Вихід на відпочинок: українські реалії

Не секрет, що українські пенсіонери живуть погано. Причин, безумовно, багато. Серед них:

- демографічний фактор - загальне старіння населення;
- солідарна страхова система – громадяни, які працюють, забезпечують пенсіонерів;
- економічна криза – посилює два попередні чинники;
- підірване здоров'я покоління пенсіонерів, що змушує чимало витрачатися на ліки
і лікування.

Однак це все загальні фрази і оціночні судження. Ми поставили собі за мету з'ясувати, на скільки погано живе український пенсіонер і як він бореться зі сформованими обставинами.
З цією метою було проведено телефонне опитування пенсіонерів. Розмір вибірки склав 500 осіб з різних міст України (міста 300 тис. +).
Пенсіонерам було поставлено ряд питань, які стосувалися рівня доходів, структури витрат, а
також ряд додаткових питань. Необхідно зазначити, що достовірність опитування істотно нижча, ніж у стандартних соціологічних досліджень з аналогічним розміром вибірки, позаяк при телефонному опитуванні пенсіонерів ми зіткнулися з низкою проблем. Серед них - небажання давати відповіді на окремі питання (доходи або статті витрат), що ускладнювало зведення зведеної аналітики, а також складність в коректній інтерпретації відповідей респондентів.
Опитування проводилося протягом липня-серпня 2015 року.

Розмір пенсії

Насамперед нами був заміряний розмір пенсії:

- до 1 500 грн. / Місяць - 36,3%;
- 1 500 - 2 000. / Місяць - 9,8%;
- 2 000 - 3 000 грн. / Місяць - 14,3%;
- відмовилися відповідати - 40,7%

Структура витрат

У структурі витрат українських пенсіонерів найбільшу частку прогнозовано займають 3 позиції:
- комунальні платежі;
- харчування;
- ліки.

У нашому опитуванні ми заміряли кожен з цих ключових показників.
Частка комунальних витрат в пенсії (співвідношення суми витрат на комунальні послуги до розміру пенсії) становить:
- до 20% - 27,1%;
- 20-30% - 29,9%;
- 30-40% - 14,9%;
понад 40% - 28,0%, тих хто погодився дати відповідь.
Тобто, у майже третини респондентів, витрати на комунальні платежі перевищують 40% доходів.
Важливо, що ряд респондентів зізналися, що просто не оплачують комунальні платежі, бо у них не вистачає коштів це зробити.

Частка витрат на харчування в пенсії(співвідношення витрат на харчування та розміру пенсії) становить:
- до 30% - 27,6%;
- 30-60% - 34,1%;
- понад 60% - 38,3%, тих, хто погодився дати відповідь.

Структура витрат на харчування найменш варіативна. Пенсіонери не можуть відмовитися від харчування, і залежно від доходів просто харчуються дещо краще або дещо гірше.

Частка витрат на ліки в пенсії (співвідношення з розміром пенсії)
становить:
- до 20% - 42,7%;
- 20-30% - 16,5%;
- 30-40% - 15,5%;
- понад 40% - 25,2% тих, хто погодився відповісти.

Після обробки відповідей ми інтерпретували дані наступним чином:
- 43% пенсіонерів просто не мають коштів на ліки, які їм потрібні для підтримання якості життя і тому купують тільки найнеобхідніше;
- Близько 25% пенсіонерів мають серйозні хронічні захворювання і змушені витрачати на ліки понад 40% доходів.

Завдяки чому виживають пенсіонери

21,7% опитаних респондентів, які погодилися дати відповіді на питання про свої доходи і
витрати, витрачають на комунальні послуги, харчування та ліки більше 100% своєї пенсії. Це означає, що у пенсіонерів є ще додаткові джерела доходів.
Серед таких джерел, вони назвали:

- Робота;
- Допомога від дітей;
- Збирання пляшок.

Соціологічне дослідження не виявило наявності депозитів, пенсійних фондів та аналогічних джерел доходів. Безсумнівно, такі випадки трапляються, але їхня кількість
губиться в розмірі статистичної похибки.

Загальні висновки дослідження

В підсумку проведене опитування розкриває таку картину:
- переважна більшість пенсіонерів живе дуже бідно. Тільки 3,3% респондентів, які відповіли, витрачають на комунальні послуги, харчі та ліки сумарно менше 50% пенсії;
- 90,5% опитаних змушені себе в чомусь обмежувати, при цьому дуже часто в їжі;
- Більше 96% потребують додаткових доходів, крім пенсії, але далеко не всі їх
мають.

Якщо подивитися на речі ширше, то можна зробити висновок, що соціальна система в тому вигляді, у якому вона існує, не те що не гарантує нормальне пенсійне забезпечення в старості, а скоріше гарантує його відсутність.

Незважаючи на перспективи пенсійної реформи і переходу на накопичувальне страхування,
поколінню громадян, які зараз у віці 30-45 років, необхідно вже замислюватися про
власний персональний пенсійний фонд. Інакше не виключено, що ви зіткнетеся з таким же катастрофічним матеріальним станом, як 90% пенсіонерів опитаних нами.

Способів створення пенсійних фондів багато:

- Лайфове страхування;
- Приватні пенсійні фонди;
- Накопичення на депозиті;
- Вкладення в нерухомість і багато інших.

Цікавий факт!

У ході соціологічного опитування, ми зробили цікаве спостереження: досить велика кількість пенсіонерів, на питання про розміри витрат на їжу та комунальні послуги
дали відповідь, що вони такі витрати «не рахують». Тобто, рівень фінансового планування у таких людей мінімальний. При тому, що ці потреби становлять левову частку їхніх витрат.
Безумовно, ми можемо говорити, що ці люди є продуктом радянського суспільства, і що ніхто їх фінансової грамотності не вчив. Однак простежується кореляція, що чим краще
пенсіонер володіє цифрами своїх витрат, тим краще у нього співвідношення доходів і витрат.

! Висновок: кожен сам відповідає за себе. Чим раніше ви почнете планувати свій
пенсійний фонд, тим заможнішою буде ваша старість.

Що робити?

Залишається питання, а що ж робити пенсіонерам, які опинилися з мінімальною пенсією і витратами, які постійно ростуть? Вони свого часу не потурбувалися (хоча і з об'єктивних причин) своїм пенсійним фондом. Чи існує для них вихід?

У структурі нашої групи компаній є компанія «Пенсіон» (pension.ua), яка і вирішує проблеми таких пенсіонерів. Насправді дуже багато людей поважного віку мають пенсійний фонд, але не підозрюють, що це - це їхня квартира. Для таких пенсіонерів у нас розроблена програма довічного утримання по ДДУ (договору довічного утримання), яка включає як одноразовий платіж(наприклад, на лікування), так і щомісячне утримання.

-------------------------------

Автори: Керівник проекту «Пенсіон» - Михайло Вулах та керівник проекту «Рента Капітал» - Богдан Мазур

Центр допомоги пенсіонерам «Пенсіон»
Програми забезпечення і підтримки пенсіонерів, програми ДДУ
тел .: +38 (044) 288-21-98
pension.ua

Інвестиційна компанія «Рента Капітал»
Інвестиції в нерухомість на основі інструменту ДДУ
тел .: +38 (044) 332-33-33
r-k.in.ua

Соціологічне опитування було проведене Центром допомоги та захисту пенсіонерів «Пенсіон» для оцінки матеріального становища пенсіонерів методом телефонного опитування. Розмір вибірки 500 респондентів.