Проблеми та перспективи регіональної вищої освіти обговорювалися на розширеному засіданні ради ректорів області, що відбулося у четвер, 1 грудня, у приміщенні Херсонської філії Національного інституту кораблебудування.
Життя навчальних закладів у регіонах зараз непросте. І справа не лише в точкових чи непродуманих реформах, а і в тих викликах, що постійно ставлять перед ними нова доба і життєві реалії.
Тому одвічної проблеми більшості регіональних вишів «як пережити зиму» на засіданні ради ректорів цього разу навіть не торкалися. Адже є питання більш глобальні. Якщо на них не буде знайдено достойної відповіді, це може негативно позначитися на подальшому майбутньому регіональної освіти в цілому. Тому керівники херсонських вишів говорили в основному про це.
Замислитися дійсно є над чим. Досі не минув шок, який пережили регіональні виші на початку навчального року, коли порахували втрачені від нових правил вступу бюджетні місця. Бо втрати чималі. Наприклад, Херсонський держуніверситет втратив 300 бюджетників, ХНТУ — 175, а нашому аграрному університету взагалі вдалося зберегти лише 85 бюджетних місць (і це в аграрній області!).
Не менш серйозна проблема постала перед ректорами і через підвищення до 3200 гривен мінімальної зарплати. Де взяти на це кошти, адже законодавство забороняє навчальним закладам підвищувати вартість освітніх послуг протягом усього періоду навчання?
А що буде зі стипендіями? Адже стипендіальна реформа, яку запроваджує МОН, передбачає, що право на стипендії матимуть приблизно 50 відсотків спудеїв.
«А що робити решті, особливо, якщо це сільські діти, які проживають у гуртожитку? Тим більше, що оплату за проживання у гуртожитку теж доведеться підняти у зв”язку із зростанням мінімалки», - запитував, наприклад, голова ради ректорів області, ректор ХНТУ Юрій Бардачов.
Та найбільше освітян стурбовані тим, що найсильніші випускники їдуть на навчання за кордон, у столицю, і потім на свою малу батьківщину вже не повертаються. А рівень абітурієнтів, що вступають до регіональних вишів з року в рік знижується. Як це потім позначиться на розвитку Херсонщини?
Тобто проблеми ростуть, наче сніговий ком у сніжну зиму, а шляхів вирішення їх поки немає. Та й самотужки подолати їх освітяни навряд чи зможуть. Тому на засідання ради ректорів вони запросили голову Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордєєва та народного депутата України, який, до того ж, є першим заступником голови Комітету ВР з питань науки та освіти, Олександра Співаковського.
Губернатор запевнив ректорів вишів, що обласна влада цілком усвідомлює значення сфери освіти для розвитку регіону. Особисто він готовий підтримати будь-яку ініціативу, особливо, якщо це дозволить підвищити якість регіональної освіти і поглибити її зв”язок із ринком праці.
«Без молоді, без освіченої молоді піднімати Херсонщину неможливо. Не буде студентів, не буде і розвитку. Можна будувати мостоперехід, реконструювати стадіони і палаци культури, але якщо молодь звідси поїде, для чого це взагалі буде потрібно? Тому готовий допомагати вам усім, чим зможу, щоб вищі навчальні заклади регіону були автономними і самодостатніми», - підкреслив А.Гордєєв.
Інструменти для вирішення навіть найскладніших проблем завжди знайдуться, якщо діяти спільно, вважає народний депутат Олександр Співаковський. Щоб гідно відповісти на виклики часу, потрібна консолідована позиція. Тим більше, що пошуком шляхів вирішення окреслених проблем займаються зараз і в Одесі, і у Львові, і у Дніпрі. Нардеп закликав керівників херсонських вишів більше спілкуватися із колегами з інших регіонів, шукати позитивний досвід (тим більше, що він дійсно є), узагальнювати його і подавати свої пропозиції до законопроектів, які зараз знаходяться на розгляді у парламенті.
Однак, за словами нардепа, більшість проблем, що постали зараз перед регіональними ВНЗ, цілком можливо вирішити на місцевому рівні. В умовах децентралізації, територіальні громади отримали значні кошти.
«Але місцеві депутати ще не усвідомили, що відповідальні не лише за ремонт покрівель, що саме на них тепер покладено відповідальність за подальше майбутнє цілого регіону. А це майбутнє визначає освічена молодь», - підкреслив він.
На думку нардепа, місцеві громади цілком могли б формувати цільові замовлення на певних фахівців у регіональних ВНЗ, заохочувати здібну молодь персональними стипендіями тощо. Молодь залишатиметься тут лише тоді, коли відчуватиме, що якісну освіту і достойну роботу можна мати і поряд із домом.
Кожному регіону, вважає нардеп, необхідно мати власний перспективний план підтримки і розвитку людського капіталу. Це дозволить навчальним закладам налагодити більш тісні зв”язки із роботодавцями, залучити інвестиції, дасть їм потрібну стабільність. І тоді питання «камо грядеші» для регіональної освіти не поставатиме щороку так гостро.
Але і навчальним закладам теж необхідно змінюватися. «В сучасних умовах невеликі і слабкі виші просто не втримаються на цьому ринку. Потрібно об”єднувати зусилля і думати про інтеграцію», - підкреслив О.Співаковський.
