами й мали змогу долучитися до екскурсії Кам`янською Січчю.
Ініціативу Херсонської обласної державної адміністрації та особисто Андрія Гордєєва щодо проведення урочистих заходів на честь 20-ої річниці Конституції України саме на території Кам’янської Січі підтримали науковці Національного заповідника «Хортиця», дослідники Херсонщини, історики, депутатський корпус Херсонської обласної ради на чолі з Андрієм Путіловим.
Особливої уваги слід приділити старанням активістів, патріотів Бериславського району, які відкривають для нас самих свою історію. Очолив цей громадський рух депутат обласної ради Ігор Йосипенко та його однодумці.
Історична довідка.
Конституція Пилипа Орлика "Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького” від 5 квітня 1710 р. – одна з найбільш відомих пам’яток української політичної та правової думки XVIII ст.
"Пакти” були розроблені та прийняті українською політичною еміграцією у місті Бендери як конституційний акт, що мав регламентувати принципи формування та функціонування влади та територіальний устрій Війська Запорозького – українського політичного формування на території центральної та південної частини басейну Дніпра.
В розробці Конституції крім Орлика брали участь його однодумці з числа тієї старшини, яка пішла з Мазепою: генеральний обозний Іван Ломиковський, генеральний бунчужний Федір Мирович, генеральний осавул Григорій Герцик, прилуцький полковник Дмитро Горленко та ін.
Допомагав у виробленні окремих положень Конституції кошовий отаман Кам’янської Січі Кость Гордієнко, який представляв інтереси козацтво, що на той час перебувало у Кам’янській Січі. Він, зокрема, ще при зустрічі зі шведським королем Карлом ХІІ виголосив блискучу промову латиною з подякою за обіцянку оборони Війська Запорозького проти спільного ворога — Російської держави.
М. Костомаров у дослідженні "Мазепинці” визначив "Пакти” як договір П. Орлика з козацтвом, виклад тогочасних політико-правових ідей старшини. Д. Яворницький вважав, що в "Пактах” відбито ідеали запорожців. М. Грушевський назвав їх конституційним актом, який заклав основи представницького правління в Гетьманщині”.
Автори документу у преамбулі наголошували, що Московська держава намагалася зруйнувати військові права та вольності…, а на "народ вільний козацький, якого вона ніколи не завойовувала, накласти невільне ярмо”.
У першому пункті зазначалося, що в Україні повинна панувати православна церква, яка має залежати не від московського патріархату, а від константинопольського.
В наступному пункті йшлося про кордони з Польщею і Росією. Далі – про відносини з кримським ханом. В окремому пункті Конституція обмежувала „гетьманське самодержавство”.
Особливе місце в Конституції займало запорозьке питання. В цьому був відчутний вплив кошового К. Гордієнка і козацтва Кам’янської Січі. В документі зазначалося, що всі російські фортеці на Запорожжі мають бути зруйновані. До Війська Запорозького відходили міста Трахтемирів, Келеберда і Переволочна з перевозами; віддавався весь Дніпро з притоками від Переволочної до Очакова.
Відчутним був вплив низового козацтва і на присутні у документах статті щодо обмеження прав гетьмана та функціонування Генеральної Ради. Серед повноважень, які "Пакти” надавали гетьманові, були такі: представлення Війська Запорізького у відносинах із протектором – шведським королем, відносини з константинопольським патріархом та Кримським ханством виконання рішень Генеральної ради та ін. Єдиним зафіксованим у документі обов’язком Січі щодо Війська Запорізького було вчасне надсилання на заклик гетьмана послів на сесію Генеральної ради. Отже, вперше правовим чином встановлювалися форми участі Коша в управлінні Військом Запорозьким.
"Пакти” були органічним продовженням розвитку українських політичної й правової практики, думки, культури.
