
Поля фермерського господарства Равіля Джамалли засівають вперше за три роки повномасштабного вторгнення.
"Ми завершуємо посівну компанію ярого ячменю. Два тижні сіяли. Нещодавно під час обробки полів знайшли дві гранати Ф-1. Викликали спеціалістів, які їх знешкодили", — сказав він.
Майже все обладнання та техніка його господарства знищені атаками військових РФ. Під час бойових дій у 2022 році фактично всі поля, які були засіяні озимими та ярими культурами, згоріли.
"За три місяці з наших полів вивезли танк, БМП та дві танкові башти. Ми їх повивозили завдяки військовим. Тут проходила лінія фронту й були російські позиції", — розповів фермер.

Цьогоріч з тисячі гектарів 350 засіяли ячменем, решту лишили під соняшник та озиму пшеницю, каже Равіль.
"Наразі ціна на соняшник доволі висока в Україні, тому маємо надію отримати добрий врожай і прибуток", — сказав він.
У 2024 році за підтримки Міжнародного благодійного фонду United24 вдалось відновити зрошення на трьох тисячах гектарів сільськогосподарських земель завдяки Інгулецькій системі, розповів директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Дмитро Юнусов. Відновити головну насосну станцію Лиманецької системи не встигли через припинення фінансування програми USAID Агро.
"Ми відремонтували дюкер біля села Посад-Покровське й дали можливість нашим фермерам зрошувати поля. Цьогоріч ми плануємо збільшити це зрошення за допомогою грантів для придбання крапельної стрічки. Тобто ми розвиваємо саме крапельне зрошення і таким чином хочемо збільшити посадку овочевих та баштанних культур", — сказав Юнусов.

У фермерському господарстві Максима Максимова на місці озимого ріпаку сіють кормове просо.
"Ріпак через дефіцит вологи не розвинувся так, як йому належить, і не зміг пережити останні зимові заморозки. Тому посів був знищений і ми вирішили пересіяти його просом. Така практика в нас буває у зв'язку з відсутністю опадів і снігового покриву. Така вже специфіка нашого регіону", — сказав чоловік.

З поля площею 25 гектарів планують скосити хоча б півтори тони проса. Врожай поїде на експорт як компонент для пташиного корму, додав голова господарства.
"Складно було починати роботу після деокупації. Все розбомблене, побите, все треба відновлювати. Наші поля вже нормальні, а у людей ще багато полів не перевірених, не оброблених", — розповів механізатор Олег.

Зараз у господарстві працюють 10 робітників, обробляють тисячу гектарів землі, говорить Максим Максимов.
"Господарство було пошкоджено суттєво. Ми втратили три одиниці зернозбиральної техніки, оприскувач, два малі трактори, дві вантажні машини. Але потихеньку відновлюємося, дякуючи Богу", — сказав фермер.
Господарство Володимира Теника потерпає від атак російських безпілотників. Один з них переслідував робітника, який засівав поле.
"Літачок такий, як вони кажуть "молнія", ніс заряд. Розвернувся й погнався за трактором. Тракторист побачив його, зупинився. Той вдарив і вибухнув перед ним. Слава Богу, що і трактор не пошкоджений, і людина не постраждала", — сказав Володимир.

Внаслідок бойових дій знищені трактори, комбайни, сівалки, генератор та поливні машини, каже фермер. У 2024 році він отримав допомогу від благодійних фондів Говарда Бафета та "Жнива перемоги". Господарство Володимира обробляє більш ніж тисячу гектарів землі. З них розмінували близько 90 відсотків.
"Наприклад, на полі площею десь 55 гектарів підірвали понад 150 касетних боєприпасів. Потім ми провели дискування, зорали. Після цього там підірвався культиватор. Після культиватора почали сіяти. Сівалка витягнула на край міну — не вибухнула, слава Богу. А так і трактор підривався. На щастя, хлопець у ньому залишився живий", — розповів чоловік.

Цьогоріч він вирішив також зайнятись овочівництвом і вирощувати баштанні на крапельному зрошенні.
"Це вже дуже давня система, в якій працюють багато фермерів. Вона не забиває ґрунт і можна великі площі залити. Тут немає поливної машини. Це такий кропіткий труд: треба натягати плівку та розкладати крапельні стрічки", — пояснив Володимир Теник.

У 2023 році на правобережжі Херсонщини зерновими й технічними культурами засіяли 70 тисяч гектарів, у 2024-му – 153 тисячі, в планах на 2025-й – 240 тисяч, говорить Дмитро Юнусов.
"На Херсонщині засіяли вже 120 тисяч гектарів озимих, з яких 100 тисяч – це зернові, в основному пшениця озима, та 20 тисяч – технічна культура озимий ріпак. Весною ми плануємо засіяти ще 120 тисяч гектарів ярими культурами, здебільшого ярим ячменем — 17 тисяч гектарів. 5600 гектарів засіємо горохом, трохи ярим ріпаком, три тисячі — льоном, дві тисячі — кукурудзою і навіть 100 гектарів у Кочубеївській громаді піде під сою", — сказав посадовець.

За його словами, близько 400 місцевих фермерів скористались державною допомогою у вигляді субсидій: по одній тисячі гривень на гектар для земель, розташованих на території можливих бойових дій, і по дві тисячі гривень — якщо на території активних бойових дій.
"І деякі фермери отримали по вісім тисяч гривень на гектар. Це саме господарства з розміром земельного банку до 120 гектар, тобто невеликі фермери. Загальна сума субсидій сягнула 165 мільйонів гривень", — сказав Юнусов.

Аграріям також допомагають міжнародні партнери, зазначив він.
"Це благодійний фонд "Жнива перемоги". Також благодійна організація Mercy Corps — теж фонд, який належить Говарду Бафету. За його підтримки фермерам надають гранти на відновлення: по п'ять тисяч доларів, 15 тисяч і 75 тисяч. Саме тим, які постраждали від військових дій", — додав директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення ХОДА.
Суспільне Херсон