Кількість загиблих і поранених серед мирного населення України зросла після початку переговорів щодо припинення вогню між Росією та Україною.
Про це свідчать дані, оприлюднені представниками ООН, на які посилається видання The New York Times.
Зокрема, за перші 24 дні квітня 2025 року зафіксовано 848 випадків загибелі або поранення цивільних, що на 46% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як зазначають в ООН, причиною є як активізація ракетних та дронових атак Росії, так і бойові дії вздовж лінії фронту. При цьому наголошується на зростанні інтенсивності ударів саме по містах.
За словами експертів, подібна динаміка є типовою під час перемовин у воєнних конфліктах. Військові сторони намагаються здобути максимальні переваги перед потенційним перемир’ям.
“Є речі, яких військові хочуть домогтися до можливого припинення бойових дій”, – пояснив Семюел Чарап, аналітик Rand Corporation.
У матеріалі також звертається увага на зростання темпів атак після телефонних розмов у лютому між Дональдом Трампом, Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським. Протягом 30 днів після цих дзвінків Росія здійснила 4694 ракетних і дронових ударів, тоді як за попередні 30 днів їхня кількість становила 1873.
Хоча пряма залежність між переговорами та ескалацією не підтверджена, експерти вказують на нарощування потужностей російського виробництва дронів-камікадзе, зокрема після запуску відповідного заводу у 2024 році.
“Вони стріляють усім, що в них є”, – зазначив Марк Ф. Канчіан із Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.
Військовий аналітик Центру Разумкова Олексій Мельник додає, що Росія перейшла до тактики масованих бомбардувань, що спричиняє масштабні руйнування і значні людські втрати. На його думку, мета таких дій – посилити тиск на українську владу, аби змусити її погодитися на невигідні умови врегулювання конфлікту.
- Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не отримувала офіційних пропозицій щодо обміну чи відмови від окупованих Росією територій. Водночас зазначив: представники РФ розмовами про окуповані території намагаються затягувати війну.
- В інтерв’ю Радіо Свобода експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара, підкреслив, що заяви про мир і припинення вогню часто є порожніми словами без конкретних гарантій безпеки для України. Він зауважив, що НАТО має бути ключовою гарантією безпеки для країни. Хара також виступив проти ідеї обміну територій на гарантії, назвавши це обманом, гіршим за Будапештський меморандум 1994 року. Він нагадав, що Росія не виконала своїх зобов'язань за Мінськими угодами й прагне залишити Україну вразливою для майбутніх атак або дестабілізації. Відновлення територіальної цілісності через дипломатичні перемовини, за його словами, є майже неможливим, і Україна не повинна погоджуватися на умови, які порушують її суверенітет.
- Раніше аналітики писали, що очільник Кремля Володимир Путін не має наміру закінчувати війну, доки Україна не капітулює. Він не зацікавлений у мирній угоді, яка вимагає від Росії відмовитися від своїх початкових військових цілей.
- Під час засідання Ради Безпеки ООН 17 лютого постійний представник Росії Василь Небензя знову повторив вимоги Кремля, аби Україна поступилася 30% територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які не окуповані. Окрім того, російські офіційні особи, які беруть участь в переговорах зі Сполученими Штатами, наполягають на здачі Росії підконтрольних Україні населених пунктів Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей.
- Журналісти Bloomberg повідомили, що Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що і Україна, і Росія повинні будуть відмовитися від деяких територій, які кожна зі сторін зараз контролює.
Джерело – Вгору
