За своє життя вона стала справжньою легендою, зумівши перетворити руїни в процвітаюче господарство, створивши гідні умови для життя тисячам жителів Херсонщини. Здобувши заслуговану повагу людей, досягши високих показників на виробництві та державних нагород, Віра Найдьонова залишилась на подив скромною людиною.
Сьогодні пригадують, що коли Вона збиралася вийти на сцену для отримання Зірки Героя України, то турбувалась лише за те, чи підтримають її присутні. І зал просто здригнувся від шквалу аплодисментів. За життя Віра Опанасівна мріяла, щоб Україна стала землею, на якій живуть забезпечені щасливі люди і всі свої сили віддавала задля цього. Але найголовнішим своїм досягненням вважала сім'ю. І отримувала задоволення від того, що її діти виховували своїх дітей за започаткованими сімейними традиціями - з повагою до людей, любов'ю до праці і української землі, добротою та милосердям.
Своїм прикладом та особистими якостями, Віра Найдьонова мотивувала громаду віддаватися на повну силу. І люди йшли за нею. Разом перетворивши Тавричанку в комфортне місце для проживання, з розвиненою інфрастуктурою, використовуючи частку доходів на соціальний розвиток та підтримку талановитої молоді.
У відбудованому місцевому садку і школі - сонячно й тепло, організовано безкоштовне харчування для дітей та безліч гуртків за інтересами, облаштовано сучасний спортивний майданчик. Для відпочинку - новий будинок культури та сквер з атракціонами. Місцевий фельдшерсько - акушерський пункт оснащений сучасним медичним обладнанням. Збудувано сучасний футбольний стадіон, тенісний корт та поле для міні-футболу зі штучним покриттям, боксерський і тренажерний зали. А два роки тому для жителів створили кінно-спортивну школу, в якій діти із задоволенням доглядають за кіньми й вчаться їздити верхи.
У Тавричанці звели храм, у селі побудували нову котельню та постійно поліпшували інфраструктуру.
Вирішуючи глобальні питання, постійно спілкуючись із науковцями, керівництвом держави та політиками, Віра Опанасівна завжди користувалась будь-якою нагодою поспілкуватись зі співробітниками в полі або на фермі, вважаючи кадри головним надбанням , а їхню підтримку - своїм пріоритетним завданням.
Це все дуже яскраво висвітлено у фільмі "Материнське поле", який мусить стати поштовхом для змін у аграрній, господарській та державній сфері. Завдяки аграріям цю автобіографічну стрічку зможуть подивитись у багатьох містах та районах України.
Віра Найдьоновна була людиною яка мала державницьке бачення, і показувала це на практиці. На жаль, таких людей немає сьогодні у владі, але ми сподіваємось, що прикладом свого життя Вона буде надихати дійсних господарів на відбудову України!
Сьогодні її справу продовжує син - Віктор Найдьонов, який очолив це велике підприємство.
Дмитро Волошенков, "Вектор ньюз"