КОРОТКО ПРО ШАНСИ
За даними ЦВК, у Херсоні зареєстровано 20 кандидатів на посаду міського голови. Більшість із них — маловідомі городянам люди і «технічні» персони. Не обійшлося без технології однакових прізвищ, екзотичного Дарта Вейдера та кандидата-троля, чиїм завдання політичні боси бачать дискредитацію потенційного переможця. Найреальнішими кандидатами, про яких говорять місцеві експерти, є дві людини. Це чинний мер Володимир Миколаєнко та його попередник, екс-регіонал Володимир Сальдо. За даними опитування ХОО КВУ, проведеного з 15 по 29 вересня, херсонці називають саме цих людей як учасників другого туру виборів. Самовисуванця Миколаєнка підтримують 23,7% опитаних, а кандидата від «Нашого краю» — Сальдо — 16%. На третьому місці кандидат від «Батьківщини» Владислав Мангер (6,8%). Інші учасники перегонів не набирають більше 3,5% голосів. Разом з тим, 22,4% херсонців ще не визначилися, кому віддати свій голос 25 жовтня. А 12,1% відповіли, що не збираються брати участь у виборах.
В опитуванні КВУ взяли участь 456 людей. Добір респондентів здійснювався за статтю та віком. Метод збору інформації — анкетування за місцем проживання. Наведені дані можна вважати незаангажованими, адже кілька інших опитувань зроблено на замовлення конкретних кандидатів і, відповідно, вказують на їхнє лідерство.
ІСТОРІЯ «ЗЛИВУ»
Щоб зрозуміти суть протистояння кандидатів, варто зазирнути в недалеке минуле. У травні 2014 року на позачергових виборах міського голови Херсона переміг тодішній голова обласного осередку ВО «Батьківщина» Володимир Миколаєнко. Активний учасник Євромайдану, людина з незаплямованою репутацією, зрозумілою програмою і яскраво вираженою проукраїнською позицією, Миколаєнко обійшов найближчого конкурента на понад 30 тисяч голосів.
Утім, за півтора року перебування на посаді він не виправдав більшості сподівань. Здебільшого мера критикували за кадрову політику (примирення з екс-регіоналами і залишення їх на посадах), відсутність стратегічного бачення розвитку міста, рішучих змін і згуртованої професійної команди, яка готова обійняти відповідальні посади. Щоправда, зауважимо, що для підтримки своїх ініціатив Миколаєнку доводилось постійно домовлятися з міськрадою, яка дотепер складається з колишніх прихильників Януковича та комуністів.
Та навіть за таких умов у перемозі Миколаєнка 2015 року мало хто сумнівався. Однак за кілька місяців до виборів у херсонській «Батьківщини» стався гучний скандал. До партії приєднався колишній член Партії регіонів, екс-помічник нардепа Олексія Журавка (перебуває в розшуку СБУ за сепаратизм і сприяння тероризму), екс-начальник міської податкової служби часів Януковича і близький до Миколи Азарова Владислав Мангер. Проти нього виступило чимало партійців зі стажем. Ближче до виборів частина з них вийшла через це з «Батьківщини», а дехто змінив свою думку і почав підтримувати партійне керівництво, яке взялося відкрито «травити» Миколаєнка. Стало зрозуміло, що Мангер — не черговий член партії, який хоче пройти в міську чи обласну раду за рахунок рейтингової політсили, а новий кандидат від «Батьківщини» на посаду міського голови. Поставивши нереальні за часом і політичною кон’юнктурою умови (звільнення деяких начальників управлінь, зменшення нормативів витрат води, зменшення тарифів на проїзд у маршрутках), «Батьківщина» виключила Миколаєнка з партії за їхнє невиконання. Хоча до появи Мангера партія не вимагала у «свого» мера рішучих дій щодо люстрації й не боролася за зменшення тарифів, а навпаки, підтримувала відповідні рішення на сесіях. Появу Мангера в «Батьківщині» та «злив» Миколаєнка вважають узгодженим особисто із Юлією Тимошенко процесом. На яких умовах керівництво партії ризикнуло залишитися без свого міського голови у не найвигіднішому в електоральному плані Херсоні, можна лише здогадуватись.
Миколаєнко та його найближчі прихильники були вимушені шукати нового політичного притулку. Було вирішено створити однойменний блок, але його неправильно зареєстрували й зняли з виборів. Називалися варіанти висування від БПП і «Самопомічі», але в підсумку Миколаєнко вирішив піти самовисуванцем. А його прихильники стали кандидатами до міськради від різних партій: «УКРОПу», БПП, Радикальної партії. Невелика команда мера стала заручником відсутності достатніх лідерських якостей Миколаєнка і свого капіталу для передвиборчої кампанії, який раніше значною мірою забезпечував його партнер, а згодом перший заступник Ігор Пастух. Не ставши більш-менш самостійним, Миколаєнко змушений миритися з умовами тих, за чию присутність його постійно критикують.
СУДИ НА СТАРТІ
В останній день реєстрації учасників виборів у Херсоні заговорили про першу сенсацію. Місцева ТВК отримала документи від Управління юстиції, які засвідчують членство кандидата Володимира Сальдо в Партії регіонів. Отже, він не може бути висунутий «Нашим краєм». На цій підставі ТВК більшістю голосів не зареєструвала Сальдо кандидатом. У той же день Сальдо звернувся до суду, щоб оскаржити рішення ТВК. Засідання тривало до другої години ночі. Лише наступного дня суд постановив провести повторне засідання щодо реєстрації Сальдо. Але кандидат звернувся до Одеського апеляційного суду, який зобов’язав (!) комісію зареєструвати кандидата від «Нашого краю». На момент здачі номера ТВК ще не видала Сальдо посвідчення кандидата, але, попри очевидні правові порушення і незрозуміле рішення суду, в його участі у виборах мало хто сумнівається. А правильно розкручена історія з недопуском Сальдо до перегонів може додати йому співчутливих прихильників.
У судову тяганину намагались уплутати й Володимира Миколаєнка. Позов подав один із технічних кандидатів за нібито неправильне оформлення реєстраційних документів. Напередодні з сайта міської ради зникла декларація мера про доходи. Невдовзі там з’явилася інша, кимось підмінена, на зразок за 2013 рік. Таку ж копію було подано до ТВК, що стало приводом для позову. Утім, суд швидко розібрався по суті справи й вирішив, що помилки в документах не можуть бути підставою для зняття кандидата.
НЕБЕЗПЕЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ
Проблеми потенційних лідерів перегонів можуть зіграти на руку Владиславові Мангеру, який веде активну піар-кампанію з дискредитації головних опонентів. Однак найгіршим варіантом у стратегічному плані для Херсона може стати реванш Володимира Сальдо. Людина, яка керувала Херсоном з 2002-го по 2012 рік, створила тут мережу своїх людей, які досі залишаються при владі й поповнюють статки «господаря». Людина, яка стала нардепом від Партії регіонів, виступала проти Євромайдану і голосувала за «диктаторські» закони, а потім розповідала про це на російських каналах (бо не вважає Росію агресором), може скористатися політичною короткозорістю післямайданного табору, який, маючи фору у вигляді чинного мера з високим рівнем підтримки, вкотре розсварився.
Небезпечним «дзвінком» є інформація про підтримку Сальдо людьми з Адміністрації Президента. Про це пише у Facebook кандидат від БПП до Херсонської міськради журналіст Олег Зайченко та видання МІСТ. «За нашою інформацією, з боку Віталія Ковальчука здійснюється безпрецедентний тиск на Адміністративний суд, членів міської ТВК та представників Херсонської ОДА, які, на відміну від людей у Києві, чудово розуміють катастрофічні наслідки приходу Володимира Сальдо до влади», — зазначають журналісти МОСТу. Судячи із судових процесів, такі дані не видаються дивними. Однак абсолютно незрозумілою є логіка підтримки одіозного екс-регіонала в прикордонній з окупованим Кримом області.
Іван Антипенко, «День».