Розбудова правової та демократичної держави неможлива без незалежних друкованих засобів масової інформації, які є складовою частиною національного інформаційного простору.
Про роздержавлення комунальних друкованих видань говорять вже більше десяти років. Законопроект неодноразово повертали на доопрацювання, узгодження та виправлення. Врешті решт з 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».
Та перелік друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 848. Майже рік редакції не знали чи є вони у списку першого етапу роздержавлення.
На Херсонщині, відповідно до постанови Кабінету міністрів України беруть участь 8 друкованих засобів інформації: Високопільська районна газета «Високе поле», редакція газети «Голос Таврії» Чаплинської районної ради, комунальне підприємство «Редакція районної газети «Чорноморець», комунальне підприємство Іванівська редакція районної газети «Нове життя», комунальне підприємство «Редакція Нововоронцовської районної газети «Вісті», Новотроїцька районна редакція газети «Трудова слава» Херсонської області, комунальне підприємство «Редакція районної газети «Приазовська правда» та редакція Херсонської обласної газети «Наддніпрянська правда».
При цьому, у зведеному реєстрі редакцій, що реформуються, міститься інформація про 27 комунальних та державних друкованих засобів масової інформації Херсонської області. Вони будуть включені у другий етап реформування, - зазначив Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації.
За нашими даними, третина друкованих видань комунальної власності працюють із прибутком та 20 % — без жодних дотацій із місцевих бюджетів. Саме ці видання, приєдналися до пілотного проекту першого етапу реформи. На другому етапі протягом двох наступних років будуть реформовані всі інші друковані ЗМІ.
За словами директора Департаменту з питань внутрішньої та інформаційної політики Ольги Савенко в Херсонській області не всіма органами місцевого самоврядування були прийняті рішення про вихід із засновників друкованих ЗМІ.
Загалом редакції поки що вибудовують свої відносини із владою так, як звикли. Чітко не прописаний Закон і немає жодного методичного посібника від Держкомтелерадіо щодо процесу роздержавлення.
Редактори комунальних газет підтверджують, що процес не такий простий. Необхідні першочергові кроки редакції зробили та виникає багато юридичних питань. Укладаються договори на інформаційні послуги де прописують відповідну статтю витрат.
Каменем спотикання є питання власності редакційного майна та приміщення. Так у газеті «Каховська зоря» скаржаться на місцеву владу і зазначають, що навіть Революція гідності та зміна прізвищ на табличках владних кабінетів не змінила ставлення чиновників до преси.
Навіть ті критичні матеріали, які публікувала "Каховська зоря", піддавалися неофіційній критиці, яка виливалась в усні зауваження та телефонні розмови, в яких посадовці "при владі" намагались "пояснювати", як потрібно комунальній пресі "висвітлювати" події.
Чого тільки варті слова голови районної ради Тетяни Тертичної: «Ви що, думаєте, ми вам так просто віддамо все майно?». А голова районної державної адміністрації Валерій Салтиков взагалі забажав "дивідендів" від комунальної газети, знаючи, що згідно з діючим законодавством редакція сплачувала і сплачує всі податки.
"У колективах роздержавлення сприйняли з великим ентузіазмом і надією, бо сподівались, що, врешті-решт, позбудемося впливу своїх співзасновників із органів влади. Робити акцент на тому, чому це важливо і для громади, мабуть зайве, адже про справжню свободу слова не тільки працівники редакцій, а й суспільство мріяли вже давно", - відзначила головний редактор газети «Каховська зоря» Жанна Кисельова.
Оксана ЖІЛЯЄВА
Херсонський прес-клуб