Продовжується робота над підготовкою до другого читання проекту Закону України "Про освіту” (реєстраційний номер 3491-д від 04.04.2016).
9 грудня було проведено чергове засідання робочої групи з підготовки до другого читання проекту Закону України "Про освіту” (реєстраційний номер 3491-д від 04.04.2016), у якому взяли участь народні депутати України - члени Комітету Олександр Співаковський та Михайло Поплавський, інші народні депутати України, які представлять різні політичні сили в Парламенті, Перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець, понад п’ятдесят учасників робочої групи, а також інші представники освітянського середовища та громадянського суспільства, які виявили бажання взяти участь у обговоренні питань порядку денного.
Модератором засідання робочої групи люб’язно погодився стати народний депутат України Лесюк Ярослав Васильович, який виважено і тактовно вів сьогоднішню нараду та переконував учасників гострих дискусій до необхідності конструктиву та знайдення розумних компромісів.
Робочою групою розглядалось всього одне питання – питання про те, якою має бути мова освіти.
"Нагадаю шановному товариству, - повідомляє у facebook Олександр Співаковський, - що своє бачення цього аспекту освітньої діяльності автори законопроекту виклали у статті 7. "Мова освіти”, головні положення якого вважаю за необхідне викласти дослівно:
"Стаття 7. Мова освіти
Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти.
Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп) з навчанням державною, іншими мовами чи вивченням цих мов, що створюються відповідно до законодавства.
2. Закладами освіти забезпечується обов’язкове вивчення державної мови.
Особам, які належать до національних меншин, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.
3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови у державних і комунальних закладах освіти.
4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть здійснювати освітній процес двома і більше мовами (державною мовою, а також мовами національних меншин, іншими мовами), викладати одну чи кілька дисциплін англійською та/або іншими мовами.
5. За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови національної меншини в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови.
6. Держава сприяє створенню та функціонуванню закладів освіти за кордоном, у яких здійснюється навчання українською мовою або вивчається українська мова."
Для порівняння, хочу зазначу про діючу редакцію статті 7 чинного Закону "Про освіту”, яка має наступний зміст:
"Стаття 7. Мова освіти
Мова освіти визначається статтею 20 Закону України "Про засади державної мовної політики".
Тобто, як бачимо, діюча і запропонована редакції закону суттєво відрізняться між собою – від закладення бланкетної норми на інші спеціальні закони (чинна редакція) до механізму чіткого врегулювання майже кожного аспекту використання мови у освітній діяльності визначеного у запропонованому проекті Закону. Зауважу, що до статті 7 законопроекту було отримано понад 80 поправок та пропозицій від суб’єктів законодавчої ініціативи. З моєї точки зору, вирішення цього питання має знаходитись у конституційній площині та регулюватись спеціальним законом, який матиме визначальну роль та уніфікує відповідні суспільні відносини у всіх сферах діяльності влади та громадськості.
Тому питання безпосереднього змісту статті 7 законопроекту, врахування аспектів освіти мовами національних меншин, а також закладення фундаментальних засад щодо дотримання балансу між правами всіх національностей на використання рідної мови та забезпечення використання та розвитку державної мови і виступило предметом гострих, проте конструктивних дискусії між учасниками сьогоднішнього обговорення.
Що ж ми отримали у підсумку?
За результатами сьогоднішньої роботи всі побачили, що мовне питання є не лише складовою Закону "Про освіту. Це проблема, яка має вирішуватись на загальнодержавному рівні і уніфіковано врегульовати всі сфери суспільного життя.
За відсутності сучасного та виваженого спеціального законодавчого акту (чинний закон "Про засади державної мовної політики” учасники робочої групи піддали гострій критиці, а підготовка нового законопроекту ще не закінчена), вважається за необхідне закласти чіткі постулати регулювання мовного питання у проекті закону "Про освіту”.
Враховуючи, що в результаті сьогоднішньої дискусії ми отримали певне консенсуальне бачення врегулювання мовних аспектів освітньої сфери, вважається за доцільне перейти до безпосереднього обговорення наданих народними депутатами України поправок та пропозицій до статті 7 законопроекту та формування її остаточного змісту.
Запрошую всіх до спільної роботи"