Міжнародна Організація з Міграції (МОМ) з 2015 року проводить набір кандидатів на конкурсній основі для участі у тренінгах з самозайнятості в рамках проекту «Стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб та місцевих громад в Україні». Ці тренінги в Херсоні проходять завдяки Громадській організації Херсонський обласний тренінговий центр «Вектор розвитку».
На тренінги запрошуються чоловіки та жінки віком 18-60 років. По закінченні навчання учасники пишуть та захищають бізнес-плани. Учасники, чий бізнес-план затверджено комісією, отримують грант у вигляді обладнання для власного бізнесу.
В останній рік проявилась позитивна тенденція, яка стає все більш очевидною. Результатом навчання є не тільки знання та грантова допомога від МОМ, а й ділові партнерства, які створюють між собою учасники. Ці партнерства позитивно впливають не тільки на добробут сімей «нових» бізнесменів, але і на місцеві громади, в яких вони мешкають. Створюються нові робочі місця, сплачуються додаткові податки, зростає соціальна відповідальність.
Історія перша
Ірина Разумова та Скворцова Олена – вимушені були кинути в Луганську своє житло, роботу, налагоджений побут і переїхати до Херсона, де розпочали нове життя. Почали з нічого. Пара валіз, та велике бажання закріпитися на новому місці.
Ірина та Олена познайомилися вже в Херсоні.
Ірині 32 роки, в неї є синочок Давид 8-ми років. За освітою вона інженер. Її подруга Олена Скворцова старша на 16 років, працювала технологом, конструктором та навіть очолювала фабрику.
По переїзді до Херсона Ірина працювала на швейній фабриці «Більшовичка». Монотонна праця її не влаштовувала, дізнавшись від подруг про «Програму підтримки…» вона вирішила започаткувати власну справу - шити корпоративний одяг. Від програми МОМ подруги отримали прес для установки фурнітури , ножиці та коверлок.
Невеликі замовлення надходять їм від медичних закладів, спорт клубів, підприємств. Шиють фартухи, футболки, спортивні костюми.
Подруги для роботи винаймають трикімнатну квартиру, в якій розмістили обладнання. Планують закуповувати додаткове обладнання, розширювати виробництво та наймати працівників
Цей бізнес поки не приносить великих грошей, в Луганську подруги заробляли більше. Але вони сповнені оптимізму та з упевненістю дивляться в майбутнє. Херсон їм подобається.
Історія друга
Про те, як розпочали свою справу, з якими труднощами зіткнулися в швейному бізнесі розповіли Ольга Головко та Оксана Манойло.
Вони познайомилися завдяки своїм дітям, які відвідували один і той же дитячий садочок. Оксана – переселенка з Первомайська Луганської області. Обстріли, нестерпні умови, відсутність роботи та перспективи, хвилювання за життя дітей змусили Оксану разом з чоловіком кинути домівку та шукати кращої долі на Херсонщині.
Ольга – місцева, з села Дніпровське Білозерського району Херсонської області. Вона і запропонувала Оксані разом шити постільну білизну, а Оксана придумала, як все організувати: від постачання сировини до збуту. Потім Оксана дізналася про програму МОМ від переселенців, пройшла навчання в «Векторі розвитку» та поділилася досвідом з Ольгою Головко.
Ользі 29 років, вона має вищу освіту, закінчила Херсонський національний технічний університет за спеціальністю «економіст». Працювала менеджером. Робота обмежувала можливості догляду за дитиною. Тому з радістю скористалася нагодою навчитись азам ведення бізнесу та безкоштовно (завдяки підтримці МОМ) отримати швацьке обладнання, а це - промислова швацька машинка, оверлок, відпарювач та набір ножиць.
Жінки працюють на дому. Першими клієнтами подруг були друзі, яким сподобались їх набори постільної білизни. Фішка їхнього бізнесу в тому, що подруги використовують якісну вітчизняну тканину, яку купують в Тернополі. Ця тканина не линяє, не кошлатиться та не дає усадки при пранні. Тому їх білизна «євро-стандарт» користується попитом, незважаючи на ціну.
Цей бізнес поки не приносить великих грошей, але з кожним днем клієнтів більшає. Тож Ольга Головко та Оксана Манойло з оптимізмом дивляться в своє майбутнє.
Історія третя
З Донецька до Херсона в 2014 році приїхав Дмитро Марченко. Він був інженером-металургом. Життя в Донецьку після «російської весни» стало для Дмитра нестерпним. Він дуже хвилювався за майбутнє своїх двох дітей. Адже юнаків стали активно призивати до військових формувань ДНР. Тому рішення залишити Донецьк було важким, але виправданим.
У Херсоні Дмитро вирішив кардинально змінити фах з металурга на освітянина. Його бізнес - ідея полягає в навчанні дітей від 6 до 10 років азам робототехніки і основам програмування на базі сучасних робототехнічних наборів, які він отримав від МОМ. Освітня робототехнічна платформа дозволяє легко і просто вдосконалювати знання в галузі інформатики, фізики, технології та математики. Мотивує дітей конструювати, будувати і програмувати робототехнічні моделі.
Дмитро співпрацює з Центром дитячого раннього розвитку «Левеня». Діти вчаться визначати проблеми, знаходити унікальні рішення і на кожному уроці роблять якісь відкриття. Для дітей - це захоплююча та пізнавальна гра. Вони вчаться, винаходять, проектують, конструюють, створюють і програмують, , готуючи себе до майбутньої професії закладаючи фундамент свого успішного майбутнього
