Ідея створення національного природного парку «Нижньодніпровський» витала у повітрі ще з 20-х років минулого століття.
Херсонські екологи і природолюби не один
рік намагалися достукатися до влади із пропозицією зберегти для
нащадків хоч те, що залишилося від неповторної колись природи Нижнього
Дніпра — типові та рідкісні ділянки заплавних лісів, боліт, лук, степів,
піщаних схилів Дніпра та балок, нашарувань гірських порід, де ще
збереглися 12 рідкісних типів рослинності, включених до Зеленої книги
України, 71 вид тварин, 32 види рослин, занесених до Світового та
Європейського Червоних списків...
І ось торік 26 травня на
колегії облдержадміністрації в.о. директора Департаменту екології та
природних ресурсів ОДА Юрій Попутько, відомий у краї фахівець із
заготівлі... брухту (!), репрезентував проект майбутньої заповідної
місцини. Керівна челядь задум схвалила. А наприкінці року Президент
підписав указ №657/2015 «Про створення національного природного парку
«Нижньодніпровський».
І почалося! А насправді виявилося, що
президентський універсал нічого не змінив. Заплавні очеретяні масиви як
горіли, так і горять; земля заповідних берегів як продавалась і
забудовувалась, так продається і забудовується; браконьєри як робили
свою чорну справу, так і роблять...
Про всі ці неподобства йшлось
у публікаціях «Добрими намірами...» і «Задимлений Указ» («Сільські
вісті» за 21.04.2015 р. і 3.03.2016 р.).
Без ентузіазму сприйняли
звістку з президентської адміністрації мешканці придніпровських сіл,
які справіку беруть з Дніпра воду і пасуть корів на різнотрав'ї, а також
із діда-прадіда мисливці та рибалки. Схвалюючи публікації у «Сільських
вістях», а також місцевій пресі, вони згадують відому приказку: сім
разів відміряй, а тоді вже ріж...
...«Обвалування» президентським
указом земель державної власності на території Бериславського,
Білозерського, Голоприс-танського, Цюрупинського районів, міст Нова
Каховка і Херсон та в акваторії Дніпровсько-Бузького лиману, а також ДП
«Збур'ївське лісове господарство» і Степового філіалу імені В. М.
Виноградова пройшло гладенько. Команда згори є команда згори! А от
приєднання до території «Нижньодніпровського» земель комунальної і
приватної власності, якими володіють або є землекористувачами районні та
сільські ради, викликали у прикордонному регіоні серйозну соціальну
напругу.
Геройська, Великокардашинська сільські ради
Голопристанського району, а також районна організація Українського
товариства мисливців та рибалок і ТОВ «Дельта-Люкс» звернулися до Вищого
адміністративного суду з позовом до Президента України, вимагаючи
визнати указ протиправним і скасувати його.
На суді інтереси
держави захищали Адміністрація Президента, Генеральна прокуратура та
Мінприроди, яке виступило третьою стороною. За результатами розгляду
справи позивачам відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Причому — в повному обсязі!
Інтереси позивачів представляв керівник адвокатської компанії «Шкута і Партнери» кандидат юридичних наук, доцент Олег Шкута.
— Коли створювали Національний природний парк «Нижньодніпровський», грубо порушили норми матеріального права, — вважає Олег Олегович. —
Це було зроблено без відповідного проекту, який мав бути виготовлений
спеціалізованою науковою організацією, а також без погодження із
первинними власниками та користувачами природних ресурсів —
територіальними громадами тих сіл і районів, які входять до нього
територіально. При цьому створення природних парків, різних заповідників
і заказників у нашій державі регулюється Законом України «Про
природно-заповідний фонд». Припускаю, що люди, які готували необхідний
пакет документів, добре розуміли, що створення цього парку (та ще й зі
статусом національного!) у нинішніх політичних, економічних і соціальних
умовах (криза в державі) просто недоцільне. Але, вочевидь, тут ішлося
про грубу реалізацію чиїхось приватних інтересів. Інше пояснення годі
знайти. Мабуть, через те у «Нижньодніпровського» досі немає
адміністрації, та й меж парку не визначено... На сьогодні навіть карта
парку, розміщена на офіційному сайті Департаменту екології та природних
ресурсів облдержадміністрації, є приблизною!
—
«Нижньодніпровський», що розкинувся на більш як 80 тисячах гектарів, —
це не просто частина моря чи острови. Це передусім території
Бериславського, Білозерського, Цюрупинського, Голопристанського районів,
а також міст Нова Каховка і Херсон. Вони до природного парку увійшли чи
ні? Це запитання абсурдне!
О. Шкута порівнює ситуацію з
вовтузнею навколо ще одного Національного парку Херсонщини —
«Джарилгач». Парк є і його... нема! Ні територія не визначена, ні його
межі. А через цю чиновницьку «самодіяльність» громадяни — первинні
користувачі природних ресурсів — позбулися свого конституційного права
користуватися природними вгіддями.
Судове рішення щодо «Нижньодніпровського», за словами О. Шкути, було цілком прогнозоване.
— Міркуйте самі, — каже досвідчений правник. —
За тиждень до винесення судового рішення від Вищої ради юстиції України
до Верховної Ради потрапило подання на позбавлення повноважень двох із
п'яти суддів, які були в колегії по справі (зокрема і її голова). При
винесенні рішення суд свідомо керувався положенням статті 14-ї
Земельного кодексу України, в якій ідеться про регулювання права
власності на землю державою. Він завважив лише той факт, що, підписуючи
указ, Президент розпорядився землею, яка і так належить державі. На
перший погляд це справді так. Одначе... Глава держави, видаючи указ про
Національний природний парк «Нижньодніпровський» як об'єкт природного
заповідного фонду, протизаконно розпорядився не землею як такою, а
природними ресурсами. А ресурси ці належать не державі, а українському
народові в порядку, визначеному статтею 13-ю Конституції України, яка
говорить: земля, її надра і природні ресурси є власністю народу України (підкреслення моє. — В. П.). Народу,
а не держави! Цими ресурсами від імені народу розпоряджаються
відповідні виконавчі органи — ради сіл та селищ, районів та області, а
не одноосібно голова обласної державної адміністрації, на сьогодні вже
колишній, пан А.С. Путілов.
До речі, суд не взяв до уваги і
грубе порушення процедури та порядку створення Національного природного
парку «Нижньодніпровський» як об'єкта заповідного фонду.
Високопрофесійний адвокат наголошує:
— У матеріалах справи
відсутній проект створення НП «Нижньодніпровський», підготовлений в
порядку, визначеному законом. Натомість спеціалізованою проектною та
науковою установою виступила Херсонська облдержадміністрація, а
конкретніше — департамент екології та природних ресурсів, який
підготував так званий «проект» на одній лише титульній сторінці під
назвою: «Проект створення національного природного парку
«Нижньодніпровський». Датований документ 2015 роком, до нього долучений
звіт щодо науково-дослідної роботи, а також реферат стосовно наукового
обґрунтування доцільності створення національного природного парку,
підготовлені кафедрою ботаніки Херсонського державного університету 2009
року.
Словом, навіч — правове невігластво периферійної
чиновної братії, яка вплутала у свою «патріотичну» оборудку ще й Петра
Порошенка, тим самим неабияк «підставивши» Главу держави! Президентський
указ «розв'язав» руки і язика, додав словотворчої енергії директорові
департаменту екології і природних ресурсів облдержадміністрації Юрію
Попутьку, який, певне, сподівається, що до Президента не дійде звістка
про те, як його обкрутили херсонські «паркобудівники».
Аби
заспокоїти мешканців сіл, у числі їх мисливців і рибалок, у яких
протизаконно відібрані споконвічні пасовища, заплави і риболовні
місточки, пан Попутько заходився копати компромат на них, не утруднюючи
себе вибором слів. Так, в одному з інтерв'ю Українське товариство
мисливців і рибалок (УТМР), якому цими днями виповнюється 95 років (!),
чиновник назвав «якоюсь громадською організацією», робота якої нагадує
йому, Попутьку, «сицилійські профспілки 1930-х років, якими керувала
мафія».
Дісталося від знавця «сицилійської мафії» і голові
Херсонської міської організації УТМР Вікторові Мельниченку, котрий став
на захист громадськості й просив не забороняти людям полювати у
дозволених законодавством часових межах. Та де там!
З огляду на
сказане я не закликаю директора департаменту екології і природних
ресурсів ОДА полишати улюблену посаду і їхати добровольцем на боротьбу
із сицилійською мафією або ж визубрювати Статут Українського товариства
мисливців і рибалок, а от указ Президента (хоч він і пов'язаний зі
скандалом) годилося б пильно дочитати до кінця.
Своїм указом
Глава держави доручає Кабінету міністрів України забезпечити «вирішення
протягом 2016—2017 років відповідно до законодавства питання щодо
надання у постійне користування національному природному парку
«Нижньодніпровський» 14479,80 гектара земель, у тому числі — з
вилученням у землекористувачів, а також розроблення проекту землеустрою
щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та
встановлення меж території національного природного парку, оформлення
речових прав на земельні ділянки».
Але керівна челядь області,
схоже, той указ до кінця так і не прочитала. Та й сам він, як бачимо,
нічого не змінив. Крім вивіски хіба що з гучним статусом
«національний»...
А на судовій справі ставити крапку зарано. Нині вона у Верховному суді.
Василь Піддубняк, Сільські Вісті
