На Херсонщині виправдали звинуваченого у співпраці з росіянами: подробиці заплутаної історії

Херсонський міський суд виправдав мешканця села Кізомис Власа Барановського, обвинуваченого у співпраці з російськими військовими під час окупації правобережної частини Херсонщини.   

У вироку написано, що сторона обвинувачення не довела, що дії чоловіка підпадають під ч. 1 ст.111-2 Кримінального Кодексу України («Пособництво державі-агресору»). Але сама історія на цьому не завершилася. Та й її перебіг вартий уваги. Бо якщо дивитися на ситуацію з точок зору обвинувачення, захисту і родичів Барановського, вимальовуються три зовсім різні історії.  

У обвинувальному акті, розповідях потерпілих та свідків обвинувачення мешканець Кізомиса Влас Барановський – людина, яка під час російської окупації села співпрацювала із загарбниками, передавала їм, як написано у рішенні Херсонського міського суду, інформацію «про патріотично налаштованих мешканців с. Кізомис та власників зброї».

Сам Барановський, його родичі, адвокати а також залучені ними для участі у суді свідки захисту казали, що чоловік не співпрацював з окупантами, а став жертвою спочатку – прикрої випадковості, потім – наклепу людей, стосунки з якими багато років були непростими.

З точки зору обвинувачення

У частині вироку, де викладена позиція сторони обвинувачення, йдеться, що Барановський нібито свідомо передавав російським військовим інформацію про проукраїнськи налаштованих односельців, які мали мисливську зброю, чим сприяв «незаконному затриманню, катуванню та пограбуванню цивільного населення».

Далі написано, що 15 серпня 2022 року обвинувачений супроводив російських військових до будинку місцевого мешканця, і окупанти, погрожуючи вбивством, вимагали у того чоловіка віддати зброю, яку він зберігав. Той чоловік був свідком обвинувачення і розповідав, що до нього вдерлися російські військові, обшукували будинок та подвір’я, та не знайшли нічого, що зацікавило б їх.

Потім росіяни, як стверджується у обвинувальній частині вироку, знову ж таки, у супроводі Власа Барановського прибули до подвір’я ще одного мешканця Кізомису і вдерлися до будинку, вимагаючи від господаря віддати зброю, яка зберігалася у того. Окупанти забрали мисливську рушницю чоловіка, а також, як казали у суді той чоловік та його дружина, вкрали гроші і ювелірні вироби, завдавши шкоди на загалом понад 155 тисяч гривень.

Після обшуку Барановський, за словами свідків обвинувачення, нібито кричав, що буде всіх «вчити руському миру».  

Прокурор Олешківської окружної прокуратури Дмитро Шишенко, який представляв на цьому суді сторону обвинувачення, просив призначити підсудному покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна.

З точки зору сторони захисту

У частині вироку, де викладається позиція сторони захисту, історія «обростає» деталями, завдяки яким сприймається зовсім інакше.

Влас Барановський, згідно з написаним у документі, мав бензопилу, і під час російської окупації, коли не міг працювати за основною спеціальністю (матрос) підробляв, пиляючи односельцям дрова.

І 15 серпня 2022 року односельці, двоє молодих людей, попросили у нього цю пилу у тимчасове користування. Чоловік відмовив, а через деякий час, перебуваючи не вдома, почув звук своєї бензопили. Прибіг додому і побачив, що інструмент викрали, зламавши комору. Барановський вирішив, що пилу взяли молоді люди, які просили її. Пішов до їх батьків.

Біля магазину зустрів Валентина Кучеренка – родича одного з тих молодих людей.  Кучеренко, як йдеться у вироку, був нетверезий. Він брутально облаяв Барановського, потім побіг додому, невдовзі повернувся з рушницею і почав стріляти у бік Барановського. Не влучив. А Барановський, не бажаючи бути підстреленим, побіг подалі від місця сутички. Він хотів дістатися хати кума і пересидіти там. Але дорогою натрапив на мікроавтобус з російськими військовими.

Автобус зупинився, з нього вийшли двоє військових і спитали чоловіка, куди він біжить. Той відповів, що тікає від односельця, який стріляє по ньому. Окупанти затягнули чоловіка в мікроавтобус, поклали там на підлогу і зажадали, щоб він показав, де живе той односелець. Коли приїхали до Кучеренка, той сказав, що дійсно стріляв у Барановського через те, що той нібито краде у нього виноград.

Після цього росіяни, як зазначає сторона захисту і підтверджують залучені нею свідки, наказали Барановському йти, і він не брав участі у тому, що відбувалося далі.

Ці події не мали розвитку аж до деокупації Кізомиса. Коли село визволили від росіян, Валентин Кучеренко повідомив українським військовим, що Барановський нібито співпрацював з росіянами. Більше того, за словами Юлії Барановської, сестри Власа, родина Кучеренка вчинила над її братом самосуд: прив’язала його до «ганебного стовпа», била, ображала. У його будинку, каже сестра, був проведений несанкціонований обшук, внаслідок чого житло усередині розтрощили.  

«Сергій, син подружжя Кучеренків, – розповідає Юлія, – знімав знущання над моїм братом на фото і відео та викладав їх у соцмережі, а також відправляв місцевим мешканцям».

Як написано у вироку, сторона захисту просила суд визнати свідчення потерпілих недостовірними, оскільки є підстави вважати, що з окупантами співпрацювали саме потерпілі, а не Барановський.

«Дружина потерпілого, – каже Ігор Білов – один з адвокатів, які представляли інтереси Власа Барановського, – під час окупації працювала на роботах з благоустрою села, коли Кізомис готували до псевдореферендуму. Вона казала, що грошей за це не отримала від окупантів, та перевірити достовірність її свідчень не можна. Але точно відомо, що сім’я Кучеренків отримувала від росіян гуманітарну допомогу. Син цього подружжя торгував секондхендом, їздив за товаром у Крим, міняв гривні на рублі».

Натомість про Власа Барановського мешканці села, які проходили по цій справі як свідки, казали, що він не отримував від окупантів нічого.

Сторона захисту також звертала увагу на те, що підсудному спочатку інкримінували державну зраду у воєнний час, а вже потім, незадовго до розгляду справи у суді, перекваліфікували обвинувачення на «Пособництво державі-агресору». Злочини, скоєні за цими статтями, розслідує згідно з українським законодавством, СБУ. Справу Барановського розслідувала поліція.

«…Доручення про проведення досудового розслідування іншому органу ніж слідчим СБ було необґрунтованим, за відсутності неефективного досудового розслідування, внаслідок чого сторона захисту вважає, що не була дотримана належна правова процедура. Вина обвинуваченого не доведена належними, достатніми та допустимими доказами. Доручення проведення розслідування поліції є істотним порушенням прав людини»

йдеться у частині вироку, де викладена позиція сторони захисту.

Стосовно ще одного мешканця Кізомиса, до якого Барановський нібито приводив російських військових, у цій історії взагалі багато неясного, бо усе ґрунтується на свідченнях потерпілого. За словами Юлії Барановської, цей потерпілий – друг Валентина Кучеренка. А, за словами адвоката Ігоря Білова, дружина потерпілого співпрацювала з росіянами, що доведено слідством і судом, жінка засуджена і відбуває покарання.

Адвокати просили суд виправдати Барановського, оскільки, на їхню думку, обвинувальний акт ґрунтувався виключно на припущеннях, а експертизи проводилися лише на підставі свідчень потерпілих.

З точки зору родичів обвинуваченого

Юлія Барановська розповіла кореспонденту МОСТа, що стосунки її брата та Валентина Кучеренка непрості протягом вже багатьох років.

«У нашої сім’ї, –  каже Юлія, – є ставок, який Кучеренко давно хоче купити. Ми ставок не продаємо, Влас вирощував там качок, гусей».

За словами Юлії, саме через ставок Валентин Кучеренко дуже неприязно ставився до її брата.

Ситуацію з обшуком, який вчинили у будинку родини Кучеренків російські військові, жінка вважає дуже дивною: «Валентин казав, що приїзд росіян заподіяв йому великі моральні страждання. І при тому наступного дня він з дружиною поїхав у Білозерку, де розміщувалася окупаційна військова комендатура, просити, щоб їм повернули вкрадене».

Юлія Барановська каже, що у той же день, коли подружжя Кучеренків їздило до Білозерки, у Кізомис знову приїхали російські військові, і цього разу – до її брата.

«Власа, – розповідає жінка, – тоді не було вдома. Росіяни побили вікна, двері. Це бачила сусідка. Спитала окупантів: «Що ви робите?». Ті відповіли: «Нам повідомили, що тут живе розбійник. Ми маємо його покарати». У мене питання –хто їх навів на мого брата?».

Обвинувачення у пособництві росіянам та у передачі їм інформації Юлія вважає абсурдними: «Про яку зраду та про яке пособництво окупантам можна говорити, якщо Влас як мешканець села добре знав, хто брав участь в АТО, хто працює у поліції, але ні про кого з цих людей чи про членів їх сімей не повідомляв росіянам?!».

Такої ж думки дотримується і адвокат Ігор Білов: «Чомусь «зрада» проявилася аж у серпні 2022 року. Дивно це. А щодо нібито інформування росіян про власників зброї, то, враховуючи те, що десь половина чоловіків у Кізомисі – мисливці, окупанти могли знайти власників зброї і без допомоги інформаторів».   

Юлія Барановська каже, що прокурор Дмитро Шишенко пропонував її брату визнати себе винним у державній зраді і написати заяву з проханням про внесення у списки на обмін. Влас Барановський категорично відмовився від цього.

«Ці пропозиції, – каже жінка, – Шишенко робив, коли приїздив у СІЗО, де перебував брат. Таких візитів, які прокурор не узгоджував з адвокатами, було кілька».

Говорячи про зацікавленість прокурора в успішному для нього завершенні справи, Юлія зазначає, що Дмитро Шишенко і Валентин Кучеренко знайомі: «Кучеренко тримав базу відпочинку, відому у селі як «Прорішка». Там любили відпочивати поліцейські, працівники прокуратури. Влас колись працював на тій базі: перевозив туди людей через річку. Бачив серед відпочивальників Шишенка і бачив, як він спілкувався з Кучеренком».

За словами адвоката Ігоря Білова, під час судових засідань заявлялося клопотання про відвід прокурора через його ймовірну особисту зацікавленість у результатах справи. Але суд вирішив, що немає переконливих підтверджень того, що потерпілий і прокурор знайомі, і останній має особисту зацікавленість.

Юлія Барановська розповідає, що у справі її брата є дві характеристики: від Білозерської селищної військової адміністрації (село Кізомис входить у Білозерську селищну громаду) і від місцевого старостату.

“Характеристика від військової адміністрації, – каже Юлія, – негативна, але писали її люди, які не знали Власа, і ця характеристика містить недостовірні відомості, зокрема, про те, що брат зловживає спиртним, тоді як він вже багато років взагалі його не вживає. Характеристика старостату, де Власа знають, – позитивна. Тому є питання – з чиїх слів написана характеристика від військової адміністрації?”.

Зараз Влас Барановський, який провів у слідчому ізоляторі три роки, лікується, бо перебування у неволі дуже погано вплинуло на його здоров’я. А також разом з адвокатами готується до засідання апеляційного суду.

«Прокуратура неодмінно подасть апеляцію, бо у справах про співпрацю з росіянами вона робить це навіть коли вирок суду – хоч трохи м’якший, ніж вимагав прокурор. А у нашому випадку суд взагалі виправдав обвинуваченого і звільнив його з СІЗО. Власне, враховуючи обставини справи, рішення і не могло бути іншим»,

каже адвокат Ігор Білов.

Юлія Барановська каже, що виправдання її брата – лише перший крок у боротьбі за справедливість: «Буду добиватися притягнення до відповідальності усіх людей, через яких наша родина пережила стільки страждань».