В українських містах почастішали теракти, які здійснюють завербовані Росією українці. Кого найчастіше затягують у пастку російські спецслужби та як відбувається вербування – далі.
За останні три роки кількість правопорушень неповнолітніх проти основ національної безпеки України через вербування в месенджерах зросла в понад 43 рази. Майже п’ята частина – 22% завербованих російськими спецслужбами для своїх завдань в Україні – є неповнолітніми.
Як відбувається вербування, хто найчастіше потрапляє на гачок ворога та як батькам уберегти своїх дітей-підлітків від впливу ворожих вербувальників? Про все це «Укрінформу» розповів херсонець Юрій Антощук – експерт з інформаційно-комунікаційних інтернет-технологій.
За його словами, найчастіше вербування відбувається через Telegram і його масштаби збільшуються щороку. Водночас сьогодні російські спецслужби використовують і WhatsApp, і будь-який інший месенджер.
Хто потрапляє на гачок спецслужб РФ
«Типовий шлях вербування та роботи з жертвами приблизно такий. Спочатку – знайомство з жертвою, зондування й пропаганда. Це відбувається в загальних соцмережах (TikTok передусім), у групах підробітку (Telegram, Viber), в онлайн іграх та в ігрових спільнотах (на Discord або прямо в самих іграх у чатах). Далі – координація й детальні інструкції в месенджерах. Наприклад, у Telegram, бо він найпопулярніший в Україні», – розповідає Юрій Антощук.
Найчастіше на гачок російських спецслужб потрапляють неповнолітні та молодь 14-20 років. За різними даними, це приблизно 20-30% від усіх, кого вербують. Серед основних причин:
- вони шукають швидких грошей,
- бажають довести, що «я не слабак»,
- конфлікти з батьками,
- самотність,
- психологічні проблеми,
- низьке усвідомлення правових наслідків.
Серед дорослих жертвами найчастіше стають безробітні або люди з нестабільним чи низьким доходом, нарко- чи іншими залежностями, люди, які мають кримінальне минуле або пов’язані з криміналітетом. Є менша група – ждуни, які поділяють проросійські погляди, мають контакти на ТОТ чи в РФ.
«Молодь можуть вербувати й через онлайн-ігри та тематичні форуми. Наприклад: гра (чат у грі) – перехід до більш приватної спільноти (наприклад, Discord чи група у Telegram) – перехід до індивідуального спілкування в месенджері (Telegram / Signal) – завдання в реальному житті», – розповідає експерт.
Як відбувається вербування
Юрій Антощук описує типові сценарії вербування.
1. Спочатку ворог моніторить чати, групи в соцмережах та спілкування гравців в іграх. При цьому звертають увагу на такі категорії користувачів:
- хто часто скаржиться на владу, мобілізацію, несправедливість тощо;
- хто пише, що «немає грошей», «ненавиджу ТЦК», «хочу виїхати» тощо;
- хто сидить в онлайн годинами та мало спілкується в реальному житті.
2. Далі відбувається перший контакт – нібито по-дружньому. При цьому вербувальник може представитися просто другом по грі, або тим, хто підкаже, як заробити (на іграх/ставках/просуванні контенту тощо), або взагалі псевдооднолітком із сусіднього міста.
3. Жертві пропонують, якщо це в грі – перейти з публічного чату гри до приватного в самій грі або в Discord. Далі – в Telegram / Viber / Signal під приводом: «там зручніше кидати файли», «щоб не палитися перед іншими».
4. Потім дають прості тестові завдання. Спочатку можуть попросити сфотографувати «гарний вид із вікна» чи знайти й сфотографувати певну будівлю «для квесту». Поцікавляться думкою про війну, політику, мобілізацію, щоб зрозуміти мотивацію й готовність до ризику.
5. Коли сформувалася довіра – пропонують «легкі гроші» за реальні дії: сфотографувати ТЦК, підпалити авто з військовими номерами, перенести пакунок у вказане місце, розклеїти листівки, намалювати графіті.
6. Після першого правопорушення (навіть дрібного) починається шантаж. Жертві показують збережені листування й погрожують «злити в СБУ»; змушують виконувати більш жорсткі завдання (диверсії, підкладання вибухівки); іноді підривають виконавця разом із вибухівкою, щоб не лишати свідків.
Експерт додає, що не завжди, але часто відбувається ідеологічна обробка. Паралельно вкидають наративи: «ТЦК – злочинці, ти борешся із системою», «режим усе одно програє, ти лише пришвидшуєш неминуче», «ніхто не дізнається, ти анонімний».
Про що варто пам’ятати батькам
Нещодавно в українському суспільстві лунали заклики про заборону використання Telegram. Однак, наголошує Юрій Антощук, відповідь на вербування не може бути лише технічною чи репресивною.
«Якщо просто закрити все, вербування перейде на інші платформи. Трохи пригальмується, але надолужиться з часом і з більшим розмахом, апелюючи до того, що «тепер немає і свободи слова» тощо. Найкраще стратегічно й довгостроково – працювати з усіма ланками суспільства», – каже він.
Батькам регулярно потрібно говорити з дітьми про реальні випадки. Наприклад, розповідати про підлітків, яких підірвали разом із вибухівкою або посадили до в’язниці, про те, що «легкі гроші» за небезпечні завдання завершуються реальними тюремними термінами чи навіть смертями.
«Цікавитись онлайн-життям, але без тотального стеження: знати, у що дитина грає, з ким спілкується. Домовитися, якщо хтось запропонує щось дивне або гроші за ризик – дитина одразу каже дорослому, і той не буде сварити, а допоможе», – радить експерт.
Варто також установити базові цифрові межі: обмеження нічних ігрових сесій, програму батьківського контролю на смартфон, заборонити «таємні зустрічі» з онлайн-знайомими без відома дорослих.
Крім того, потрібно знати, куди звертатись у разі можливого вербування (поліція, кіберполіція, СБУ), і не боятися цього робити. Треба створити чіткий меседж: за повідомлення про спробу вербування дитину не карають, а захищають, наголошує експерт.
«Ми бачимо, що російські спецслужби навчилися майстерно використовувати методи психологічного впливу у віртуальному світі, що призводить до трагічних наслідків у реальному світі. Блокування будь-якого месенджера саме по собі не вирішить проблему, оскільки сама цифрова інфраструктура вербування є доволі гнучкою, адаптивною та багатоканальною.
Простих рішень тут немає. Задля протидії цьому в Україні мають бути залучені абсолютно всі – від батьків до державних інституцій. Прогалини хоча б в одній ланці цього ланцюга сприятимуть розвитку ворожого впливу на українців та неминучим трагедіям за участі цивільних, що потрапили на гачок «легких грошей» або «ідейної обробки», – наголошує Юрій Антощук.
Ілюстративне фото із соцмереж
Джерело – Гривна
