Майже чотири роки з десяток законопроектів та навіть прийнятих законів з питань реалізації прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) - «лежать лежма». Міністри бояться відповідальності, а депутати начебто не знають, чим «не вдоволені» вимушені переселенці.
Про це говорили 16 жовтня в Херсоні, в приміщенні Кризового медіа-центру, на зустрічі з експертами Українського Інституту з прав людини та Української Гельсінської спілки з прав людини.
Яскравий приклад, найпростіший, «побутовий» - участь в житті громади. Люди вже п’ятий рік тут живуть, працюють, їхні діти ходять до місцевих дитсадочків, навчаються в школах, вишах, але виступити з громадянською ініціативою - не можуть. Адже формально, за чинними законами, постановами та актами - вони «не враховуються» як члени громади.
Також, переселенці й досі не можуть голосувати на виборах. Причому прогалини законодавства доходять «до смішного», як наприклад, сталося в Рибальчому. Мешканці села обрали депутатом до сільради переселенку, яка дуже гарно себе зарекомендувала як професіонал (педагог), а також активно працювала в громадській організації. «Нагорі», в ЦВК, довго сперечалися, чи може вона бути депутатом, чи ні, та врешті решт вирішили, що це не суперечить чинному законодавству. Але сама вона голосувати на місцевих виборах - права позбавлена, бо її «дільниця» формально знаходиться на Донбасі, на непідконтрольній території. Бо досі не внесені зміни до відповідного Кодексу.
Та навіть ті закони, що вже прийняті, - не працюють, або працюють «через пень колоду». Експерти називають різні причини. Якщо говорити просто, то є, наприклад, закони «цяцянки-обіцянки», - про грошову компенсацію за зруйноване війною майно, або про соціальне житло для переселенців, - бо в бюджеті на їх реалізацію просто немає коштів. Або є закони з «посиланням». Тобто депутати приймають начебто дуже гарний документ, але там вказано, що реалізується він згідно з Порядком, який має розробити та затвердити профільне Міністерство. Однак Міністерство «боїться» відповідати за «Порядок», адже його потім треба виконувати, отже - тягне час, нічого не робить.
І таких прикладів - дуже багато. Та, попри це, громадським активістам вдається робити майже неможливе - можливим.
І тут можна Херсонщиною тільки пишатися. Як зазначила експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Наталія Козаренко, у нас в області дуже багато питань реалізації прав внутрішньо переміщених осіб вирішуються швидко і якісно. Там, де ще не прийнято законів, чи немає затверджених механізмів їх реалізації, працюють «здоровий глузд» і плідна взаємодія всіх місцевих державних установ, органів самоврядування і громадянського суспільства. Але це - на Херсонщині. В інших регіонах ситуація складніше. Тому проблеми треба вирішувати на системному рівні.
Громадські організації постійно нагадують законотворцям, що треба більш рішуче та швидше розв'язувати питання, пов’язані з реалізацією прав громадян України, які вимушені покинути свої домівки через анексію Криму та війну на сході. Втім, як розповіла експерт Українського інституту з прав людини Жанна Лук’яненко, готові законопроекти (щонайменше 15), які два чи три роки тому вже пройшли всі обговорення та читання, досі просто не виносяться на розгляд парламенту. І якщо раніше про проблеми ВПО говорили доволі багато, то з часом - говорять все менше. Більш того, тепер депутати вже «не впевнені», що переселенцям дійсно потрібно те, про що твердять громадські організації.
Щоб депутати «впевнилися», Український інститут з прав людини та Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ організують 30 жовтня в Києві Форум «Разом до результату». До участі у Форумі запрошуються внутрішньо переміщені особи, представники організацій ВПО та організацій, які опікуються правами ВПО, представники місцевого самоврядування громад що приймають, а також народні депутати України, члени Уряду України. Щоб разом обговорити найболючіші проблеми, з якими стикаються люди, постраждалі від конфлікту, в тому числі й переселенці, й приймаючі громади.
Організатори забезпечують харчування, ніч в готелі й компенсують вартість проїзду. Прийняти більш ніж 100 учасників з інших міст не можуть. Але чим більше людей зареєструється на участь у Форумі, тим більше буде аргументів «підштовхнути» Верховну Раду та Уряд. Адже анкета для реєстрації містить доволі багато питань, відповіді на які стануть доказами того, що проблеми досі не вирішено і «підказкою» для законотворців - що треба змінити.
Анкета для реєстрації Форуму «Разом до результату» знаходиться за посиланням.
Виктория Глебова, "Вгору”