Це – мікрорайон ХБК, де
діють лише дві невеликі каплички. Одна на Бериславському шосе і друга –
на території лікарні Лучанського.
Забудовувався мікрорайон у радянські часи, і місця під храми в ньому, зрозуміло, не передбачалось. Дійсно, потреба у церкві є, бо на великі свята існуючі каплички не можуть вмістити всіх віруючих. Їм доводиться їхати до інших районів міста.
«Дефіцит церкви відбивається на людині. Якщо немає, де відвести душу, помолитися за рідних, хворих та мандрівників, людина починає шукати інші, не завжди кращі місця. Якби у ХБК з’явився храм, преобразився би і сам район, і рівень духовності б піднявся, я в цьому переконаний, – поділився протоієрей Ігор Семеніхін, настоятель храму Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії УПЦ КП. – Вже наукою доведено, що церковний дзвін лунає на певних частотах і очищує повітря. Раніше якщо на населений пункт йшла якась пошесть, епідемія, то потрібно було дзвонити у всі дзвони, і тоді моровиця відступала».
Мабуть, через брак місця немає на території мікрорайону ХБК церков. А зелені зони, на яких можна було розташувати культову споруду, віддаються під "пивні лавочки”. Бо ця територія – у сфері інтересів чиновників, які дуже швидко видають дозволи на ведення бізнесу у зеленій зоні, що заборонено законодавством. Що ж до будівництва храму, то тут службовцям відразу стає нецікаво, і оформлення документів (як от для будівництва храму на Привокзальній площі) може тягнутись десятиліттями.
