Російські військові застосовують касетні боєприпаси для ударів по правобережжю Херсонщини. Якщо раніше в обласному центрі суббоєприпаси знаходили у зонах, наближених до Дніпра, то зараз — у всіх районах міста. Поліцейські-вибухотехніки щодня виїжджають на місця обстрілів і знищують їх. Частина боєприпасів не вибухає відразу. Вони можуть роками перебувати у м'якому ґрунті чи траві.
Раніше осколки російських снарядів збирали поштучно, потім – відрами, зараз експонати прилітають самі, говорить головна зберігачка обласного краєзнавчого музею Алевтина Мелентьєва. Співробітники закладу створили виставку із залишків зброї, якою військові РФ обстрілюють місто. Нещодавно окупанти вдарили касетними боєприпасами прямо по будівлі музею.
"Це був не одномоментний "приліт", їх було декілька. Потім ми знаходили суббоєприпаси. А хвостова частина, яка була ними наповнена, пробила нам дах і, можна сказати, "доповнила" так нашу експозицію, ніби це хтось спрогнозував", — сказала Мелентьєва.
Носії касетних суббоєприпасів – снаряди реактивної артилерії. Найчастіше це система "Град", розповів начальник вибухотехнічної служби Головного управління поліції в області Володимир Перепелиця. При обстрілі містяни можуть почути вихід снаряду РСЗВ з лівого берега, негучний постріл і дрібні звуки, схожі на вибухи петард.
"Ось приклад цього виду боєприпасу іноземного виробництва — циліндр невеликого розміру, до шести сантиметрів на вигляд. Зверху має характерний виступ з тканинним хвостиком, як це люди називають. Ми це називаємо стабілізатор. Тобто циліндр, зверху — шток і до нього прикріплена стрічечка", — каже Перепелиця.
Часом ці суббоєприпаси можуть впасти на землю та не вибухнути. І навіть якщо вони розіб'ються й лежатимуть окремо від корпусу, то все одно становитимуть загрозу.
"Це боєприпас. Він створений для того, щоб убивати, калічити. Тому навіть у вигляді декількох частин для не сапера, для того, хто не працює з таким, це дуже небезпечно. І немає сенсу людині наближатися чи торкатися невідомих предметів, ризикуючи втратити здоров'я чи життя", — застеріг начальник вибухотехнічної служби.
Наталія Макаренко живе у середмісті Херсона. Російський снаряд від РСЗВ пробив дах, стелю її будинку та увійшов у землю. Два дні жінка жила у страху, що він може вибухнути.
"Це сталося 12 січня. Дві доби я була поряд із цим снарядом і не знала, наскільки це небезпечно, а 14-го його витягли сапери. Сказали, що загрози немає. Але якщо він там горів, то для мене він був небезпечний. Просто я не зрозуміла, що вогонь був під підлогою в землі. Після обстрілу побігла нагору дивитись", — розповіла Наталія.
Снаряди реактивної системи залпового вогню, які викидають касетні боєприпаси, можуть спричинити пожежу або пошкодити майно. Чи безпечні труби від "Градів", які стирчать в асфальті чи землі після обстрілів, можуть визначити лише сапери, говорить Володимир Перепелиця.
"Поки ти його не дістанеш повністю, поки не відкопаєш, то важко на сто відсотків встановити, чи становить він небезпеку. Але в деяких випадках ми чітко бачимо, що снаряд спрацював. Тоді ми повідомляємо служби, які можуть його забрати", — сказав він.
До 25% суббоєприпасів, які несе снаряд РСЗВ, можуть не вибухнути одразу, додав Перепелиця. Вони лишаються на поверхні, можуть місяцями чи навіть роками перебувати у м’якому ґрунті або траві.
"У Посад-Покровському у нас були схожі боєприпаси радянсько-російського виробництва. Тобто їх розробляли в Радянському Союзі, але часто, згідно з датою на маркуванні, виготовляли уже в РФ. Так ось, вони досі, на жаль, там знаходяться. Так само і в Херсоні ці боєприпаси будуть знаходити ще дуже-дуже довго і дуже часто", — розповів Володимир Перепелиця.
Якщо є один касетний боєприпас, ті. Фактично така територія є замінованою.
"Не можна підходити, чіпати, фотографувати. До території необхідно обмежити доступ. Якщо ви цивільна людина, то не обов'язково влаштовувати якусь непрохідну зону. Досатньо хоча б відійти, повідомити інших людей і викликати екстрені служби", — сказав начальник вибухотехнічної служби.
Джерело – Суспільне