Суд визнав винним херсонця у скоєнні теракту в складі терористичної групи. Справа стосується підпалів торгових центрів у Польщі та Литві.
Минулого року «Гривна» розповідала частину цієї історії – йшлося про знищення торгових центрів, скоєне на замовлення російських спецслужб. Зокрема, 9 травня 2024 року виникла пожежа в магазині IKEA у Вільнюсі, а за декілька днів, 12 травня, сталося загоряння ТЦ Marywilska у Варшаві – вогонь знищив 80% будівлі. Через рік після події правоохоронці Польщі оголосили, що це був навмисний підпал на замовлення РФ.
Правоохоронці Польщі та Литви встановили, що до обох підпалів причетна група херсонців: двоє виконавців, серед яких був неповнолітній, та двоє кураторів, один з яких переховується на території РФ, а інший – у міжнародному розшуку. Це: Данило Бардадим, Олександр Г. (прізвище невідоме), Сергій Чалий та Олександр Варивода.
Імена причетних до терактів та деталі цієї історії нещодавно опублікував американський журнал The New Yorker. Переклад матеріалу під назвою «Розпалити вогонь. Як російська розвідка вербує молодь онлайн для здійснення шпигунства, підпалів та інших атак по всій Європі» пропонує Foreign Ukraine.
Скриншот публікації на сайті The New Yorker
Підтримка від «своїх» – з нюансами
У центрі матеріалу The New Yorker – 17-річний Данило Бардадим із Херсона. Видання описує його як звичайного підлітка, який жив із батьками та братом. На момент окупації міста йому було 15 років, він навчався у школі та підробляв на автозаправці.
Через рік після деокупації Херсона, коли ворог почав масовано обстрілювати місто, родина Данила переїхала до Гайворона. Хлопець закінчив школу, а невдовзі, зібравши всі свої заощадження, разом із другом-херсонцем Олександром, з яким разом працював на АЗС, виїхали до Польщі.
Це був березень 2024 року, юнаки поселилися в місті Ключборк. Знайомий допоміг з роботою – хлопці працювали вантажниками, отримуючи близько 50 доларів на день готівкою.
Через декілька тижнів на них вийшов Сергій Чалий – 31 річний житель Херсона, колишній власник тієї АЗС, де підробляли Данило та Олександр. Чалий запросив їх до Варшави на роботу, нібито пов’язану з ремонтом автомобілів.
- The New Yorker пише, що під час окупації Херсона Сергій Чалий торгував паливом та викрадав у населення автомобілі за сприяння російських окупантів. Він роз’їжджав на BMW, мов гангстер. За свідченням Данила Бардадима, викрадені автомобілі Чалий відправляв до Росії та переганяв до Європи. Після звільнення Херсона, побоюючись арешту, Чалий утік до анексованого Криму.
Видання зазначає, що Сергій Чалий почав опікуватися хлопцями – відправляв їм невеликі суми грошей на їжу та проживання, які пізніше вимагав повернути. Поступово він почав давати їм доручення кримінального характеру – наприклад, перегнати із Румунії викрадений BMW. Чоловік спілкувався з Данилом та Олександром, «ніби він був вищим: віддавав їм накази, залякував і розмовляв суворо», а ті «все робили без заперечень».
У пошуку легких грошей
У квітні 2024 року Чалий запропонував хлопцям залишити пакет у торговому центрі – натомість пообіцяв, що за це гроші в них «завжди будуть у кишенях». Далі хлопцям наказали встановити месенджер Zangi та їхати до Вільнюса. Наступного дня Данило отримав повідомлення від якогось Q. – той дав перше завдання: зняти на камеру паркування та внутрішні приміщення магазину IKEA, особливу увагу приділити відділу матраців. Бардадим, не розуміючи мети, виконав цей наказ.
Повернувшись до Варшави, Данило отримав нове завдання: перегнати машину до Вільнюса, взявши із собою пакет із помаранчевими кабелями. Далі Q. наказав купити мопед, бензин, дизель, мило та сірники.
«Я почав здогадуватись, чого вони від мене хочуть. Я хотів, щоб збитки були меншими», – розповів пізніше Данило слідчим. Він додав, що купив удвічі менше пального, ніж йому наказав Q.
У готелі Вільнюса Данило та Олександр за наданою інструкцією зробили вибухівку із таймером на телефоні. Q. наказав Данилу одягнути мотошолом, щоб не потрапити на камери, і закласти пристрій у відділі матраців магазину IKEA. За словами Бардадима, він заклав лише один пристрій замість двох і пішов із магазину.
Повернувшись до Варшави, як «нагороду» Данило отримав від Чалого BMW – обіцяних грошей він так і не побачив, а допомога із житлом та іншими витратами припинилася. Данило та Олександр ночували в машині.
Незабаром Q. доручив Данилу приїхати рано-вранці до ТЦ Marywilska у Варшаві та зняти відео. 12 травня ТЦ центр згорів – саме пожежу хлопець і мав зафільмувати. У суді він заявив, що лише знімав наслідки пожежі – сам нічого не підпалював.
Пожежа у ТЦ Marywilska у Варшаві, 2024 р. Фото: the-warsaw.pl
Того ж дня Q. відправив Бардадима до Вільнюса. Хлопець вирушив автобусом, але його затримали литовські спецслужби. За даними The New Yorker, наведення литовським спецслужбам дала жінка на ім’я Ганна. Вона нічого не знала про операцію диверсантів. На прохання друга Ганна забрала посилку в камері схову на вокзалі Вільнюса і потім, злякавшись того, що побачила всередині, передала всю інформацію литовській контррозвідці.
Чалий – у міжнародному розшуку
На допиті Данило в усьому зізнався. Зрештою литовський суд визнав його винним у скоєнні терористичного акту в складі терористичної групи. Вирок – 3 роки позбавлення волі. Його товариш Олександр був заарештований у Варшаві.
Натомість Сергій Чалий наразі перебуває в міжнародному розшуку. Після арешту Данила він намагався терміново покинути Польщу через кордон з Білоруссю, але перетнути його не вдалося, бо його ім’я – у чорному списку. Спроба дістатися Братислави теж провалилася. Тож Чалий винайняв таксі й вирушив до Праги. Дорогою йому зателефонували й повідомили про арешт Олександра. Чалий попросив таксиста зупинитися на автозаправці й зателефонував людині, яку називав «дядько Саша».
Польська та литовська влада вважають, що «дядько Саша» – українець Олександр Варивода, кримінальний авторитет, який живе в Краснодарі та, ймовірно, є куратором Чалого. Саме його слідство вважає тим, хто стояв за псевдонімом Q.
- Олександр Варивода теж уродженець Херсонщини. Як уже розповідала «Гривна», це колишній житель Скадовська. Минулого року його заочно було засуджено до 12 років ув’язнення. Встановлено, що під час окупації Варивода працював на окупантів на посаді «головного спеціаліста» в окупаційному «Фонді держмайна ВЦА в Херсонській області». Він причетний до викрадення близько 170 автомобілів з автосалонів Херсона. Після звільнення міста втік до Росії, де отримав громадянство.
Злочинці Олександр Варивода (ліворуч) та Сергій Чалий. Фото: the-warsaw.pl
Після розмови з Вариводою плани Чалого змінилися – таксист відвіз його до Відня. Там його нібито чекали підроблені документи для втечі з Європи через Сицилію. Наразі Сергій Чалий за запитом Польщі перебуває в розшуку за червоним повідомленням Інтерполу – як один із найнебезпечніших злочинців. Його звинувачують в «участі в організованій групі чи об’єднанні збройного характеру».
До речі, таксист Павло Ткачук після повернення був заарештований у Варшаві – його засудили до 6 місяців ув’язнення за сприяння втечі Чалого. У суді таксист розповів, що Варивода, ймовірно, збирав замовлення на злочини в ЄС, а Чалий їх виконував – від викрадення машин та незаконного перетину кордону до підпалів та диверсій за дорученням російських спецслужб.
Юнаки з Херсона – приклад одноразових агентів РФ
The New Yorker робить висновок, що історія двох херсонських юнаків – це приклад стратегії російських спецслужб щодо використання так званих одноразових агентів. Західні розвідувальні служби вважають, що за цими операціями Росії стоїть конкретний підрозділ ГРУ – Департамент спеціальних завдань. При цьому встановити зв’язок між одноразовими агентами та вищими особами з Росії вкрай складно.
Диверсії, зазначає The New Yorker, спрямовані не стільки на те, щоб завадити Заходу допомагати Україні, скільки на те, аби вплинути на громадську думку та посіяти сумніви стосовно необхідності цієї підтримки.
Одноразовими агентами стають уразливі люди – не лише українці, але й росіяни та білоруси. Часто це підлітки, мігранти, які опинилися в складних обставинах, яких спочатку вербують для виконання дрібних доручень (розклеювання листівок, встановлення камер), а згодом – і до серйозних злочинів.
«Російські спецслужби намагаються знайти вразливих людей – одинаків, ізгоїв, недосвідчених і, можливо, не дуже кмітливих чи мудрих. Українські мігранти, особливо підлітки, ідеально підходять під цей опис», – каже польська юристка Ірена Липович.
Біженці з України, які рятуються від війни, не мають довгострокових документів на проживання чи стабільного доходу. Майже у всіх випадках такі агенти аполітичні, потребують грошей і не усвідомлюють, на чиї інтереси працюють.
«Це корисні ідіоти, які хочуть легких грошей і не ставлять багато запитань», – резюмує журнал The New Yorker.
P. S. Наразі Служба безпеки України фіксує активізацію російських спецслужб щодо вербування українців, повідомляє СБУ. Зокрема, ворог збільшив кількість так званих операцій «під чужим прапором»: рашисти видають себе за співробітників правоохоронних органів України та під різними приводами змушують громадян готувати підпали, теракти та диверсії. Ідеться передусім про територію України, але й за кордоном такі випадки вербування не поодинокі.
Головне фото ілюстративне, колаж: svidomi.in.ua
Джерело – Гривна
-original-original.jpg)
