Майстриня іконопису французького походження зі Львова Од Гіє приїхала до Херсона, аби навчити усіх бажаючих зображувати священні образи. Тож на базі недільної школи Хрестовоздвиженського храму влаштували тижневі курси.
— Ініціатором проекту "Іконописець" стала чудова і чуйна людина, котра постійно прагне вдосконалення та розвитку, — священик Олександр Чорней, — говорить Од Гіє. — Спочатку я думала, що доведеться працювати з дітьми, потім виявилося, що більшість учнів — дорослі. Втім, вони підходять до справи дуже відповідально та зважено.
Майстриня зазначає, що вже майже 8 років пише ікони і відчуває справжнє задоволення від цього заняття. А ще розповідає, що у Львові з наснагою викладає у спеціальній школі для художників-іконописців.
— Я є членом Міжнародної благодійної організації «Дім серця», — говорить Од. — І наша місія — співчуття та втіха. Її ми втілюємо добрими справами. Тому я з радістю прийняла запрошення.
Дуже вдячна Од Гіє за подарований шанс навчитися непростому ремеслу відвідувачка курсів та дружина місцевого священнослужителя Любов Дзядевич. «Давно хотіла спробувати писати ікони, але відчувала певний страх, — говорить вона. — На моє переконання, до такої серйозної справи перш за все необхідно бути готовим духовно».
Цікаво, що кожен із 15 відвідувачів занять самостійно обирав сюжет майбутньої ікони. На своєму полотні Любов Дзядевич старанно вимальовує блаженну Ксенію Петербурзьку і розповідає, що з цією святою у неї пов’язана своя особиста історія.
— Для мене це тільки початок, адже я планую й надалі займатися іконописом, — зазначає вона. — Щоразу перед роботою налаштовую себе на хороші емоції і дотримуюся посту, щоб під час малювання передавати лише добро.
Поділилася своїми враженнями від проекту «Іконописець» і донеччанка Вікторія Кузнєцова, котра через військові дії на Донбасі вже два роки мешкає у Херсоні: «Коли йшла на проект, мені здавалося, що це авантюра. Я не вірила, що зможу написати ікону, оскільки межа моїх можливостей — намалювати квіточку, хмарку чи будиночок. Але коли познайомилася з Од, відразу відчула віру в себе. Спочатку з’являлися лише відтінки кольорів, а потім у мене в голові ніби пазл склався, і лик почав проявлятися. Мені важко описати свої відчуття, коли робота була закінчена. Це повнота, завершеність та внутрішня сила».
Варто зазначити, що іконописці-початківці для створення своїх шедеврів використовують винятково мінеральні пігменти і емульсію, виготовлену за особливим рецептом. Усі вони щиро вдячні отцю Олександру за унікальну можливість. А ще — щиро вірять, що саме завдяки святу Світлого Христового Воскресіння Всевишній допоміг їм осягнути тонкощі цієї непростої справи.
Анастасія Войтенко, Новий день
